Якщо Борис Холод залишиться членом та головою Нацради, не маючи повноважень, це призведе до нелегітимності прийнятих цим органом рішень, проведених засідань та підписаних ним документів (зокрема ліцензій).Як вже повідомляла „Телекритика”, 9 червня 2004 року закінчуються повноваження Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Бориса Холода, якого було призначено членом Національної ради рівно чотири року тому (указом Президента України № 778/2000 від 9 червня 2000 року). З четвірки, призначеної Президентом у червні 2000-го, лише Холод зміг утриматися до завершення своїх повноважень. Решта – Баграєв, Грановський та Плаксюк – з різних підстав змінили місце роботи достроково. У Бориса Холода теж були проблеми, завдячуючи яким він міг втратити свою посаду раніше. Можна згадати як його пенсійний вік – після досягнення 60 років у 2001 перебування Холода на державній службі залежало від позитивного висновку Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України, так і Постанову Верховної Ради у 2002 році, якою Холоду було висловлено недовіру та запропоновано Президенту звільнити його.
Робота Бориса Холода на посаді Голови Національної Ради оцінювалася та ще буде оцінюватись по-різному, однак темою цією статті не є оцінка роботи Бориса Івановича. Ми зосередимо увагу виключно на одному юридичному питанні: чи може Борис Холод після закінчення чотирирічного терміну залишитися керівником чи членом Національної ради?Це питання взагалі не було б актуальним, якби Борис Іванович заявив, що у зв’язку з закінченням терміну своїх повноважень з завтрашнього дня він йде з Національної Ради. Натомість все виглядає так, що він планує залишатися до того часу, поки його не звільнить Президент.
Отож, поглянемо на юридичну сторону справи. Борис Холод був призначений членом Національної ради 9 червня 2000 року, а 16 червня його було обрано Головою Нацради. Це рішення було проголосоване у таємному режимі на засіданні Нацради після того, як кандидатура Холода була внесена спільним поданням Президента та Голови Верховної Ради (саме така процедура передбачена у законі про Нацраду). З цих двох дат нас цікавить лише перша – 9 червня, оскільки в той момент, коли особа втрачає повноваження члена Нацради, вона, звичайно, не може обіймати й керівні посади в цьому органі. Немає жодних підстав говорити про те, що посада Голови може давати якийсь додатковий імунітет від втрати повноважень члена. Отже, 9 червня 2000 року – початок повноважень Бориса Холода на посаді члена Національної ради.
Українське законодавство є чітким та однозначним відносно того, скільки одна особа може займати посаду члена Національної Ради. Закон України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” у статті 5 встановлює: „Повноваження члена Національної ради починається з моменту його призначення і тривають чотири роки, за винятком випадків передбачених законом”. „Випадки передбачені законом” – це стаття 10 Закону під назвою „Дострокове припинення повноважень члена Національної ради”.Закон не передбачає випадків для збільшення терміну понад чотири роки; відсутні формулювання на кшталт тих, що є для Президента у статті 108 Конституції України: „Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента”.Відсутність застережень прямо означає, що закінчення чотирирічного терміну веде лише до однієї події – припинення повноважень. З 10 червня Борис Холод не матиме повноважень ні Голови Національної ради, ні члена Національної ради.
Наступне питання, яке логічно може виникнути і на яке доцільно дати відповідь одразу, стосується того, чи може Президент України призначити Бориса Холода ще раз членом Національної Ради і таким чином залишити його в Нацраді? Теоретично це міг би бути нормальний вихід із ситуації, однак відповідно до закону про Національну раду таке повторне призначення для Бориса Івановича теж не можливе. Стаття 9 Закону України „Про Національне раду з питань телебачення і радіомовлення” говорить про те, що „членом Національної ради може бути призначений громадянин України, який на момент призначення не досяг загальновстановленого пенсійного віку”.Загальновстановленим пенсійним віком в Україні для чоловіків є 60 років. Цього віку Борис Іванович досягнув ще в 2001 році і тому не може бути знову призначеним на посаду члена Національної ради. Таким чином, можливість залишитися в Національній раді шляхом призначення на новий термін юридично не можлива.
Проблема з подальшим перебуванням Бориса Холода у Національній раді є не лише теоретичною. Якщо Борис Холод залишиться, не маючи повноважень, це призведе до нелегітимності прийнятих Нацрадою рішень, проведених засідань та підписаних Холодом документів (зокрема ліцензій). Очевидно, що це виллється також у велику кількість судових позовів та скарг, оскільки іншої ефективної форми оскарження дій органів влади та посадових осіб не існує. Так само, це не сприятиме зростанню довіри до такого важливого конституційного органу, яким є Національна рада.
Що ж насправді має відбутися з завтрашнього дня, якщо дотримуватися українського законодавства? За законом про Національну раду, Холод втрачає повноваження члена Національної ради, після цього обов’язки Голови повинен виконувати Перший заступник Голови Віктор Понеділко, а разі його відсутності – Заступник Голови Віталій Шевченко (стаття 13 закону про Нацраду). В який спосіб має бути звільнено Холода? Закон не передбачає конкретної процедури і це, дійсно, є недоліком закону. Наприклад, відповідно до Закону України „Про Конституційний суд України”, після закінчення терміну перебування судді Конституційного суду на посаді, рішення про припинення повноважень приймається на засіданні Конституційного суду. Відсутність процедури у нашому випадку створює деякі проблеми, але зовсім не означає, що через процедуру особа може всупереч закону продовжити своє передування на посаді.
Можна дискутувати про процедуру, як має бути оформлене звільнення Холода, але він точно від завтрашнього дня не має повноважень члена Національної ради. Щодо процедури, то якщо базуватися на Кодексі законів про працю (КЗПП), то, на мою думку, Холод має бути звільнений у зв’язку з закінченням строку трудового договору. Відповідно до статті 23 КЗПП, трудові відносини Бориса Івановича мали бути оформлені як строкові. Кодекс вказує, що „строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами”. У нашому випадку трудові відносини якраз не могли бути встановлені на невизначений строк і це передбачено іншими законодавчими актами – законом про Нацраду.
Ще одне цікаве питання: як, відповідно до законодавства, має бути обрано нового Голову Національної ради? Процедура обрання є дещо дивною, вона передбачена статтею 12 Закону України „Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення”. Передбачено, що Голова Національної ради обирається таємним голосуванням членами Національної Ради за спільним поданням Верховної Ради України та Президента України. Голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко вже звертався до Президента України щодо активізації роботи з визначення узгодженої кандидатури, однак про реакцію Президента не повідомлялося. Закон також передбачає конкретний час, протягом якого може бути подана узгоджена кандидатура – один місяць. Якщо ж до 10 липня узгодженої кандидатури не буде, право номінувати переходить до Верховної Ради: вона повинна це зробити шляхом рейтингового голосування (пункт 3 статті 12 закону про Нацраду). Закон також вказує, що у випадку не прийняття в установлений термін рішення Верховною Радою, право номінувати кандидатуру переходить до Президента. Однак, з останнім є проблема, оскільки насправді в законі не встановлено терміну, протягом якого Верховної Рада має визначитися з кандидатурою, а, отже, і порушити цей не встановлений термін вона не може, а отже до Президента черга не перейде. Таким чином, якщо до 10 липня кандидатура не буде узгоджена між Верховною Радою та Президентом, Верховна Рада повинна рейтинговим голосуванням визначатися з кандидатурою та передавати її на затвердження таємним голосуванням членами Національної ради.
Я знаю, що у ситуації, що склалася, позицією багатьох сторін є намагання зберегти Status Quo до виборів Президента і залишити Холода на посаді принаймні до цього часу. Однак у країні, яка проголошується як демократична та правова, повинні виконуватися закони, і, в першу чергу, виконуватися посадовими особами органів влади. Тож виконання Борисом Холодом обов’язків Голови і члена Національної Ради після 9 червня 2004 року неможливе.
