Матеріал опубліковано у виданні “Українська правда”

Нелегальні перегони, дрифт на нічних вулицях і зухвалий ігнор правил дорожнього руху – на жаль, таке трапляється не лише у голлівудських фільмах, а й у містах України. Це в кращому разі створює людям незручності й роздратування, а в гіршому – стає реальною загрозою. Адже через такі “хобі” гинуть і калічаться інші водії та пішоходи, а іноді й самі гонщики стають жертвами своїх розваг.

Та навіть від дрифту на порожніх вулицях все одно страждають невинні люди, яких серед ночі будить ревіння двигунів. Особливо під час війни, коли багато людей мають посттравматичний стрес, пережили бомбардування і обстріли (зі схожої причин в нас давно заборонені петарди та феєрверки). Проблему “Форсажу під час війни” ще у вересні 2022 року чудово висвітлили журналісти Української Правди в однойменній документалці: візуально і зі звуком.

Нічні перегони стали настільки помітними і подразними, що на них відреагувала як патрульна поліція, так і народні депутати. У квітні 2023 року перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький публічно повідомляв, що патрульна поліція почала “відпрацьовувати” дрифтерів разом з військовими, які видавали порушникам повістки до ТЦК.

А у серпні 2023 року народні депутати зареєстрували законопроєкт про встановлення відповідальності за дрифтування, або, мовою права, “навмисне кероване занесення транспортного засобу”. Автори пропонували штрафувати на 8,5 тисяч гривень за цей маневр, визначений як “навмисне вчинення на керованому транспортному засобі маневрів, що спричиняють занесення осі автомобіля під час повороту автомобіля на максимально можливій швидкості”. 

Іншим шляхом пропонувала піти група депутатів від “Слуги народу” у законопроєкті, який встановив би відповідальність за керування або експлуатацію транспортних засобів із перевищенням допустимого рівня шуму.

Обидва законопроєкти мали на меті захистити мешканців міст, однак Головне науково-експертного управління у Верховній Раді України мало до них багато зауважень, а самі ідеї виявились складними чи нереалістичними для втілення. Зрештою, законопроєкти навіть не потрапили на голосування. Втім, проблема “форсажу” не зникла й не була вирішена, тож оглянемо один з креативних варіантів її вирішення на прикладі інших країн.

Почнемо з визначення проблеми з точки зору управління безпекою дорожнього руху. Отож, дуже мала група людей створює загрози й незручності для величезної кількості інших, і цих порушників взагалі не стримують стандартні засоби: здоровий глузд, положення ПДР, публікації у медіа, поліція та штрафи. 

Міжнародні дослідження й рекомендації, ретельно вивчені в рамках Кампанії “За безпечні дороги” й коротко описані в Аналітичному огляді від 2022 року, вказують: для таких “особливих водіїв” потрібні особливі засоби стримування від небажаної поведінки. 

Найдієвішим – хоча і досить складним засобом – є система штрафних балів, які “призначають” порушникам на додачу до відчутних грошових штрафів. Коли людина набирає граничну кількість балів, вона втрачає привілей керування автомобілем. Ці системи успішно функціонують в багатьох державах ЄС і сусідній Молдові. 

Ми детально писали про це рішення в аналітичній записці “Реформування системи санкцій за порушення правил дорожнього руху в Україні”. Але щоб розробити таку систему, потрібно багато зусиль і політична воля – вочевидь, в Україні їх зараз немає. 

Спілкуючись з колегами в ЄС, ми знайшли інше креативне законодавче рішення, яке можна втілити вже зараз, доки система штрафних балів ще не з’явилася. Це концепція так званого “агресивного водіння”, яке закріплене в законодавстві (та суспільній свідомості) як окремий вид адміністративного правопорушення. 

Зазвичай вважалося, що таке поняття – особливість законодавства окремих штатів США. Але ми знайшли приклад, як воно працює значно ближче до нас. Адже ця законодавча норма з 2019 року діє в Латвії. Її додали як частину 10 до статті 51 Закону про дорожній рух Республіки Латвія. 

Справа в тім, що проблема гонщиків й дрифтерів дратувала латвійців так само сильно, як і українців зараз. Дослідження, проведене у 2019 році, показало: 92% учасників дорожнього руху сприймали агресивне водіння як проблему. Крім того, кожен третій респондент зазначив, що у нього є друг або родич, який постраждав у ДТП через агресивного водія. 

Ось як визначений склад правопорушення “Агресивне водіння” в Латвії відповідно до частини 10  статті 51 Закону про дорожній рух Республіки Латвія:

• 1) “Вчинення кількох поспіль порушень Правил дорожнього руху, які створюють небезпечну ситуацію або заважають дорожньому руху”. 

