У біблійній історії про Давида і Голіафа молодий пастух Давид, без досвіду у війні і озброєний лише пращею та кількома камінцями, зумів перемогти могутнього та озброєного до зубів велетня Голіафа. Завдяки сміливості, кмітливості та вірі в свої сили, Давид здобув перемогу, яка здавалася неможливою.
Ця давня історія стає чудовою метафорою для опису сучасної конкуренції в цифровому світі, де невеликі децентралізовані платформи, об’єднані під назвою Федіверс, кидають виклик технологічним гігантам BigTech, таким як Facebook, Instagram, X, YouTube та іншим. Федіверс – це сукупність децентралізованих платформ, які дозволяють користувачам самостійно керувати своїми даними і взаємодіяти без участі великих корпорацій.
Федіверс, як і Давид, не має ані значних ресурсів, ані масштабної підтримки. Але він пропонує альтернативу централізованим платформам, в якій правила гри диктують користувачі, а не корпорації. Та попри свій потенціал, децентралізовані платформи наразі залишаються нішевим продуктом, привабливим здебільшого для ентузіастів конфіденційності даних та прихильників цифрової свободи.
Чи здатні децентралізовані платформи Федіверсу стати сучасним цифровим “Давидом”, який зможе кинути виклик “Голіафам” BigTech? Або ж так і залишаться нішевими майданчиками для техноутопістів? Які є перешкоди на шляху до децентралізації та як їх подолати? Ці та інші питання досліджуємо в аналітичній записці Центру демократії та верховенства права.
Платформи Федіверс як аналоги BigTech
Федіверс об’єднує більше сотні різнопланових децентралізованих платформ, які “спілкуються” між собою однаковою мовою – протоколом передачі даних ActivityPub. Завдяки спільній “мові” користувачі різних платформ можуть взаємодіяти між собою: надсилати повідомлення, публікувати й ділитися контентом, набирати підписників з різних платформ тощо.
Схематичне зображення Федіверс
Джерело: Encyclopædia Britannica
Розглянемо кілька прикладів найпопулярніших платформ Федіверсу (як великих, так і малих):
1. Mastodon (аналог Х на протоколі ActivityPub)
Mastodon – найбільша федеративна децентралізована соціальна мережа, якою активно щомісяця користуються близько 1.8 мільйонів людей. Це типова платформа для ведення мікроблогів. У Mastodon можна створити безліч серверів (так званих “інстансів”) спеціально для певних спільнот і присвячених різним інтересам, сферам знань, регіонам і видам діяльності. На платформі також є щонайменше 9 українських серверів у різних містах країни. Кожен сервер Mastodon – це як окремий острів у великому архіпелазі. Кожен острів має свою унікальну культуру, звичаї та правила і здебільшого приймає до себе мандрівників зі спільними інтересами або з одного регіону. Ви можете обрати острів, який найбільше відповідає вашим уподобанням і світогляду. А якщо з часом вам захочеться змінити обстановку, ви з легкістю можете переселитися на інший острів, зберігши всі свої скарби – підписників та важливі дані.
Який сервер Mastodon ви б не обрали, ви отримуєте доступ до функціоналу платформи: можете писати короткі повідомлення (як правило, до 500 символів), додавати зображення, відео, аудіо, описи зображень/відео/аудіо, попередження про вміст та опитування. Ви можете позначати інших людей у Федіверс у своїх дописах і надсилати приватні повідомлення. Ви можете використовувати хештеги і знаходити дописи на основі хештегів.
На відміну від Х та інших великих централізованих платформ, у Mastodon немає алгоритму впорядкування стрічки новин, який вирішує, що ви побачите, а що ні. Стрічка відображається в хронологічному порядку і ґрунтується на тому, що публікують користувачі та групи, за ким ви стежите.
Інтерфейс Mastadon виглядає так:
Джерело: fediverse.party
2. Friendica (аналог Facebook та Х на протоколах OStatus, diaspora, ActivityPub)
Friendica поєднує функціональні можливості Facebook і Twitter. Наразі її використовують понад 4700 людей. Ви можете надсилати особисті повідомлення, використовувати і відстежувати хештеги, позначати користувачів і групи, створювати фотоальбоми і події, ставити лайки, вподобання і коментувати дописи, а також перепощувати їх. Після публікації допис можна редагувати та оновлювати. Користувачі також можуть створювати кілька профілів для своєї сторінки, що дозволяє різним групам людей (наприклад, друзям або колегам по роботі) бачити різні профілі при перегляді однієї і тієї ж сторінки.
