Уявіть себе геймером десь у середині минулого десятиліття. Ви полюбляєте грати в популярні Counter-Strike: Global Offensive або Dota 2 зі своїми друзями вечорами після школи або роботи. Очевидно, вам треба якимось чином спілкуватися одне з одним, бо комунікація в онлайн-іграх – це одна з основних складових процесу. Ви передаєте одне одному інформацію про внутрішньоігрові події, розділяєте спільні успіхи та невдачі та й загалом ділитеся, що у кого відбувається в житті.
Який у вас був вибір для спілкування? Серед найпоширеніших на той момент їх було три.
Перша річ, про яку чули всі від дитини до топ-менеджера у великій компанії – Skype. Він безкоштовний, там ви можете спілкуватися як через звук, так і з використанням відео, створювати групові чати і робити багато чого іншого. Інструмент, про який багато хто зараз згадує з певною ностальгією. Єдина проблема Skype – був доволі незручним для геймінгу: ви постійно чули весь аудіопотік ваших співрозмовників. Уявіть, що всі ваші колеги одночасно ввімкнули мікрофони на робочому дзвінку в Google Meet. Ігрова комунікація через Skype – щось схоже. Вимкнути мікрофон – не варіант, бо треба постійно бути на зв’язку під час ігрової сесії. Тому вам залишалося “насолоджуватися” шумом пральної машини в однокласника, який грав з кухні, чути гавкіт собаки його батьків або його ж суперечки з мамою про оцінки в школі.
Інтерфейс Skype у 2014 році
Друга програма вже більш нішева – TeamSpeak. Там не було відеочатів, але для ігор вони й не дуже потрібні. Натомість були окремі “кімнати” для кожної гри, якщо у вас велика компанія друзів і різні підгрупи грають одночасно у різні ігри. Також там були широкі можливості “заточити” під вашу компанію власний сервер: створити різноманітні смішні нікнейми для кожного користувача або прикрасити “кімнату” зображеннями до вподоби. І ключова перевага перед Skype – можливість активації мікрофону власним голосом! Тобто ваш фоновий шум в кімнаті ніхто не чув, а як тільки ви видавали трошки більше децибел своїм голосом, то входили в “ефір”. Єдиний нюанс – ця розкіш платна. Хоч оренда власного серверу на невеличку компанію до 10 людей на той момент могла коштувати доларів 5, для когось це все одно могло стати перешкодою та причиною примиритися з шумом у Skype.
Приклади класичного вигляду TeamSpeak (зверху) та кастомізованого (знизу)
І третій варіант, найменш інтимний – голосовий чат в межах гри. Майже всі онлайн-ігри мають вбудовану функцію з можливістю спілкування між гравцями. І теж можна налаштувати активацію голосом, як у TeamSpeak. Але і тут є недолік – якщо ви зі своїми двома-трьома друзями почнете спілкуватися в ігровому голосовому чаті, то вас чутимуть всі інші гравці на сервері. А це можуть бути десятки людей. Більше того, певний “негласний кодекс ігрової етики” передбачає використання голосового чату лише за призначенням, для оперативного обговорення ігрових ситуацій. Це зроблено, аби уникнути флуду – засилля небажаного контенту. Відповідно, ваші обговорення домашньої роботи з математики можуть чути випадкові гравці на одному сервері з вами – з Польщі, Туреччини, Швеції або навіть із США. Це позбавляє ваше спілкування приватності та певної інтимності.
Аж раптом настає 13 травня 2015 і виходить нікому невідома програма Discord. І вона вирішує буквально всі проблеми, описані вище: повністю безкоштовна, має активацію голосом, можна спілкуватися через аудіо та відео, створювати кастомізовані сервери та ще й “оформлена” у доволі приємний та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс. Власне, розробники Discord описали причини створення програми якраз недоліками наявних на той момент аналогів.
А що зараз? Discord стверджує, що має 150 мільйонів активних користувачів на місяць та 19 мільйонів активних серверів щотижня. Про аналогічну статистику TeamSpeak існують різні оцінки, але показовим є самоіронічний жарт команди проекту, опублікований у Twitter у березні 2023 року: “Вчора ми досягли 17 одномоментних користувачів ‼️🔥🔥”. Про Skype кажуть, що у нього 300 мільйонів користувачів щомісяця, але його використовують для інших задач – якщо ви зустрінете користувачів Skype для ігор зараз, то це, імовірно, дуже віддані бренду ретрогради.
