Регулювання медійної сфери: система органів влади та їхні повноваження

Президентські та парламентські вибори щоразу тягнуть за собою реструктуризацію органів влади та перерозподіл повноважень всередині них. Це, зокрема, впливає на кількість та сфери відання комітетів у парламенті, повноваження міністерств та різноманітних консультативних органів. 2019 рік не став винятком, і з обранням нового Президента України та нової Верховної Ради вніс зміни у регулювання медійної сфери. 


Структура органів, що опікуються медійними питаннями у парламенті

29 серпня 2019 відбувся перерозподіл повноважень комітетів ВРУ у медійній сфері, а також зміна у їхній структурі та кількості. Основними завданнями комітетів у парламенті є підготовка, розгляд та редагування законопроектів. На сьогодні у ВРУ функціонує чотири Комітети, що опікуються питаннями свободи слова, регулювання засобів масової інформації, інформаційної політики та іншими напрямами, пов’язаними з медійною сферою. До них належать: 

  • Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, 
  • Комітет з питань свободи слова, 
  • Комітет з питань цифрової трансформації,
  • Комітет з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. 


Більшість питань медійної індустрії охоплюється повноваженнями новоствореного
Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Зокрема, телебачення, ОТТ та IPTV, платформи з розповсюдження інформації, радіо, друковані та онлайн-медіа. Також до сфери Комітету входять питання реклами, аудіовізуального ринку та кіноіндустрії, видавничої справи, соціальних медіа та Інтернету загалом. Новий комітет займатиметься державною політикою у сфері інформації та інформаційної безпеки, висвітлення діяльності Ради, політикою використання державної мови та мов нацменшин, також темою архівів. У ВРУ VIII скликання ці повноваження належали до відання двох комітетів: 

  • Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики (в питаннях регуляції діяльності ЗМІ, здійснення рекламної діяльності та висвітлення діяльності ВРУ); 
  • Комітету з питань культури і духовності (в питаннях використання державної мови та мов національних меншин, засад благодійної діяльності, видавничої справи та національної кіноіндустрії).

Комітет з питань свободи слова займатиметься проблемами гарантії діяльності медіа, захисту прав журналістів та інших працівників ЗМІ, а також – права громадян на інформацію. Новостворений Комітет частково перейняв сфери відання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, що існував у ВРУ попереднього скликання.

Сфера відання Комітету з питань цифрової трансформації поширюється на цифрову індустрію та телекомунікації, радіочастотний ресурс, електронне урядування та електронну демократію. Також комітет відатиме цифровою ідентифікацією, віртуальними активами, блокчейном та токенізацієюї, відкритими даними. Члени комітету працюватимуть над питаннями кібербезпеки, кіберзахисту, технічного та криптографічного захисту інформації, цифрових прав, а також законодавчими засадами адміністрування, функціонування та використання мережі Інтернет в Україні. Раніше такі сфери належали до відання трьох комітетів:

  • Комітету з питань свободи слова (в питаннях державної політики у сфері інформаційної безпеки та регулювання діяльності ЗМІ в мережі Інтернет)
  • Комітету з питань інформатизації і зв’язку (в питаннях кібербезпеки, електронного документообігу, електронного урядування, технічного та криптографічного захисту інформації);
  • Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності (в питаннях електронної комерції).


Комітет з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин
розглядатиме питання захисту права на свободу вираження думки в контексті дотримання прав і свобод людини і громадянина, запровадження європейських стандартів захисту прав людини та їх імплементацію в національне законодавство. Крім цього, до відання Комітету належать питання діяльності Омбудсмена, захисту персональних даних, а також реалізації прав людини на тимчасово окупованих територіях. Раніше цими сферами опікувалися два Комітети:

  • Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (у питаннях додержання прав і свобод людини і громадянина, та питаннях захисту персональних даних);
  • Комітет з питань європейської інтеграції (у частині адаптації українського законодавства до європейських стандартів).


Слід відзначити, що велика кількість питань не була охоплена повноваженнями Комітетів ВРУ попереднього скликання. Це, зокрема, включає електронну демократію, дослідницькі центри у сфері цифрових технологій, цифрову ідентифікацію, питання віртуальних активів та орбітальної економіки. Водночас,
сфери відання комітетів, що існували до обрання нового парламенту, були перерозподілені між новоствореними Комітетами залежно від напряму їхньої діяльності у повному обсязі (без втрати будь-яких функцій).

Важливо пам’ятати, що при розгляді законопроекту, зміст якого стосується відань двох або більше комітетів, Голова ВРУ за пропозицією Погоджувальної ради депутатських фракцій у ВРУ визначає, який із них буде головним комітетом.

Крім цього, парламентський контроль здійснює Уповноважений ВРУ з прав людини. До його функцій належить проведення перевірок дотримання прав людини, направлення подання до органів державної влади з вимогою усунення порушень прав людини, розгляд звернень громадян та представлення щорічних доповідей ВРУ. Компетенція Уповноваженого охоплює питання захисту права на інформацію, захисту персональних даних, захисту соціальних, економічних і гуманітарних прав на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, це включає обробку персональних даних та захист права на свободу вираження думки в контексті додержання прав і свобод людини і громадянина.

