Найменування заходу

Строк виконання

Відповідальні виконавці

Коментар

1. Розроблено та впроваджено заходи з відновлення медіа-простору на національному і регіональному рівні до початку виборчого процесу та з урахуванням чинної Дорожньої карти для підтримки відновлення плюралістичного, прозорого та незалежного післявоєнного медіа-простору після припинення чи скасування воєнного стану, затвердженої наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 28.06.2024 № 451 

Після припинення або скасування правового режиму воєнного стану (з урахуванням дії особливого періоду) 

МКСК

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення 

Єврокомісія у своєму Звіті в межах Пакету розширення Європейського Союзу 2024 року позитивно відзначила прийняття Дорожньої карти. Тож її згадка виглядає цілком закономірною.

Проте завдання із “розробки і впровадження заходів з відновлення медіа-простору” виглядає дещо декларативним. На момент припинення або скасування воєнного стану ситуація із оцінкою стану медійного простору залишатиметься невизначеною, та потребуватиме часу для визначення поточного стану, ідентифікації проблем та подальшого впровадження заходів з відновлення. А тому навряд чи задекларовані заходи можуть бути здійснені ДО початку виборчого процесу.

2. Набрали чинності зміни до виборчого законодавства щодо визначення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення єдиним регулятором для всіх видів медіа у виборчому процесі; поширення правил офлайн-агітації на онлайн-агітацію (політична реклама, контенті обмеження, фінансування з фондів субʼєктів виборчого процесу, маркування); регулювання агітації у нелінійних аудіовізуальних медіа (онлайн-кінотеатри, ОТТ-сервіси тощо) відповідно до законодавства Європейського Союзу (acquis), зокрема Європейського акту про свободу медіа, Акту про цифрові послуги та Регламенту (ЄС) 2024/900 Європейського Парламенту та Ради від 13.03.2024 про прозорість та таргетування політичної реклами

IV квартал 2026 р.

МКСК

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення

Кабінет Міністрів України

Верховна Рада України

Інші державні органи відповідно до їхньої компетенції

Зміст обох заходів заслуговує на підтримку, однак існують обґрунтовані застереження щодо строків їх виконання. Зокрема, проєкт Закону України “Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборної агітації”, зареєстрований 27 грудня 2022 року за №8310, досі не розглядався у парламенті, незважаючи на загальну підтримку запропонованих змін. 

Водночас, уже зрозуміло, що його зміст потребуватиме коригування з урахуванням нових Рекомендацій Комісії (ЄС) та Регламенту Європарламенту.

Окрім цього, навряд чи на сьогодні існує чітке бачення того, яким буде нормативне регулювання виборчого процесу “повоєнних виборів”.

3. Правила щодо політичної реклами були упорядковані з метою усунення чинних суперечностей між різними законами та забезпечення загальної прозорості, взявши за основу Регламент (ЄС) 2024/900 Європейського Парламенту та Ради від 13.03.2024 про прозорість та таргетування політичної реклами, а також Рекомендації Комісії (ЄС) 2023/2829 від 12.12.2023 щодо інклюзивних та стійких виборчих процесів у Союзі та посилення європейського характеру та ефективного проведення виборів до Європейського Парламенту

IV квартал 2027 р.

МКСК

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення

Кабінет Міністрів України

Верховна Рада України

Інші державні органи відповідно до їх компетенції

4. Проведено інформаційно-просвітницькі кампанії, спрямовані на протидію дезінформації у виборчому процесі, іноземному інформаційному маніпулюванню (FIMI), а також забезпечено поширення вичерпної, повної, об’єктивної та достовірної інформації як важливої гарантії прозорих і вільних виборів. Інформаційно-просвітницькі кампанії проведено у співпраці з незалежними інститутами громадянського суспільства, що здійснюють перевірку фактів (fact-checking organisation), аналіз зовнішнього впливу, посилення медіаграмотності виборців, виявлення і спростування дезінформації, інформування про методи маніпуляцій, взаємодію з міжнародними організаціями та роз’яснювальну роботу щодо виборчих процедур

До завершення виборчого процесу 

МКСК

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення

Центральна виборча комісія

Національна поліція

СБУ

Безперечно, FIMI є серйозною загрозою для демократичних суспільств. ЦЕДЕМ детально розглядав це поняття та загрози у своїй аналітиці. А тому запланований захід є цілком виправданим.

