Що потрібно знати ЗМІ про вибори?

Липень 8, 2020

Неможливо заперечувати важливу роль ЗМІ у висвітленні виборів. Безпосередня участь медіа у виборах, швидкість і масиви інформації, які вони подають, дозволяють виборцям тримати руку на пульсі щодо всіх аспектів виборчого процесу. Однак, ЗМІ, що висвітлюють вибори чи здійснюють агітацію, повинні дотримуватись чітко встановлених законодавством правил і принципів. Напередодні виборів питання на кшталт: “Як журналісту поводитись на виборчій дільниці?”; “Чи можна фотографувати/публікувати виборчий бюлетень?” – стають дедалі актуальнішими.

Щоб полегшити процес занурення у виборче законодавство, у цьому матеріалі ви зможете знайти відповіді на актуальні питання щодо прав та обов’язків ЗМІ протягом виборчої кампанії та про способи захисту порушених прав.

ЗМІ Й ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРІВ


Інформаційне забезпечення виборів спрямоване на обізнаність виборців про етапи виборчого процесу, основні виборчі правила, питання реалізації виборчих прав громадян тощо. Протягом цього періоду ключовим завданням медіа є неупереджене та збалансоване інформування суспільства про всі події, пов’язані з виборами. Водночас, не можна надавати перевагу окремим кандидатам чи партіям. Якщо багаторазово подавати інформацію лише про одну партію, наприклад, висвітлюючи з’їзд партії-учасника виборів – це буде порушенням виборчого законодавства. Тому ЗМІ має у такому ж обсязі і таким самим чином висвітлювати передвиборну діяльність всіх партій та утримуватись від дій, що розцінюватимуться як передвиборна агітація.

Інформаційне забезпечення поділяється на загальне та спеціальне.
Загальним є інформування про:

  • виборчі права громадян, як от можливість зміни виборчої адреси;
  • як можна перевірити чи включений виборець до Державного реєстру виборців та списку виборців на своїй виборчій дільниці;
  • адресу приміщення для голосування, де можна проголосувати; дату та час голосування;
  • як проголосувати виборцю, підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;
  • як правильно заповнити бюлетень та проголосувати, кому і коли скаржитись на порушення своїх виборчих прав;
  • відповідальність за порушення законодавства про вибори тощо.

Спеціальне інформаційне забезпечення складається з інформування про:

  • зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;
  • передвиборні програми організацій партій;
  • рахунки виборчих фондів, допустимий розмір добровільного внеску та як можна зробити внесок
  • скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища;
  • факти та події, пов’язані з виборчим процесом.

Засоби масової інформації можуть здійснювати спеціальне інформаційне забезпечення, але за власною ініціативою вони мають право висвітлювати лише факти та події, пов’язані з виборами. Що ж до інших питань інформаційного забезпечення, ЗМІ можуть розміщувати інформаційні матеріали лише на замовлення виборчих комісій, попередньо уклавши договір між такою комісією та медіа.


Інформаційне забезпечення здійснюється за державний кошт або ж за кошти ЗМІ.
Протягом періоду виборчого процесу ключовим завданням є інформування суспільства про вибори з обов’язковим дотриманням ключових принципів:

  • достовірності – подавати інформацію, зазначаючи та перевіряючи джерела, намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з 2 і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам;
  • повноти – інформація, що є якісною за своїм змістом та містить достатньо даних, які висвітлюють питання;
  • точності – повне та адекватне відображення відтворюваної інформації, поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації;
  • об’єктивності інформації та її неупередженого подання – інформація не повинна подаватися суб’єктивно;
  • збалансованості – інформація має подаватися рівномірно щодо кожного, хто згадується у матеріалі.

Також Виборчий кодекс застерігає ЗМІ не допускати замовчування суспільно необхідної інформації, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Новелою Кодексу є обовязок уникати дискримінації та сексизму при здійсненні інформаційного забезпечення виборів.

Незмінним залишається обов’язок ЗМІ дотримуватися норм журналістської етики.

На пленумі Національної спілки журналістів України 12 грудня 2013 року було затверджено сучасну редакцію Кодексу етики українського журналіста, який визначає основні морально-етичні орієнтири, яких журналіст має дотримуватися при виконанні своїх професійних обов’язків. Водночас, цей Кодекс не є законодавчим актом. Порушення стандартів, визначених цим Кодексом розглядає Комісія журналістської етики (громадська організація), яка, у випадку їх виявлення, виносить публічний осуд або дружнє попередження.