Також на розгляді КСУ наразі перебуває законопроект щодо внесення змін до Конституції України. Він передбачає можливість для ВРУ призначати уповноважених, правовий статус яких визначатиметься спеціальними законами. Такі уповноважені своєю діяльністю можуть охоплювати і медійну сферу.


Виконавчі органи влади у медійній сфері:


2 вересня 2019 року Кабінет Міністрів утворив Міністерство культури, молоді та спорту України, реорганізувавши Міністерство інформаційної політики. На новостворене Міністерство
покладено завдання та функції ліквідованих Міністерства культури і Міністерства молоді та спорту. У медійній сфері такі функції включають:

  • формування державної політики щодо діяльності засобів масової комунікації;
  • розробка стратегії інформаційної політики держави та забезпечення її дотримання;
  • реалізація державної політики у сферах поширення інформації, просвітницької діяльності і використання національних інформаційних ресурсів;
  • створення умов для розвитку інформаційного суспільства;
  • здійснення державного контролю за діяльністю засобів масової комунікації незалежно від їхнього підпорядкування і форми власності.

 

Ще одним новоствореним виконавчим органом є Міністерство цифрової трансформації України, утворене з Державного агентства з питань електронного урядування. Основні напрями діяльності цього органу залишилися незмінними і включають:

  • впровадження електронних послуг;
  • відкриття даних;
  • об’єднання і взаємодія державних реєстрів;
  • електронний документообіг;
  • електронна ідентифікація;
  • розвиток інструментів електронної демократії;
  • розробка та впровадження національної програми інформатизації.


Крім цього, серед органів виконавчої влади у медійній сфері слід виділити Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації. До
повноважень цього органу належить забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку, формування та реалізації державної політики у сфері захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом, поштового зв’язку спеціального призначення тощо.

Також у системі органів виконавчої влади функціонує Державний комітет телебачення і радіомовлення. Компетенція цього комітету поширюється на узагальнення практики застосування законодавства, розробку пропозицій щодо його вдосконалення, погодження проектів законів, розробку заходів щодо запобігання внутрішньому і зовнішньому інформаційному впливу, який загрожує інформаційній безпеці держави, суспільства, особи. На додачу, до повноважень цього комітету належать визначення порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади, моніторинг інформаційного наповнення веб-сайтів органів виконавчої влади, аналіз та прогноз розвитку ринку у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері, поліграфії. Комітет видає дозволи на ввезення видавничої продукції, що має походження з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України (та вилучення такої продукції у разі необхідності).

Органи зі спеціальним статусом: 


До органів зі спеціальним статусом у медійній сфері можна віднести
Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада складається з восьми членів, чотирьох з яких на посаду призначає Президент України, інша четвірка призначається за квотою ВРУ. Цей орган є конституційним колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законодавства у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень. Зокрема, Національна рада здійснює розробку та нагляд за виконанням ліцензійних умов, нагляд за дотриманням законодавства у сфері кінематографії, дотриманням законодавства щодо частки національного продукту, виконанням телерадіоорганізаціями законодавства у мовних питаннях, питаннях захисту суспільної моралі тощо. Як регулятор, у межах своїх повноважень цей орган може застосовувати санкції до порушників. 

Крім цього, ще одним органом є Рада національної безпеки і оборони, головою якої є Президент України. Згідно із Конституцією України та Законом “Про Раду національної безпеки і оборони України” до складу цього координаційного органу входять очільники відповідних міністерств та інші посадовці. Компетенція органу поширюється на інформаційну сферу і включає можливість проведення заходів інформаційного характеру відповідно до масштабу потенційних та реальних загроз національним інтересам (ґрунтуючись на оцінці РНБО).

До органів зі спеціальним статусом також відносять дві інституції, що функціонують при Президентові України – це Рада з питань свободи слова та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

17 липня цього року Офіс Президента України оголосив про ініціацію створення Ради з питань свободи слова та захисту журналістів. До цього органу мають увійти по одному представнику від кожної редакції центральних ЗМІ. Крім цього, можливість працювати в цьому органі надається представникам журналістських організацій та професійних об’єднань. 16 вересня 2019 року відбулося голосування за членів Ради з питань свободи слова. Наразі відбувається розробка Положення, що остаточно визначить компетенцію цього органу. За попередніми даними відомо, що повноваження Ради поширюватимуться на фіксацію та усунення загроз для свободи слова, усунення проявів цензури. Також серед пріоритетів цього органу – захист права журналістів на професію. Аналогічні ради, до складу яких увійдуть представники регіональних ЗМІ, пропонують створити при кожному голові ОДА.

Ще одним органом у медійній сфері є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації. Цей орган державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв’язку є підконтрольним Президентові України і підзвітним ВРУ. Його повноваження охоплюють розробку та реалізацію державної політики у сфері телекомунікацій та інформатизації, державний нагляд за ринком телекомунікацій, санкції до суб’єктів ринку телекомунікацій, діалог з громадськістю.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: