Перший етап роздержавлення: високий попит проти бюрократії
Відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», роздержавлення має відбуватися на двох етапах: першому (2016 рік) та другому (2017-2018 роки). Ці етапи не відрізняються за процедурами перетворення. Проте, за задумом розробників Закону, перший етап мав стати пілотним, тобто таким, який би показав на прикладі кількох видань, як працюють розроблені способи реформування, і дозволив би, через оперативні зміни до первинного Закону, полегшити цей процес для решти видань, що реформуватимуться на другому етапі.
Охочих реформуватися якомога швидше виявилось досить багато – 244 друковані ЗМІ та редакції, тобто приблизно третина усіх видань, що підпадають під дію Закону про реформування. Включення до рядів «першоетапників» відбувалося за такою схемою: засновники друкованих ЗМІ та редакцій звертаються з клопотанням про включення їх до Переліку друкованих ЗМІ та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі, до Держкомтелерадіо, а останній передає цей перелік у Кабінет Міністрів України для затвердження. Лише після цього видання, що потрапили до затвердженого документу, починають процес перетворення.
Коли уряд нарешті дав «зелене світло» реформі аж 23 листопада 2016 року, частина «першоетапників» запанікувала, що вони не встигнуть реформуватися за декілька тижнів і втратять свідоцтво про державну реєстрацію, а ще частина зраділа, хибно припустивши, що, якщо «першоетапник» не реформується до кінця 2016 року, то його обов`язок продовжувати перетворення зникає. Правда ж полягала в тому, що затвердження Переліку було не більше ніж формальністю. Оскільки реформування відбувається на зборах трудових колективів, у кабінетах засновників та за столами державних реєстраторів, а не у стінах Держкомтелерадіо чи Кабінету Міністрів, ця процедура не створила жодної доданої вартості, натомість вона вкрала у видань дорогоцінний час на перетворення, зокрема, на вироблення оптимальних за часом і процедурами алгоритмів реформування, а також на виявлення прогалин первинного Закону та його вдосконалення.
Так, станом на 31 грудня 2016 року, жоден державний чи комунальний друкований ЗМІ чи редакція не завершили реформування. Чи означає це, що перший етап роздержавлення провалено? Таке припущення підтвердиться, якщо ми зважатимемо на формальний поділ реформи на етапи, проте глибший аналіз виявить, що, якщо роздержавлення і має успіх, то завдяки «першоетапникам», які сьогодні складають левову частку перереєстрованих видань. Нижче ви можете ознайомитися із аргументами на користь такого твердження, а також скласти враження про географію реформування «першоетапників».
Видання, що обрали перший етап роздержавлення, реформуються швидше, ніж решта друкованих ЗМІ та редакцій
Із 244 друкованих ЗМІ та редакцій, що виявили бажання реформуватись на першому етапі, станом на 30.06.2017 перереєструвалися лише 62, що складає приблизно 25%. Проте, хоча в цілому реформа рухається дуже повільно (реформовано 10% усіх друкованих ЗМІ та редакцій, що підпадають під дію Закону про реформування), частка «першоетапників» серед загальної кількості реформованих видань та редакцій складає 89% (62 із 70). Це свідчить про те, що видання, які виявили бажання реформуватися на першому етапі, були більш готовими до проходження усіх процедур, передбачених законодавством і вчиняли реальні кроки для того, щоб стати приватними виданнями.
Погляд на карту: області-лідери та «мертві зони»
Роздержавлення відбувається дуже неоднорідно у різних областях України, хоча виявити якісь ширші регіональні тенденції досить важко. Сьогодні лідерами реформування є Вінницька, Сумська та Хмельницька області, де зараз реформовано 9, 7 і 6 «першоетапників» відповідно. Пасуть задніх Тернопільська і Закарпатська області, де станом на сьогодні немає жодного перетвореного видання. При цьому, якщо Закарпатська область була антилідером серед охочих взяти участь у реформуванні на першому етапі, і, відповідно, очікування щодо раптового сплеску її активності були б наївними, то серед 19 видань Тернопільської області, що підпадають під реформування, аж 10 зголосилися стати піонерами роздержавлення, проте жодне до цього часу не фінішувало.
Висновки
Реформування преси в цілому рухається дуже повільно, але абсолютна більшість видань, що його завершили, включена до Переліку друкованих ЗМІ та редакцій, що підлягають реформуванню на першому етапі. Ці друковані ЗМІ та редакції були готовими до реформи від самого початку, а низька кількість завершених процедур реформування серед цієї групи є результатом втрати декількох місяців в очікуванні на формальне затвердження Кабінетом Міністрів Переліку «першоетапників».