Також деякі стандарти журналістської діяльності згадуються у Законі України “Про телебачення і радіомовлення” (обов’язок поширювати об’єктивну інформацію, перевіряти достовірність отриманої інформації) та Законі України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію).

Водночас, не слід забувати про Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), який має усталену практику щодо дотримання журналістами етичних стандартів. Так, ЄСПЛ наголошує на тому, що право на свободу слова може бути гарантованим за умови дотримання журналістом етичних стандартів. Прикладами можуть бути рішення у справі “Беда проти Швейцарії” та “Фрессоз і Руар проти Франції”. І не слід скидати з рахунків ЄСПЛ, оскільки Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” чітко зазначає, що українські суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.


Телерадіоорганізації та інформаційне забезпечення виборів

При здійсненні інформаційного забезпечення телерадіоорганізації мають право самостійно визначати кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборами. Тут варто мати на увазі, що забороняється виокремлювати у своєму ставленні певних кандидатів або партії чи надавати їм привілеї. 

Також телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів, представників партій (організацій партій) учасників виборчих перегонів, їхніх уповноважених, довірених осіб у формі передвиборних дебатів чи дискусій. У такому випадку телерадіоорганізація оприлюднює пропозицію щодо проведення таких передач і зазначає формат передачі, строк, протягом якого необхідно надати згоду на участь у передачі та вартість участі у такій передачі. Вартість передачі має бути однаковою для всіх кандидатів/партій!


ЗМІ ТА ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ

На відміну від інформаційного забезпечення, передвиборна агітація має за мету спонукати голосувати або ж не голосувати за певного кандидата/партію. 

ЗМІ можуть здійснювати передвиборну агітацію лише за рахунок коштів виборчого фонду відповідного кандидата, партії (організації партії) та лише на підставі угоди, що укладається між розпорядником поточного рахунку виборчого фонду кандидата, партії (організації партії) та телерадіоорганізацією/редакцією друкованого ЗМІ. Важливо, що без укладення такої угоди та надходження коштів на рахунок відповідного ЗМІ надання ефірного часу або ж друкованої площі заборонено.

Передвиборна агітація має чітко встановлені строки: розпочинається наступного дня після дня прийняття виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидата (кандидатів); закінчується о 24 годині останньої п’ятниці перед днем голосування.

Встановлення ЗМІ розцінок на передвиборну агітацію

При здійсненні передвиборної агітації медіа мають право самостійно визначати розцінки вартості ефірного часу та друкованої площі для здійснення агітації з обов’язковим дотриманням принципу рівних умов. Встановлюючи розцінки вартості ефірного часу, вони не мають права визначати різні тарифи для кандидатів. Щодо строків такі розцінки встановлюються не пізніше як у перший день виборчого процесу. 

На відміну від виборчого законодавства, яке діяло до 2020 року, Виборчий кодекс не містить форми розрахунку вартості одиниці ефірного часу та одиниці друкованої площі. При визначенні розцінок варто звернутися до частини 5 додатку до Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи “Про висвітлення в ЗМІ виборчих кампаній”: можливість придбання рекламної площі має бути доступною для всіх партій-конкурентів на рівних умовах і за рівну плату.

Засоби масової інформації можуть розраховувати розцінки вартості одиниці ефірного часу та друкованої площі:

  • окремо для робочих днів та окремо для вихідних та святкових днів;
  • окремо для різних за кількістю потенційної аудиторії періодів ефірного часу чи друкованої площі;

ЗМІ не можуть:

  • змінювати встановлені розцінки протягом виборчого процесу;
  • надавати знижку на оплату окремому кандидату, партії (організації партії) – суб’єкту виборчого процесу.

Телерадіоорганізації

Публікують розцінки вартості 1 хв. (сек.) ефірного часу не пізніше як на 3 день після початку виборчого процесу у

  • газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр» загальнонаціональні канали,
  • у відповідних регіональних та місцевих друкованих ЗМІ – регіональні та місцеві телерадіоорганізації.

