Сьогодні багато хто з нас є або може стати автором воєнного контенту: фотографій, відео, статей, пісень тощо. Так, зокрема, фотографи документують наслідки війни: зруйновані будинки, процес гасіння пожеж, постраждалих від конфлікту тощо. Свідки фіксують на відео жахи в Бучі, Маріуполі та інших регіонах України. Цей контент завдяки таким платформам як YouTube, Twitter,  Meta поширюється всією країною, а часто – і всім світом. Такі публікації не лише показують, що насправді відбувається в Україні, які злочини вчиняє країна-агресор проти українців, а й можуть бути використані як докази воєнних злочинів у міжнародних судових інстанціях. Для прикладу, фотографії Ейгена з Косово були використані Міжнародним трибуналом по Югославії, як докази щодо вчинених воєнних злочинів. Окрім того, що фото/відео фіксують жахливі кадри війни в Україні, а також докази воєнних злочинів, вони ще й залишаються об’єктами авторського права, яке воєнний стан жодним чином не скасовує. Отож, розглянемо детальніше який воєнний контент можна публікувати та в яких випадках це можна робити, реалізуючи право на свободу вираження поглядів та при цьому не порушуючи чужі авторські права. 

“Лінія розмежування” між свободою вираження та авторським правом

З одного боку, зараз надзвичайно важливо доносити світу правдиву та об’єктивну інформацію щодо того, що відбувається в Україні під час війни. Так, Європейська конвенція з прав людини закріплює право кожного на свободу вираження поглядів, що передбачає не лише можливість вільно отримувати, а й поширювати інформацію. При цьому, законодавство встановлює обмеження на поширення інформації, яка є об’єктом авторського права, передбачаючи що лише за згодою автора матеріали можуть використовуватись/поширюватись іншими. Існують думки, що захист авторських прав є навіть певною формою цензури, оскільки обмежує доступ до певної інформації, а також забороняє її копіювання та відтворення.

З іншого боку, авторське право надає авторам свободу самовираження, дозволяє їм створювати авторський контент і гарантує їм захист від зазіхань на їхні твори іншими особами. В такому контексті свобода вираження та авторське право є взаємовиключними. Ця дискусія триває купу років і насправді кожна із позицій заслуговує на увагу, а правда, як завжди, десь посередині.

Як компроміс у питанні висвітлення інформації та непорушенні авторських прав, варто звернути увагу на об’єкти, що не охороняються авторським правом та випадки добросовісного використання авторського контенту без отримання згоди автора. Так, не охороняються авторським правом повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації. Наприклад, інформаційна колонка про обстріли чи повідомлення про гуманітарні коридори не будуть охоронятися авторським правом, хоча кожен журналіст може висвітлювати це стилістично по-різному.

Випадки добросовісного використання авторських прав без отримання згоди автора також передбачені українським законодавством. Так, маємо вичерпний перелік випадків коли чужий авторський контент може використовуватись іншими без попереднього отримання дозволу. Для прикладу, чужий воєнний контент може використовуватись з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії. Тобто, для інформування про події чи їх перебіг можна використати чужу фотографію чи відео. Але при цьому, слід обов’язково зазначити автора чи авторів та використовувати лише в обсязі, виправданому інформаційною метою.

Якщо говорити про міжнародну практику, то для прикладу в США діє схожий принцип – fair use, який до речі у певних випадках застосовують і до громадян України, які користуються такими платформами як YouTube, Meta тощо. Детальніше про це можна почитати тут. Так от, згідно з цим принципом, кожен може використовувати авторський контент, зокрема, для таких цілей як повідомлення в новинах, коментарі, дослідження. 

У решті випадків, потрібно зважати на чужі авторські права та використовувати авторський контент лише за згодою автора. 

Чи можна “проявити чужу плівку” без наслідків?

Документування війни за допомогою фотографій та відео відбувається вже понад 150 років. Завдяки розвитку технологій, це можуть робити не тільки професійні фотографи та оператори, а й кожен громадянин – свідок війни. Тому особливу ретельність при використанні воєнного контенту, такого як фото та відео, слід приділяти як українським, так і закордонним медіа, аби не втрапити в халепу. Так, ВВС незаконно використало фотографію, зроблену багато років тому в Іраку, щоб проілюструвати свою історію про бійню на вихідних у Сирії, вказавши при цьому не справжнього автора Марко Ді Лауро, а “активіста”. Фотографія була видалена BBC із сайту, однак жодних пояснень чи вибачень не послідувало. 

Така діяльність медіа є неприйнятною, адже вони зобов’язані перевіряти джерела і авторство усіх зображень, що надходять чи то від фотографів, активістів, журналістів, чи від пересічних громадян. Ще один яскравий випадок порушення авторських прав BBC мав місце при публікації чужих фотографій без вказівки авторів, зазначивши лише, що фото отримані “from Twitter”. При зверненні автора щодо цієї ситуації, ВВС відповіло, що оскільки Twitter це платформа соціальної мережі, доступна більшості людей, контент, розміщений на ній є суспільним надбанням, і на нього не поширюються закони щодо захисту авторських прав. 

Насправді абсурдний висновок, адже те, що фото, відео чи будь-який інший авторський контент опубліковано у соцмережах не позбавляє автора прав на нього. Так, фотожурналіст Даніель Морель подав до суду за використання та продаж його фотографій землетрусу на Гаїті, які були взяті відповідачем з його Twitter акаунту. Суд ухвалив виплатити Морелю 1,2 мільйона доларів компенсації.