За майже 10 років існування Discord розрісся з інструменту для чатингу під час ігрових сесій до чогось значно більшого. Протягом пандемії COVID-19 деякі навчальні заклади використовували його як платформу дистанційної освіти. Наприклад, Нова українська школа в розпал першого локдауну випустила експлейнер, як адаптувати Discord під освітні потреби. Деякі організації або селебріті використовують Discord як спосіб спілкування зі спільнотою шанувальників. Це робить багато хто – від агенції журналістських розслідувань Bellingcat до співачки Лани Дель Рей. А ще Discord використовують як засіб для взаємодії підрозділів на фронті російсько-української війни, але перед тим, як поговорити про це, розглянемо, які є “тіньові” сторони Discord та як розробники з ними намагаються боротися.
Що поганого роблять на Discord?
Один із найпоширеніших кейсів експлуатації Discord – старе добре шахрайство. Компанія CyberArk у своєму дослідженні шкідливого програмного забезпечення (ПЗ) на платформі пов’язують його активізацію з появою Discord Nitro в 2016 році – своєрідної “преміум-підписки”. Всі основні можливості так і залишаються безкоштовними й досі, а Discord Nitro просто став додатком з різними функціями, як-от можливість вести онлайн-трансляції у високій якості або відправляти файли великого розміру. Тоді ж шахраї зацікавилися платформою та почали грати на бажанні користувачів отримати підписку не за 10 доларів на місяць, а безкоштовно, через несправжні “подарункові коди”, посилання на сайти-дублікати Discord та інші стандартні шахрайські прийоми.
У дослідженні CyberArk є багато цікавих знахідок. Наприклад, код для створення шахрайського ПЗ можна знайти у відкритих репозиторіях на GitHub. Компанія знайшла 2390 репозиторіїв зі шкідливим ПЗ для Discord, опублікованих на платформі з 2016 до 2022 року. Дослідження закінчується доволі песимістично висновком про те, що зі зростанням популярності платформи зростатиме і динаміка шахрайства.
Про кіберзлочинність у Discord з більшою спрямованістю на корпоративне використання є свіже дослідження від компанії Intel 471. Для мінімізації ризиків автори радять обмежити використання платформи на робочих пристроях, користуватися ПЗ для моніторингу трафіку, користуватися двофакторними аутентифікаціями та загалом навчати працівників про ризики, пов’язані з Discord.
Далі в “меню” проблем – дезінформація, мова ворожнечі та різноманітний контент радикальних політичних угрупувань. ISD у 2023 році дослідили дві релігійні екстремістські спільноти – католицькі та мусульманські. В обох вони знайшли схожості: анти-ЛГБТ контент, антисемітизм і заклики побудувати фундаменталістські теократичні держави. З позитиву про модерацію контенту – підставні акаунти, які створювали дослідники для приєднання до серверів, були заблоковані платформою через політику проти мови ворожнечі на платформі. Більше того, частина серверів із вибірки дослідження також зникла з Discord на момент аналізу, але автори вказують, що це може бути і через інші причини, не тільки модерацію платформи. Інше, більш старе дослідження ISD (2021 року), стосується радикально правих спільнот на платформі.
Ще один кейс особливо цікавий та знайомий українцям. Він стався у 2023, коли американський військовий Джек Тейшейра вирішив використати Discord для зливу даних. За аналогією з WikiLeaks цей випадок навіть отримав аналогічну назву в медіа – Discord Leaks. Тейшейра декілька місяців публікував на одному сервері секретні документи Пентагону, серед яких інформація про російсько-українську війну, союзників США по НАТО та американську розвідку, Китай, Іран та Північну Корею. Цього листопада Тейшейрі винесли вирок – 15 років ув’язнення.
Одна з характерних речей поведінки на платформах, якими користуються мільйони людей – вже згадане поширення дезінформації. Discord сам у лютому 2022 року визнав, що на платформі розповсюджували дезінформацію про здоров’я, пов’язану перш за все з COVID-19. Втім, для компанії це стало поштовхом для зміни модераційної політики, про нюанси якої йтиметься в наступному розділі.