Інтерфейс Friendica виглядає так:
Джерело: fediverse.party
3. Pixelfed (аналог Instagram на протоколі ActivityPub)
Це платформа для обміну фотографіями, на якій є понад 63 700 активних користувачів. Тут ви можете публікувати зображення з будь-яким співвідношенням сторін і додавати до них підписи. У вашому профілі відображатимуться мініатюри завантажених вами зображень. Залежно від обраного вами серверу (інстансу) Pixelfed ви зазвичай можете завантажити 4-8 зображень в одному дописі. Підписи, теги, місце розташування і параметри видимості можна змінювати для кожного допису. Ви можете вподобати зображення інших людей і коментувати їх. Ви також можете стежити за людьми і хештегами.
Ви можете стежити не лише за іншими користувачами Pixelfed, але й за користувачами з інших платформ Федіверсу. Їхні дописи з фотографіями з’являтимуться у хронологічному порядку.
Інтерфейс Pixelfed виглядає так:
Джерело: fediverse.party
4. PeerTube (аналог YouTube на протоколі ActivityPub)
Це платформа відеохостингу, на якій є понад 10 000 активних користувачів. Тут ви можете завантажувати відео, підписуватися на відеоканали, коментувати відео, ставити лайки, ділитися та скачувати відео. Тут немає алгоритмів рекомендації відео чи реклами.
Трансляція відео на PeerTube є пірінговою (через WebRTC). Це означає, що коли інші люди дивляться відео на PeerTube одночасно з вами, поки ваша вкладка залишається відкритою, ваш браузер ділиться фрагментами цього відео, і відео завантажується швидше.
У PeerTube є багато хостерів відео, і ви можете обирати хостера відповідно до умов надання послуг та політики модерації, які вас влаштовують. Відео, розміщені на PeerTube, можна переглядати безпосередньо з Mastodon, а незабаром цю опцію планують розширити і на інші мережі Федіверсу.
Інтерфейс PeerTube виглядає так:
Джерело: fediverse.party
5. Funkwhale (аналог Spotify, Bandcamp та Soundcloud на протоколі ActivityPub)
Це аудіо-хостингова платформа, яку активно використовують понад 1800 людей. Ви можете завантажувати власні аудіо та слухати інших виконавців, різні альбоми, жанри, плейлисти, подкасти та радіо. Та на відміну від Spotify й інших подібних великих платформ, на Funkwhale немає музики всіх відомих виконавців.
Водночас Funkwhale це не лише аудіосервер і плеєр. Він був створений, зокрема, і як місце для спілкування про музику. Крім того, ви можете стежити за виконавцями, подкастами тощо з інших частин Федіверсу і підписуватися на них.
Інтерфейс Funkwhale виглядає так:
Джерело: fediverse.party
Цікаво, що деякі BigTech платформи також розглядають можливість інтеграції певних своїх сервісів з Федіверсом. Так, наприкінці червня 2024 року Meta оголосила про інтеграцію платформи Threads (аналог X від розробників Meta) у Федіверс за допомогою протоколу ActivityPub. Після тривалої роботи над платформою розробники Meta додали функціонал, який дозволяє користувачам Threads відкрити свій профіль і контент для користувачів інших серверів Федіверсу.
Налаштування Threads для Федіверсу
Джерело: скриншот зі сторінки Engineering at Meta
Threads ще не повністю інтегровано у Федіверс, але робота над цим продовжується. У липні 2024 року кількість активних щомісячних користувачів Threads становила близько 175 мільйонів – ця цифра продовжує зростати. З огляду на те, що загальна кількість користувачів Федіверсу наразі становить лише 2.1 мільйона осіб, повна інтеграція Threads суттєво збільшить показники Федіверсу.
Це також буде цікавим експериментом, адже Threads не є типовою платформою Федіверсу. В той час як більшість платформ Федіверсу створені як альтернатива BigTech і розроблені малими компаніями з обмеженими ресурсами та альтруїстичними інтересами, Threads розроблено BigTech-компанією Meta з великими ресурсами, власними приватними інтересами і бізнес-моделлю.