Тож, незважаючи на те, що в Україні триває війна, ніхто не скасовував авторські права на воєнний контент – текстові матеріали, фото і відео, а тому для використання потрібно отримувати дозвіл від володільця авторських прав. 

Чи можна переспівати чужу пісню? – Можна, але…

Загальновідомо, що хороша пісня здатна не лише підтримати дух наших воїнів, а й усіх громадян України у цей непростий час і протягом останніх місяців ми це суттєво відчули. Чого тільки вартує величезна кількість рімейків на пісню “Ой, у лузі червона калина”, яку переспівують усі – від дітей до відомих артистів. Та давайте розглянемо чи дійсно кожен охочий може зробити свою версію (кавер) на цю пісню чи все-таки тут є порушення авторських прав?

Важливо пам’ятати про всі складові авторських прав на пісню – це авторські права на текст, на музику та суміжні права на виконання і фонограму (переважно студійний звукозапис пісні, що фіксується на певному носії – диску, флешці тощо). Всі ці 4 складові можуть належати як одній особі – правоволодільцю, так і чотирьом окремо – автору тексту, автору музики, виконавцю, який власне співає цю пісню та розробнику фонограми. І в залежності від того, що ми хочемо використати, потрібно отримувати дозвіл у відповідної особи. 

Якщо говорити безпосередньо про вищезгадану пісню, то автором тексту “Ой, у лузі червона калина” є Степан Чарнецький, який написав її у 1914 році. Автором музики також значиться Степан. Деякі, при цьому зазначають, що ця пісня є народною. Розглянемо обидва варіанти. 

Якщо йде мова про авторство Степана Чарнецького, то тут потрібно враховувати, що авторські права діють протягом всього життя автора та протягом 70 років після смерті автора. Враховуючи, що автор помер у 1944 році, авторські права на цю пісню діяли до 2014 року, після цього пісня перейшла у суспільне надбання. А це означає, що кожен охочий, без отримання будь-яких дозволів та оплати авторської винагороди може виконувати її, створювати власні версії й при цьому не буде порушником авторських прав. 

Що ж до народних пісень, то твори народної творчості не охороняються авторським правом, відтак такі пісні також кожен може використовувати на власний розсуд. Отож, в обидвох випадках отримувати у будь-кого дозвіл на виконання цієї пісні не потрібно. 

Однак, це лише історія однієї пісні. Якщо ж говорити про інші пісні, то благі цілі, такі як покращення бойового духу нашого народу піснею – це, звичайно, добре, але таке благо не має супроводжуватись порушенням авторських прав інших осіб. Тому, при кожному використанні потрібно перевіряти хто є автором тексту, музики, і якщо не пройшов строк дії авторських прав – потрібно отримувати дозвіл на будь-яке використання пісні, особливо, якщо ви плануєте поділитись своїми талантами на публіку, зокрема, в мережі Інтернет.

Отож, підсумовуючи, важливо пам’ятати, що війна триває на всіх фронтах і для загальної перемоги нам усім потрібно з повагою відноситись до прав інших громадян, зокрема, і в сфері авторського права. Зокрема, українська боротьба за демократію, верховенство права і європейські цінності не має супроводжуватися їх порушенням.

Рекомендації для українських та іноземних медіа:

1. Перевіряти контент (фото, відео, статті, інші матеріали), отриманий від третіх осіб та опублікований в мережі Інтернет на предмет їх авторства перед його використанням. 
2. Отримувати дозвіл на використання авторського контенту в автора або правоволодільця. 
3. Ретельно аналізувати можливість добросовісного використання чужого авторського контенту. І в разі такої можливості – обов’язково вказувати автора, давати посилання на оригінальне джерело інформації.
4. Користуватись винятками із правил – використовувати контент з ресурсів, які містять фото/відео про війну в Україні та дозволяють використовувати контент без попередньої згоди. 

Рекомендації для громадян:

1. Пам’ятайте, що все, що опубліковано в Інтернеті  не є апріорі суспільним надбанням та не може використовуватись вами на власний розсуд. 
2. Перш ніж використовувати чужий контент (фото, відео, стаття, пісня тощо), дізнайтесь більше інформації про сам контент, чи підпадає він під захист авторського права, хто власник авторських прав та чи діє щодо цього контенту ліцензія Creative Commons, яка дозволяє використовувати авторський контент без згоди автора. Існують різновиди таких ліцензій, кожна з яких  визначає на яких умовах фото може бути використано. Наприклад за ліцензією CC BY 4.0 – кожен може не лише поширювати фото у будь-якому вигляді чи форматі, але й змінювати його чи брати за основу для будь-яких цілей, в тому числі комерційних. Єдине, що потрібно зробити – вказати автора фото, розмістити посилання на ліцензію та позначити, якщо були внесені зміни до фото. Детальніше про це тут можна прочитати тут.

Рекомендації для авторів:

1. Потурбуйтесь про докази вашого авторства на створений контент.
2. При публікації авторського контенту зазначайте своє авторство.
3. Хоч реєстрація авторського права на контент не є обов’язковою, не полінуйтесь все ж зареєструвати своє авторське право. На період дії воєнного стану дещо змінено процедуру реєстрації. Детальніше про це читайте у нашій консультації “Як зареєструвати авторське право під час дії воєнного стану“.
4. Перед тим, як надсилати будь-якому медіа чи платформі свої матеріали – ознайомтесь із їхніми політиками, адже бувають випадки, коли політики прописують таким чином, що факт надсилання вами свого контенту вважається дозволом на використання ними вашого контенту у будь-який спосіб.
5. У випадках порушень ваших авторських прав, не соромтесь звертатись до порушників із письмовою претензією та до суду.