Звучить схоже на знайоме нам з КУпАП України “створення аварійної обстановки”, однак є суттєві процесуальні відмінності. “Створення аварійної обстановки” передбачає наслідки у вигляді “примушення інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян” (стаття 122 частина 5). Таке формулювання передбачає “потерпілу особу”, яка мусила вжити заходів через неправомірну поведінку порушника. Натомість поняття “агресивного водіння” не вимагає наявності іншої людини, не обов’язкові і наслідки. Достатньо, аби поліцейські кілька разів поспіль зафіксували порушення, які створюють небезпечну обстановку і потенційно загрозливі для інших.

• 2) Керування транспортним засобом таким чином, що призводить до порушення Правил дорожнього руху та порушує безперебійний рух транспортних засобів або ігнорує інтереси інших водіїв транспортних засобів (наприклад, багаторазова зміна смуги руху під час обгону, обгін кількох транспортні засоби в заторі або в колоні на зустрічній смузі або здійснюючи обгін по смузі громадського транспорту, узбіччям, тротуарам, пішохідній доріжці, велосипедній доріжці або в інших місцях, не призначених для руху транспортних засобів);

Ця частина схожа на першу, одна вона описує не тільки ситуації із реальною загрозою ДТП, а й прояви зухвалості й відвертого нехтування суспільними інтересами. Наприклад, коли водій об’їхав затор по тротуару, велодоріжкою або по зустрічній смузі. В Україні це поки не вважається окремим правопорушенням,  хоча така антисоціальна й протизаконна поведінка досить поширена. 

• 3) Навмисне створення заносу на дорогах або в інших місцях, де можливий рух транспорту (стоянках, площах, дворах тощо), крім випадків, коли допускаються відхилення від Правил дорожнього руху та нормативно-правових актів під час проведення спортивних заходів, узгоджених згідно з порядком, встановленим цим законом, в окремих випадках під час проведення видовищно-показових заходів;

Частина 3 – суто про дрифтинг. Він у Латвії дозволений лише під час погоджених й офіційних змагань та шоу-програм. Все, що не є погодженим заходом – агресивне водіння. Навіть на порожній парковці супермаркета.

• 4) Керування мопедом або мотоциклом на одному колесі та трициклі чи квадроциклі на задніх колесах на дорогах або в інших місцях, де можливий рух (стоянках, площах, дворах тощо), крім випадків проведення спортивних заходів, передбачених цим законом. У встановленому цим законом порядку допускаються відхилення від Правил дорожнього руху, а також у випадках, визначених нормативно-правовими актами, під час проведення видовищно-показових заходів;
• 5) Умисне різке гальмування, що створює небезпечну ситуацію для дорожнього руху, якщо відповідно до ПДР таке гальмування не є необхідним для безпеки дорожнього руху.

Частина 4 аналогічна попередній, тільки вже для любителів трюків на мототранспорті: їздити на задніх колесах можна лише під час організованих заходів. Частина 5 очевидна: різке гальмування без потреби перед носом у іншого учасника руху – це агресивне водіння.  

А як щодо відповідальності? 

Вона має бути пропорційна загрозі, яку створює порушення, тому покарання за агресивне водіння зазвичай суворі. У Латвії штраф складає до 280 євро плюс штрафні бали, а також штрафи за кожне окреме “стандартне” порушення (якщо вони були скоєні). У США агресивне водіння зазвичай вважається кримінальним правопорушенням і тягне за собою штрафи до 1000 доларів та/або до 90 днів ув’язнення. В канадській провінції Онтаріо за агресивне водіння можна отримати штраф до 2000 доларів, ув’язнення до 6 місяців, штрафні бали та позбавлення права керування до 2 років.

Міжнародні рекомендації стверджують, що зміни в законодавстві працюють найкраще, якщо вони підкріплені якісною комунікацією (кампаніями у медіа). У Латвії саме так і було. У 2020 році Національна поліція проводила на цю тему велику кампанію під назвою “Агресивне водіння залишає шрами”. Вона включала візуальну рекламу, відеоролики, пресконференції, а поліція особливо ретельно стежила за випадками агресивного водіння і виявляла порушників. 

У Латвії досі доволі високі показники смертності порівняно з рештою держав Євросоюзу: 78 загиблих на мільйон мешканців, тоді як середній показник у ЄС становить 45 (в Україні – 97). Однак країна має прогрес: між 2012 та 2021 роками щорічна кількість смертей на дорогах Латвії зменшилася на 17%.

Команда і організації-партнери Кампанії “За безпечні дороги” вірять, що позитивні зміни можливі в Україні навіть під час війни. Адже зараз ми особливо відчуваємо, наскільки цінні людські життя і як важливо їх зберігати. А смерті й каліцтва на дорогах не є неминучими, їм можна і потрібно запобігати. 

Україна може врятувати тисячі життів своїх громадян за наступні роки: інструментами державної політики та якісною комунікацією. Важливо діяти разом, не зупинятися, не відкладати цю проблему “на потім” – і впроваджувати зміни, які дають результат у інших країнах. Громадський сектор України вже давно активно працює у цій сфері та готовий і надалі бути партнером Верховної Ради і профільних міністерств та відомств в розробці, впровадженні та суспільній комунікації цих необхідних змін.