Як Discord протидіє недобросовісному використанню?
Discord – один з прикладів хорошої практики модерації серед платформ, пов’язаних з іграми. Розробники доволі відкрито комунікують про проблеми, які можуть виникати внаслідок зловживання платформою, та намагаються запобігати ним.
У 2021 році Discord придбав Sentropy – компанію, яка розробляє ШІ-інструменти для виявлення шкідливого контенту в інтернет-спільнотах. Також паралельно з цим Discord розширив команду, яка відповідає за розробку та впровадження політик на платформі, а у 2020 році почав співпрацювати з експертним середовищем – Global Internet Forum to Counter Terrorism.
Більше того, в контексті дискримінації на основі раси співзасновник і генеральний директор Discord Джейсон Сітрон доволі однозначно заявив, що без змін до політик платформи вона стає “співучасницею у скоєнні злочинів”. Більше того, у межах звіту Європейської Комісії про використання ігрових платформ для радикалізації молоді Discord відзначений як платформа з проактивним підходом до модерації контенту, зокрема завдяки звітам з прозорості (transparency reports), які компанія публікує регулярно – щоквартально або раз на пів року.
Звіти з прозорості – гарна практика показати основні виклики для платформи та продемонструвати, як компанія з ними бореться – описати ключові зміни в політиках за певний період, показати статистику блокувань у різних розрізах, розказати про відносини з урядами різних країн.
З останнього звіту (перше півріччя 2024 року) видно, наскільки важливою є превентивна модерація, яку Discord називає “інтервенціями”. Компанія може автоматично, без скарги з боку користувача, розпізнавати шкідливий контент на особистому профілі або сервері та здійснювати інтервенцію – видавати попередження, обмежувати певні функції для порушників (наприклад, тимчасово заборонити відправляти повідомлення) або ж взагалі блокувати користувачів повністю. За такою системою Discord здійснив 371 229 інтервенцій щодо особистих акаунтів та 831 – щодо серверів. Ключова категорія, яка займає понад 50% – це безпека дітей на платформі. Насамперед це стосується сексуалізації дітей та підлітків (платформа детальніше пояснює відповідні положення тут).
За цей же період компанія заблокувала 398 714 сторінок (це з урахуванням скарг від користувачів) – розподіл категорій там приблизно такий же. Але якщо додати сюди спам, то сума суттєво збільшиться – за пів року платформа заблокувала 35 456 553 сторінок зі спамом. Також, Discord видалив 42 018 серверів – основною причиною (36%) стала нелегальна активність. Це продаж нелегальних товарів на кшталт зброї чи наркотиків, інструкції зі створення кустарної вогнепальної зброї або вибухівки, торгівля людьми, азартні ігри та декілька інших факторів – детальніше про це у розділі Regulated or Illegal Activities у політиках Discord.
У звіті також міститься інформація про партнерства з лідерами у сфері протидії експлуатації та сексуалізації дітей, реагування на запити з боку урядів та захист авторських прав. Але чого ми звідти не дізнаємося, так це про відносини Discord і Росії та використання платформи під час російсько-української війни.
Discord, Росія та війна
На початку жовтня цього року з’явилася інформація, що “російський цензор” Роскомнадзор заблокував Discord на території Росії. Причина тому – “порушення законодавства […] використання месенджера в екстремістських та терористичних цілях, вербування громадян для втілення цих цілей та продаж наркотиків”.
За тиждень до заборони російська ФСБ відзвітувалася про арешт 39 “радикалів”, у яких були “куратори в Discord”. “Куратори”, звісно ж, “українські”. На “радикалів” почепили майже всі смертні гріхи – підтримка “заборонених українських терористичних організацій” та “спонукання до насильства проти представників державних органів, однокласників і вчителів”, а деяких ще й звинуватили у підготовці збройних нападів на громадські місця. Ще раніше російський суд оштрафував Discord на 3,5 млн рублів – за ігнорування вимог видалити “заборонений контент” на платформі.