Типові децентралізовані платформи Федіверсу мають низку особливостей, які відрізняють їх від типових BigTech-платформ:
1. Відкриті та федеративні Інтернет-протоколи
BigTech-платформи використовують закриті протоколи.
Децентралізовані платформи базуються на відкритих стандартах і протоколах, таких як ActivityPub, OStatus та інші. Це забезпечує високий рівень технічного доступу до системи і дозволяє кожному створювати власний сервер, налаштовувати його за власним бажанням, встановити свої “правила гри” і при цьому зберігати зв’язок із ширшою спільнотою.
2. Взаємодія (інтероперабельність) між платформами
Користувачі різних BigTech-платформ не можуть напряму взаємодіяти через несумісність закритих протоколів платформ.
Водночас відкриті протоколи децентралізованих платформ дозволяють різним сервісам в межах Федіверсу взаємодіяти між собою. Наприклад, якщо ви користуєтесь Mastodon, ви можете стежити за відеоконтентом з PeerTube або фотографіями з PixelFed, навіть якщо ці сервіси розміщені на різних серверах (інстансах). Це робить користувацький досвід більш гнучким та дозволяє взаємодіяти з різноманітним контентом без необхідності створювати окремі акаунти на кожній платформі.
3. Відсутність капіталізму спостереження
Бізнес-модель BigTech-платформ заснована на монетизації великих масивів даних користувачів через таргетовану рекламу.
У Федіверсі кожен сервер (інстанс), створений на одній платформі (як-от сервери у межах Mastodon) або різних платформах (як-от сервери Mastodon, PeerTube тощо), функціонує незалежно один від одного. Адміністратори кожного окремого серверу самі визначають, які дані збирати і як їх використовувати. У більшості випадків ці сервери не мають комерційної мети і функціонують завдяки пожертвам, краудфандингу або внескам користувачів. Тож такі платформи, як правило, не збирають або мінімізують збір даних користувачів, не стежать за користувачами і не використовують їхні дані (лайки, коментарі тощо) для таргетування реклами (бо реклами немає взагалі). Користувачі мають більше контролю над своїми даними.
4. Децентралізоване забезпечення конфіденційності даних
BigTech-платформи зберігають дані користувачів на серверах компанії, через що кібератаки на такі сервери можуть призвести до витоків великих масивів даних – це вже неодноразово траплялося.
Децентралізовані платформи мають менше ресурсів для організації технічних заходів безпеки даних, що робить їх потенційно вразливішими до таких атак. Але вони збирають менше даних і зберігають їх не в одному місці, а на тисячах різних серверів. Це розподілене зберігання даних знижує ризик масових витоків даних, оскільки атака на один сервер не дає доступу до всього масиву інформації. Крім того, користувачі можуть вибирати сервери з найкращими практиками конфіденційності або навіть створювати власні сервери, де самі визначають, як обробляються і захищаються їхні дані.
5. Децентралізоване управління контентом
BigTech-платформи встановлюють правила спільноти та самостійно управляють контентом за допомогою алгоритмів і команд модераторів, що призводить до надмірної централізації влади.
У Федіверсі кожна платформа, а точніше кожен сервер (інстанс) у межах кожної платформи (сервери Mastodon, PeerTube, Pixelfed та інших), має свої правила і політики щодо модерації контенту. Адміністратори можуть самостійно вирішувати, як модерувати контент на своїх серверах, і це рішення не впливає на користувачів інших серверів у Федіверсі. Якщо користувачам не підходять правила серверу, на якому вони перебувають зараз, вони можуть перейти на інший сервер або створити власний з власними правилами.
При переході на інший сервер кожен користувач може забрати з собою своїх підписників та попередні зв’язки. Такий підхід забезпечує більшу конкурентне середовище та можливість вибору найзручнішого для себе сервера.
6. Локальне охоплення з глобальними зв’язками
BigTech-платформи мають глобальне охоплення і працюють у різних правових і культурних контекстах.
Децентралізовані платформи можуть мати глобальні зв’язки з іншими платформами та серверами Федіверсу, але конкретні сервери (інстанси) часто орієнтовані на певні спільноти або регіони. Користувачі можуть обрати сервер, який найбільше відповідає їхнім культурним і мовним потребам. Це дозволяє краще враховувати місцеві особливості. Разом з цим, завдяки спільним відкритим протоколам, користувачі з різних серверів у різних країнах і культурах все одно можуть взаємодіяти між собою без перешкод.