Друковані ЗМІ

Публікують розцінки одиниці вартості друкованої площі не пізніше як на 3 день після початку виборчого процесу в

  • газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр” загальнодержавні друковані видання,
  • у відповідних регіональних та місцевих друкованих ЗМІ – регіональні та місцеві друковані медіа.

Як вже було зазначено вище, ЗМІ зобов’язані дотримуватись принципу рівності, відтак їм заборонено надавати ефірний час чи друковану площу кандидатам, партіям (організацій партій) на різних умовах. Водночас, на медіа, засновниками (власниками) яких є партії (організації партій), ця вимога не розповсюджується.

Що ж до обов’язків ЗМІ під час ведення передвиборної агітації телерадіоорганізації мають здійснювати аудіо-, відеозапис усіх передач, що містять передвиборну агітацію, а також зберігати ці матеріали протягом 30 днів після дня офіційного оголошення результатів виборів. 

Також ЗМІ зобов’язані робити доступнішими матеріали передвиборної агітації для людей з порушеннями зору та слуху. Такі матеріали повинні титруватися або ж перекладатися на українську жестову мову, у разі їх використання у електронних (аудіовізуальних) медіа.

Окрім того телерадіоорганізації та редакції друкованих видань зобов’язані надавати всю інформацію про виділення ефірного часу для проведення передвиборної агітації та про використання друкованої площі для розміщення агітаційних матеріалів кандидатів, партій організацій партій); копії відповідних угод, платіжних документів та аудіо-, відеозаписи передач, відповідні публікації за письмовими запитами:

  • ЦВК;
  • територіальних виборчих комісій;
  • Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. 

Крім того, при веденні передвиборної агітації Виборчий кодекс встановив для ЗМІ такі заборони:

  • під час виборчого процесу у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами між розпорядником рахунку виборчого фонду та ЗМІ, агітувати за або проти кандидатів, партій (організацій партій), оцінювати їхні передвиборні програми або надавати їм перевагу в будь-якій формі.

Заборона оцінювання передвиборних програм означає, що журналісти і ЗМІ не можуть робити аналітичні огляди передвиборних програм кандидатів і партій, а лише зачитувати загалом передвиборну програму, не натякаючи на оцінку цій програмі. ЗМІ забороняється надавати кандидатам/партіям перевагу в будь-якій формі. З 01 січня 2020 року навіть час розміщення новини про ту чи іншу партію чи кандидата, черговість їхнього згадування тощо можна розцінювати як “надання переваги”. Тому ЗМІ варто заздалегідь розробити певні правила, за якими вони висвітлюватимуть  виборчий процес, зокрема щодо того, як і чому визначається черговість згадок про кандидатів, партії тощо.

  • включати до інформаційних теле-, радіопрограм передвиборних агітаційних матеріалів кандидатів, партій (організацій партій) або політичної реклами;
  • переривати передачі передвиборних програм кандидатів, партій (організацій партій) рекламою товарів, робіт, послуг та іншими повідомленнями;
  • розміщувати політичну рекламу в одному блоці з комерційною чи соціальною рекламою або використання комерційної чи соціальної реклами для здійснення передвиборної агітації у будь-якій формі;
  • проводити передвиборної агітації в іноземних засобах масової інформації, що діють на території України;
  • поширювати у будь-якій формі матеріали, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства та розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;
  • у будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної програми, надавати будь-яку інформацію щодо відповідних кандидата, партії (організації партії) протягом 20 хвилин до і після теле-, радіотрансляції передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми кандидата, партії (організації партії).

Так звані “п’ятихвилинки ненависті” у 2000-х змусили законотворців ввести правило заборони коментування протягом 20 хвилин. Якщо коротко через поливання громадськими та політичними діячами брудом тодішніх кандидатів на виборах.

Мова передвиборної агітації

Матеріали передвиборної агітації, що транслюються на телебаченні, радіо, розміщуються на носіях зовнішньої реклами, поширюються у вигляді листівок і газет або в мережі Інтернет, виконуються державною мовою. Водночас, в окремих населених пунктах допускається поширення матеріалів передвиборної агітації, виконаних державною мовою та дубльованих мовами відповідних корінних народів, національних меншин.

ПРАВА ЗМІ ТА ЖУРНАЛІСТІВ НА ВИБОРАХ

Щоб захищатися від неправомірних дій під час виборів, потрібно розуміти, якими правами ти наділений, тож розглянемо усі можливі права медіа та журналістів, якими можна сміливо користуватися під час здійснення своєї професійної діяльності.