І ось кульмінація – блокування 8 жовтня. Це обурило російську патріотичну блогерську спільноту: казали, що це удар, який “навіть США та Україна не могли зробити”, пропонували нагородити Роскомнадзор званням героя України, а ще називали це “конкурсом абсурдних законів”.
Причина такому обуренню – використання Discord армією РФ як платформи для координації бойових дій. Основні завдання – трансляції з дронів для командно-спостережних пунктів і пов’язане з ними коригування вогню артилерії. Після блокування голова комітету з оборони Державної думи РФ Андрій Картаполов заявив, що Discord “не використовується” для зв’язку між російськими військовими – цю заяву провоєнні блогери сприйняли скептично. Це і не дивно, бо підтверджень використання Discord на фронті багато. Ось одне з них – російський командний пункт операторів БПЛА, де можна побачити відкритий Discord на одному з екранів.
Приклад використання Discord російською армією на фронті – програма відкрита на телевізорі праворуч. Джерело: Telegram канал “Военный Осведомитель”
Більше того, Discord для воєнних цілей використовує не лише російська армія. У ЗСУ також не приховують цієї інформації. Ось, наприклад, матеріал “Мілітарного” про застосування платформи у різних підрозділах. А ще є стаття від The New York Times. Вона про битву за Бахмут, але на головному зображенні з командного пункту ЗСУ чітко видно інтерфейс Discord.
Загалом вибір Discord зрозумілий. І тут діють усі ті переваги, згадані на початку тексту: він зручний, швидкий, безкоштовний, дозволяє зібрати в одній “кімнаті” велику кількість людей та має широкий інструментарій для убезпечення серверу від кіберзагроз. Більше того, це далеко не перший приклад застосування цивільних технологій для комунікації за час повномасштабного вторгнення – військові також використовують Google Meet та Zoom.
Що з цим всім робити?
Оскільки російська влада самостійно заблокувала Discord, зробивши таким чином певний “постріл у ногу”, то сконцентруймося на інших сферах застосування платформи. Discord за майже 10 років свого існування став однією з найбільших платформ у межах ігрової екосистеми та далеко за її межами – це факт.
Фактом є також і проактивний підхід команди Discord до покращення модерації контенту на платформі. Це виражено і в позиції засновників, і в діях компанії – співпраці з експертним середовищем та публікації звітів прозорості. Це принципово відрізняє Discord від, наприклад, Steam. Хоча обидві платформи покликані вирішувати різні завдання, на обох існують схожі проблеми – тільки Discord може визнавати їх і намагатися створити рішення, а Steam часто ігнорує навіть найбільш очевидні проблеми (детальніше про модерацію контенту в Steam читайте у нашому матеріалі “Російська пропаганда в ігрових середовищах: приклад користувацького контенту в Steam”).
Тож які кроки ще може зробити Discord? Навесні 2023 року президент Microsoft Бред Сміт вказав на те, що російська розвідка використовує ігрові спільноти як один із засобів для розповсюдження власної дезінформації. Discord тоді ніяк не відреагував на ці заяви – ні спростуванням, ні обіцянкою “розібратися”. У блозі Discord слово “Росія” використовується один раз і не має політичного контексту, “Україна” – жодного разу. На платформі також доволі легко знайти російські спільноти, де Україну називають “УДІЛ” за аналогією з терористичною “ІДІЛ”, “геральдика” цих серверів може обертатися навколо символіки вторгнення в Україну, а на деяких серверах навіть проводять збори на потреби російської армії. Більше того, за даними сервісу DiscordServer, на деяких російських серверах не було суттєвого зниження активності користувачів. Відповідно, попри офіційне блокування, росіяни все одно мають легкий доступ до платформи через VPN, що дозволяє як поширювати пропаганду, так і продовжувати використання Discord в армії.
Приклади російських спільнот у Discord
Присутність російського пропагандистського контенту на платформі може бути через те, що у компанії найімовірніше не працює автоматична детекція подібного контенту російською мовою. Ключове, що може зробити Discord у цьому контексті – “натренувати” свої мовні моделі для автоматичного виявлення подібного контенту. І в цьому компанії може допомогти українська ігрова спільнота та експертне середовище, яке спеціалізується на регулюванні соціальних мереж і модерації контенту.