7. Природний потік інформації
Бізнес-модель BigTech-платформ заснована на економіці уваги: вони використовують алгоритми рекомендацій ШІ і таргетовану рекламу для максимального утримання користувачів на платформі заради збільшення доходів від реклами.
Децентралізовані платформи зазвичай не використовують складні алгоритми для керування потоком інформації. Контент у стрічці новин користувачів розташовується хронологічно, що забезпечує природний потік інформації без зовнішнього втручання та маніпуляцій. Користувачі бачать пости у тому порядку, в якому вони були опубліковані, що зменшує можливість алгоритмічної фільтрації і зберігає різноманітність думок.
Крім того, оскільки більшість децентралізованих платформ не монетизуються через рекламу, немає необхідності у надмірній персоналізації контенту або нав’язуванні певних публікацій. Це створює більш автентичний досвід використання, де увага користувачів не експлуатується для отримання прибутку.
Такий підхід сприяє створенню екосистеми, де користувачі більше контролюють свій користувацький досвід, а взаємодія в спільноті будується на взаємній довірі та загальних інтересах, а не на алгоритмічних рекомендаціях.
Перешкоди на шляху децентралізації: як їх подолати?
Разом з певними позитивними моментами у Федіверсі є також низка питань, які потребують підвищеної уваги і вирішення:
1. Бракує регуляторної визначеності
Децентралізація означає, що кожен сервер (інстанс) є автономним і може встановлювати власні правила модерації, але ніхто не зобов’язаний цього робити. За таких умов відповідальність за модерацію контенту лежить на окремих адміністраторах або волонтерах, що працюють на цих серверах. Відсутність єдиної централізованої політики та регуляторних рамок призводить до нерівномірної якості модерації на різних серверах.
Оскільки меркантильні бізнес-інтереси в створенні безпечного середовища у Федіверсі відсутні (на відміну від BigTech, тут немає реклами й монетизації даних користувачів), деякі адміністратори можуть бути мотивовані альтруїстичними переконаннями та прагнути створити безпечне середовище. Однак це не гарантує, що всі інстанси будуть дотримуватися високих стандартів модерації. Обсяг доступних ресурсів і рівень професіоналізму модераторів також може сильно відрізнятися на різних серверах. Всі ці моменти ускладнюють створення середовища з професійним й відповідальним процесом модерації контенту.
Одним із можливих рішень є розробка декларації зі спільними основоположними стандартами модерації контенту у Федіверс, а також рекомендаціями щодо розробки правил і кодексів поведінки для кожного серверу. Адміністратори серверів можуть добровільно їх приймати та впроваджувати. Це дозволить зберегти децентралізовану структуру, але водночас підвищити загальний рівень безпеки та відповідальності.
Окрім того, кожному серверу варто розробити детально прописані механізми запровадження санкцій за порушення правил платформи. Користувачі децентралізованих мереж, які поширюють мову ворожнечі, дезінформацію або заклики до насильства, повинні бути притягнуті до відповідальності.
2. Брак фінансування
Цінність Федіверс полягає в її некомерційній структурі. На відміну від великих соцмереж, децентралізовані платформи не мають усталеної бізнес-моделі, що базується на монетизації даних користувачів та рекламі. Вони свідомо уникають збору та монетизації даних користувачів.
Та зі збільшенням кількості користувачів у Федіверсі зростають витрати на експлуатацію, обслуговування, підтримку і модерацію серверів. Більшість серверів фінансуються через пожертви, краудфандинг або інші форми добровільної підтримки від користувачів. Така модель є нестабільною і часто не забезпечує достатнього фінансування для розвитку інфраструктури, модернізації серверів або підтримки команд модераторів. Тож постає питання альтернативних джерел фінансування.
Одним із додаткових джерел фінансування може стати платна підписка. Деякі сервери можуть обрати модель, де користувачі сплачують невеликий щомісячний або річний внесок за доступ до сервісів. Цей підхід дозволить створити більш стабільний потік доходів і зменшить залежність від нестабільних пожертв. Водночас така модель має бути збалансованою, щоб не відштовхнути користувачів, які не готові платити за послуги. Важливо наголошувати на перевагах децентралізації, таких як відсутність реклами і збереження конфіденційності даних, щоб мотивувати користувачів підтримувати сервери фінансово.
Ще одним джерелом надходжень може стати підтримка з боку державних і недержавних організацій. Сервери Федіверсу могли б отримувати гранти від державних та неурядових організацій або фондів, які підтримують розвиток відкритого програмного забезпечення та захист приватності в Інтернеті. Це може бути важливим джерелом фінансування для платформ, які мають на меті просування свободи слова та децентралізованого Інтернету. Наприклад, Європейська комісія запустила ініціативу Next Generation Internet, в рамках якої надає фінансування для низки децентралізованих платформ. Підвищена увага цієї ініціативи спрямована на підтримку Федіверсу.
3. Обмежені ресурси
В той час як великі централізовані платформи, як-от Facebook чи YouTube, інвестують величезні ресурси в модерацію контенту, залучають передові форми штучного інтелекту та великі команди модераторів, децентралізовані платформи часто не мають таких можливостей. На децентралізованих платформах адміністратори серверів (інстансів) часто працюють на волонтерських засадах або мають дуже обмежені бюджети. Це може призводити до поширення неприйнятного контенту, мови ворожнечі або дезінформації на тих серверах, де модерація відсутня або недостатньо ефективна.
Одним із можливих рішень є розробка та впровадження загальнодоступних інструментів модерації, які могли б бути використані різними серверами у Федіверсі. Це можуть бути як алгоритми виявлення шкідливого контенту на основі відкритих даних, так і інструменти для спільної роботи модераторів із різних серверів. Важливо, щоб ці інструменти були доступні навіть для малих серверів з обмеженими ресурсами.
Крім того, важливо інвестувати в навчання та розвиток волонтерів-модераторів, які часто працюють на децентралізованих платформах. Організація семінарів, створення онлайн-курсів і підтримка через спільноти модераторів можуть значно підвищити якість модерації. Ба більше, створення мереж підтримки, де модератори з різних серверів можуть ділитися досвідом і допомагати один одному, може полегшити їхню роботу.
4. Відсутність плюралізму в управлінні великими серверами (інстансами)
Більшістю великих серверів (інстансів) наразі керують і модерують невеликі групи адміністраторів, які часто походять з однорідних культурних або соціальних прошарків – здебільшого це білі чоловіки з Європи та Північної Америки. Така однорідність у керівництві може призводити до того, що інтереси та потреби маргіналізованих або недостатньо представлених груп можуть ігноруватися або неправильно враховуватися. Це створює ризик, що правила модерації будуть відображати лише погляди однієї частини суспільства, що може не відповідати очікуванням інших культурних або соціальних груп.
Потенційним рішенням цієї проблеми може бути створення ініціатив, спрямованих на залучення до процесів управління серверами представників різних соціальних, культурних та етнічних груп. Це може бути досягнуто через інформаційні кампанії, які спрямовані на підтримку різноманітності серед адміністраторів серверів, розробка опитувальників для користувачів (особливо з маргіналізованих груп) про управління контентом на платформі, створення грантів та інших форм підтримки для запуску окремих локальних серверів у регіонах і спільнотах, які наразі недостатньо представлені.
5. Небезпека створення серверів для поширення радикальних ідеологій та мови ворожнечі
Децентралізована природа платформ, яка забезпечує свободу вибору і самоврядування серверів, також несе певні ризики. Одним із таких ризиків є те, що будь-хто може створити свій власний сервер (інстанс) – навіть ті, хто пропагує радикальні ідеології, мову ворожнечі, расизм чи інші форми шкідливого контенту. Оскільки сервери є незалежними і можуть керуватися власними правилами, це ускладнює контроль за подібними серверами на рівні всієї мережі.
Яскравим прикладом такої ситуації є сервер Gab, початково створений на платформі Mastodon як альтернатива традиційним соціальним мережам з акцентом на свободу слова. Проте цей сервер швидко став притулком для екстремістів, ультраправих радикалів та інших груп, яких заблокували на інших соцмережах, і вони перейшли сюди, активно поширюючи неонацистські ідеї, мову ворожнечі, расизм та дезінформацію.
Оскільки багато інших серверів не хотіли, щоб їхні користувачі бачили шкідливий контент від користувачів Gab, вони заблокували цей сервер для своїх підписників. Це унеможливило спілкування з користувачами чи перегляд контенту з заблокованого сервера. Тобто, сервер Gab продовжує існувати, але він існує у своєрідній “бульбашці”, адже його ізолювали від інших серверів у Федіверсі.