Документи, які підтверджують статус журналіста/представника ЗМІ

Перш за все, щоб підтвердити статус журналіста, зокрема і на виборах, варто мати при собі: 

  • редакційне посвідчення певного ЗМІ;
  • прес-карту/членський квиток, видані Національною спілкою журналістів України (НСЖУ);
  • прес-карту/членський квиток, видані Незалежною медіа-профспілкою України (НМПУ);
  • прес-карту інших журналістських організацій.

Перелічені документи мають містити найменування ЗМІ/журналістського об’єднання, підпис їхнього керівника, печатку організації, фото власника документа та його прізвище, ім’я, по батькові, зазначення терміну дії. Для блогера чи журналіста-фрілансера, у якого немає можливості отримати посвідчення від редакції, найбільш доступним є спосіб звернутися до профспілок за відповідним документом.

1

Присутність на засіданнях виборчих комісій

Виборчий кодекс дозволяє представникам ЗМІ бути присутніми без дозволу чи запрошення комісії на:

  • засіданні виборчої комісії,
  • у тому числі при підрахунку голосів та встановленні результатів голосування,
  • на виборчій дільниці в день виборів чи день повторного голосування у приміщенні, де проводиться голосування.

Але кількість представників обмежена до двох на одній виборчій дільниці. У той же час, виборча комісія може прийняти мотивоване рішення про позбавлення права присутності на своєму засіданні представника ЗМІ. Важливими умовами для цього є:

  • неправомірне перешкоджання представником ЗМІ проведенню засідання виборчої комісії;
  • рішення обов’язково приймається ⅔ голосів від складу комісії.

Зверніть увагу, що представник від одного ЗМІ може відвідувати скільки завгодно виборчих дільниць. Головне, щоб на дільниці не було більше двох представників від одного засобу масової інформації. Радимо також реєструватися у секретаря комісії, хоча і законодавством це не передбачено, але така практика існує. По суті, реєстрація в секретаря комісії дозволяє виборчій комісії контролювати кількість представників від одного ЗМІ. Тож представник медіа може одночасно зареєструватися на декількох виборчих дільницях у секретаря комісії та переміщатися між ними. 

2

Присутність ЗМІ на публічних заходах, пов’язаних з виборами

Виборчий кодекс не передбачає для представників ЗМІ гарантії безперешкодного доступу до усіх публічних заходів, пов’язаних з виборами, на відміну від попередніх законів, що регулювали проведення виборів. Це означає, що “незручного журналіста” можуть попросити піти, наприклад, з зустрічі кандидата з виборцями чи з іншого заходу, який проводиться на підтримку кандидата чи політичної сили. В такому випадку, журналісту в нагоді може стати знання статті 171 Кримінального кодексу України перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Звісно, що відсутність такої законодавчої гарантії не дає змогу об’єктивно висвітлювати передвиборну діяльність суб’єктів виборчого процесу. 

3

Присутність ЗМІ на зборах, конференціях організацій партій з метою висування кандидатів у депутати 

Представники мають право бути присутніми на таких зборах, конференціях за умови їх попередньої акредитації. Порядок акредитації визначається організатором заходу. Організації партій зобов’язані повідомляти про час/місце проведення зборів, конференції порядок акредитації представників ЗМІ. Таке повідомлення розміщується на офіційному веб-сайті організації партії, а у разі його відсутності на офіційному веб-сайті партії не пізніше як за 5 днів до дня проведення заходів, а також доноситься до відома засобів масової інформації

4

Відвідування ЗМІ суб’єктів владних повноважень

Журналісти та представники медіа мають право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які вони проводять, та потрапляти на прийом до їхніх посадових і службових осіб, крім випадків, визначених законодавством. Це дозволяє ЗМІ безпосередньо отримувати інформацію щодо підготовки і проведення виборів.

5

Огляд виборчих скриньок

Представники ЗМІ, присутні на виборчій дільниці, мають право оглянути всі наявні на цій дільниці скриньки. Виборчі скриньки для огляду надає голова дільничної виборчої комісії перед початком голосування.