Щоб підтримувати безпечне середовище, була укладена спеціальна Угода між серверами Mastodon (Mastodon Server Covenant). Вона об’єднує лише ті сервери, які дотримуються певних стандартів у сфері модерації контенту й безпеки інфраструктури: активно блокують контент з расистськими, сексистськими, гомофобними чи трансфобними висловлюваннями, підтримують певні стандарти безпеки даних тощо. Сервери, які не дотримуються цих стандартів і поширюють шкідливий контент, ізолюють від серверів-підписантів цієї угоди.
Саме така “федеративна блокада” може бути одним із методів боротьби з небажаними серверами. Сервери, які не бажають мати справу з поширенням мови ворожнечі чи радикальних ідеологій, можуть відмовитися від взаємодії з серверами, що пропагують такі ідеї, і заблокувати їх. Це означає, що користувачі з одного сервера не зможуть бачити контент або взаємодіяти з його користувачами із сервера, що поширює небажаний контент.
Окрім саморегуляції та ізоляції серверів, держави також можуть впливати на діяльність платформ/серверів, що поширюють шкідливий незаконний контент. Вони можуть використовувати законодавчі механізми для притягнення до відповідальності осіб, які поширюють протиправний контент, а за певних умов і обмежити платформи/сервери, які суттєво порушують місцеві закони.
Так, у Великій Британії двох підлітків-неонацистів притягнули до відповідальності за заохочення актів тероризму, зокрема через їхні сторінки у соцмережі Gab. Вони заохочували до нападу на принца Гаррі, бо він одружився з Меган Маркл, жінкою змішаної раси. Обох зловмисників, які поширювали ці повідомлення, покарали: один отримав ордер на 18 місяців тримання під вартою, а інший був ув’язнений більше ніж на чотири роки.
Окрім того, якщо діяльність платформ/серверів порушує національне законодавство, держави можуть прийняти відповідну постанову про їх заборону. Щоб реалізувати заборону на практиці, держави можуть вимагати блокування доступу до таких серверів на рівні Інтернет-провайдерів або чинити тиск на хостинг-провайдерів, щоб ті припинили обслуговування подібних ресурсів. Однак ефективність таких заходів може варіюватися залежно від технічних можливостей держави, наявних юридичних механізмів та рівня децентралізації платформи. Крім того, запроваджуючи такі обмежувальні заходи, держави повинні знайти баланс між правом на свободу вираження поглядів і необхідністю протидії шкідливому та небезпечному контенту.
Таким чином, поєднання саморегуляції серверів і можливих дій з боку державних органів може бути ефективним у боротьбі з поширенням шкідливого контенту в децентралізованих мережах.
6. Низький мережевий ефект
Одним із ключових викликів для створення стійкої бази користувачів Федіверсу є слабкий мережевий ефект. Соціальні мережі стали невід’ємною частиною нашого життя не лише через функціональні можливості, а й завдяки тому, що на цих платформах ми можемо взаємодіяти з мережею друзів, родичів та колег. Ми обираємо соцмережу не стільки через її технічні або ідеологічні особливості (чи платформа централізована, чи децентралізована), скільки через те, чи є там наші знайомі. Величезні соціальні платформи, такі як Facebook або Instagram, створили потужний мережевий ефект: що більше людей там зареєстровано, то більше нових користувачів вони залучають, оскільки ми хочемо бути в контакті з усіма. Натомість Федіверс ще не досяг такого рівня популярності, тому там поки що мало наших друзів, і, відповідно, немає сильної мотивації для переходу на ці платформи. Цей фактор стає основною перешкодою для залучення нових користувачів.
Щоб створити потужний мережевий ефект, важливо залучати активні спільноти та впливових людей, які б сприяли популяризації децентралізованих платформ. Вони могли створювати контент про Федіверс, розповідати про переваги децентралізованих платформ і навіть проводити вебінари чи тренінги для нових користувачів.
Ще одне рішення полягає у залученні до децентралізованих платформ нішевих спільнот, які мають спільні інтереси або цінності. Наприклад, це можуть бути групи, що підтримують ідеї децентралізації, конфіденційності, або такі, що мають обмежений доступ до інформації на інших платформах через цензуру. Коли ці спільноти знайдуть у Федіверсі сприятливе середовище для взаємодії, вони природно залучатимуть нових користувачів зі своїх кіл, поступово збільшуючи мережевий ефект.
7. Незвичний інтерфейс та користувацький досвід
Іншою суттєвою проблемою є зручність використання децентралізованих платформ. Впродовж багатьох років великі централізовані платформи, такі як Facebook, Twitter чи Instagram, ретельно вдосконалювали свої інтерфейси, ґрунтуючись на відгуках мільйонів користувачів. Це дозволило їм створити інтуїтивно зрозумілий та зручний інтерфейс, що робить процес використання цих платформ простим і приємним. У випадку ж із платформами Федіверсу, інтерфейси ще не настільки відпрацьовані й оптимізовані, що створює труднощі для нових користувачів. Вони можуть стикатися з незручностями під час навігації або налаштування своїх акаунтів, що відлякує частину потенційної аудиторії.
Подолання цього виклику вимагає системного підходу: вдосконалення користувацького досвіду, спрощення інтерфейсу та надання новачкам більшої підтримки. Це дозволить зробити децентралізовані платформи більш доступними та привабливими для широкого загалу.
Один із перших кроків до покращення інтерфейсу – це розуміння проблем і потреб користувачів. Проведення досліджень користувацького досвіду, зокрема через опитування та інтерв’ю, дозволить виявити найбільш поширені труднощі, з якими стикаються нові користувачі. На основі отриманих даних можна розробити інтуїтивно зрозумілі інтерфейси, що відповідають очікуванням користувачів, і мінімізують криву навчання.
Окрім того, новим користувачам часто буває складно орієнтуватися у незвичних інтерфейсах, тому важливо надати їм зрозумілі покрокові інструкції. Це можуть бути інтерактивні підказки під час реєстрації, відеоуроки або навіть спеціальні боти, що допомагають розібратися в основних функціях платформи. Такий підхід зробить перший досвід використання більш комфортним і зменшить відсоток користувачів, які залишають платформу через складність її освоєння.
Висновки
Децентралізовані платформи Федіверсу втілюють принципи, на яких базувався ранній Інтернет: відкритість, свобода та самовизначення користувачів. У світі, де домінує BigTech, децентралізація відкриває нові можливості для користувачів, дозволяючи їм брати активнішу участь у формуванні власного цифрового досвіду.
Федіверс пропонує користувачам свободу вибору серверів (або створення власних серверів) відповідно до їхніх потреб та вподобань, а також більший контроль над власним контентом і даними. Такі можливості стають особливо привабливими на тлі посилення вимог до конфіденційності даних, зростання недовіри до гігантів BigTech і їхніх суперечливих політик, заснованих на монетизації великих масивів даних користувачів і централізованій системі управління контентом.
Та попри ці ідеалістичні засади, децентралізовані платформи наразі стикаються з багатьма викликами, які ставлять під сумнів їхню здатність стати повноцінною альтернативою великим технологічним корпораціям у короткостроковій перспективі. Основні перешкоди на шляху розвитку децентралізованих платформ включають слабкий мережевий ефект і складність інтерфейсів, що ускладнює залучення нових користувачів. Брак централізованого управління створює ризики зловживання платформами у вигляді створення власних серверів-осередків для поширення радикальних ідей і шкідливого контенту. Відсутність регуляторної визначеності, обмежені ресурси для модерації контенту та загалом нестабільне фінансування серверів поповнюють список викликів, які необхідно вирішити для успішного функціонування цих платформ.
Перспективи у децентралізованих платформ є. Їхній розвиток може кардинально змінити цифровий ландшафт, повернувши владу з рук корпорацій у руки користувачів. У майбутньому ці платформи мають потенціал стати опорою нової хвилі Інтернету – більш відкритого, безпечного та вільного від домінування великих корпорацій. Але щоб цей потенціал реалізувати, необхідно здійснити серйозні зміни. Це включає не лише вдосконалення технічних аспектів платформ Федіверсу, але й зміни у ставленні суспільства до децентралізації як до життєздатної альтернативи. Поки що децентралізовані платформи залишаються нішевим продуктом, привабливим для ентузіастів і захисників конфіденційності, але недостатньо розвинутим для того, щоб кинути серйозний виклик домінуванню BigTech найближчим часом.