6

Здійснення аудіо-/відеозапису на виборчих дільницях

Відповідно до статті 25 Закону України «Про інформацію», під час виконання професійних обов’язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів. Жодних спеціальних обмежень стосовно виборчого процесу з цього приводу законодавство не містить. 

Водночас, журналіст має зважати на статтю 307 Цивільного кодексу України, яка надає право кожному присутньому на виборчій дільниці вимагати припинити зйомку щодо нього, якщо така зйомка почалась без його згоди. Але якщо така особа вчиняє правопорушення, ЗМІ залишає за собою право заперечити її заборону на проведення зйомки.

Отже, журналісту не забороняється здійснювати на дільниці фото- та відеозйомку. Водночас, журналіст не має права здійснювати свою професійну діяльність в кабіні для голосування під час здійснення виборцем волевиявлення. Окрім того, журналіст має пильно стежити за тим, щоб не розголосити результат волевиявлення виборця (наприклад, публікація сфотографованого заповненого бюлетеня), оскільки за це передбачена кримінальна відповідальність за статтею 159 Кримінального кодексу України — порушення таємниці голосування. Судова практика небагата на постанови про порушення таємниці голосування, водночас у випадках розголошення волевиявлення виборця до закінчення часу голосування суди частіше застосовують статтю 212-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення строків ведення передвиборної агітації.

7

Якщо журналіст/представник ЗМІ помітив порушення на дільниці

Журналісти/представники мас-медіа не є суб’єктами виборчого процесу, тобто вони позбавлені можливості подавати скарги на рішення, дії чи бездіяльність осіб, які вчиняють порушення виборчого законодавства. Тож якщо ви помітили таке порушення, ви можете зафіксувати факт порушення та звернути на це увагу члена виборчої комісії, офіційного спостерігача, довіреної особи кандидата.

8

Якщо права журналіста/представника ЗМІ порушуються під час виборів

Знову ж таки — журналіст/представник засобу масової інформації не є суб’єктом виборчого процесу, і він не зможе звернутися зі скаргою, як, наприклад, виборець, до виборчої комісії щодо порушення його прав.

Відповідно, справи щодо порушення прав журналістів під час виборів розглядатимуться в загальному порядку за статтею 171 Кримінального кодексу України.

СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

У випадку, якщо ЗМІ поширив недостовірну інформацію про кандидата/партію на виборах, Виборчий кодекс зобов’язує надати останнім можливість її спростувати. ЗМІ, не пізніш як через 3 дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за 2 дні до дня виборів, мають надати таку можливість. Будь-який кандидат чи політична партія повинні мати змогу здійснити це право під час проведення кампанії. Водночас, і ЗМІ має право відмовити у спростуванні, якщо впевнені у достовірності інформації у такому разі партія чи кандидат можуть доводити свою правоту через суд. 

Правила розміщення спростування:

  • спростування повинно містити посилання на відповідну публікацію у друкованому ЗМІ, передачу на телебаченні або радіо та на факти, що спростовуються;
  • ЗМІ мають надати такий самий ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати у друкованому ЗМІ наданий кандидатом чи партією (організацією партії) матеріал; 
  • спростування має бути набране таким самим шрифтом і розміщене під рубрикою “Спростування” на тому самому місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується; 
  • спростування має бути оприлюднено без додатків, коментарів і скорочень та здійснюється за рахунок коштів ЗМІ.

Зважайте, що за ненадання можливості спростувати недостовірну інформацію передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 1700-2550 грн.

ВИСНОВКИ

Діяльність з висвітлення виборів є однією з ключових під час виборчого процесу. “Четверта влада” доносить до громадян інформацію про важливі події, які відбуваються під час виборів, інформує про права, обов’язки виборців, процедуру голосування тощо, а також є платформою для плюралістичного висловлення думок. Не менш важливою є можливість ЗМІ впливати на волевиявлення виборців. Водночас, виборче законодавство не є досконалим щодо забезпечення абсолютного дотримання прав журналістів на здійснення професійної діяльності під час виборчого процесу та надання останнім можливості повною мірою здійснювати свою діяльність. Яскравий приклад –  відсутність законодавчої гарантії безперешкодного доступу представників медіа до подій, пов’язаних із виборами. Хоча, озброївшись знаннями про права, якими наділені ЗМІ та журналісти й інформацією як їх захищати, можна значно полегшити свою роботу під час виборчого процесу.