Водночас, варто звернути увагу на джерела фінансування заходу, від чого буде залежати обсяг та зміст кампанії. А також врахувати плани уряду щодо можливого виокремлення інформаційної політики та/або стратегічних комунікацій від МКСК та передачі цих повноважень до окремої урядової агенції.

5. Набрав чинності Закон України, який підсилює гарантії інституційної спроможності медійного регулятора, і забезпечує фінансування Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для виконання функцій єдиного регулятора для всіх видів медіа, що сприяє ефективному, своєчасному та відкритому виконанню рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 

IV квартал 2026 р. 

МКСК

Мінфін

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення

Кабінет Міністрів України

Верховна Рада України

Вірогідно, йдеться про проєкт закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа”, зареєстрований 10 жовтня 2024 року за № 12111. Законопроєкт прийнято у першому читанні та доопрацьовано до другого читання. ЦЕДЕМ детально аналізував його положення.

Найменування заходу

Строк виконання

Відповідальні виконавці

Коментар

1. Забезпечення належного фінансування з урахуванням поданих пропозицій щодо забезпечення діяльності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з дотриманням принципу збалансованості бюджету під час підготовки бюджетної декларації на відповідний рік, а також проєкту Державного бюджету України на відповідний рік

IV квартал 2026 р.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення Мінфін

Формальний захід.

На офіційному рівні проблема артикулюється аналогічно найменуванню заходу: Нацрада “подає пропозиції” щодо виділення необхідного фінансування, а Мінфін “з дотриманням принципу збалансованості бюджету” ініціює призупинення дії статей Закону України “Про медіа” які визначають розмір оплати праці членів Нацради та обсяги фінансування діяльності Нацради.

Як наслідок, у 2023, 2024 та 2025 роках Нацрада не отримувала передбаченого фінансування.

На жаль, підстав вважати, що в рамках визначеного у Дорожній карті завдання ситуація вирішиться, немає.

Законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа”, зареєстрований 10 жовтня 2024 року за №12111, пропонує частково врегулювати проблему. Наприклад, встановити розмір посадового окладу члена Нацради у 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (близько 106 тис. грн), замість 75 (близько 227 тис. грн), що уже передбачено законом про медіа, але відтерміновано.

2. Розроблення та прийняття закону щодо внесення змін до Закону України «Про правотворчу діяльність» шляхом виключення підпункту 15 пункту 2 Розділу XIV, яким передбачено проходження нормативно-правовими актами Національної ради з питань телебачення і радіомовлення процедури їх державної реєстрації Мін’юстом 

IV квартал 2026 р. 

МКСК

Мін’юст

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення Верховна Рада України 

Чинним Законом України “Про медіа” передбачено, що акти Нацради не підлягають державній реєстрації. Натомість, Законом України “Про правотворчу діяльність” пропонується зобов’язати Нацраду реєструвати власні акти у Мін’юсті, що суперечить європейським принципам незалежності медіа регулятора від уряду.

І хоча Закон України “Про правотворчу діяльність” набере чинності через рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, уже сьогодні проєкт закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа”, зареєстрований 10 жовтня 2024 року за №12111, пропонує вирішити цю проблему.

3. Забезпечення належного фінансування з урахуванням поданих пропозицій щодо забезпечення діяльності акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» з дотриманням принципу збалансованості бюджету під час підготовки бюджетної декларації на відповідний рік, а також проєкту Державного бюджету України на відповідний рік

IV квартал 2026 р.

МКСК Держкомтелерадіо

Формальний захід.

На офіційному рівні проблема артикулюється аналогічно найменуванню заходу: МКСК “подає пропозиції” щодо виділення необхідного фінансування, а Мінфін “з дотриманням принципу збалансованості бюджету” визначає реальну спроможність профінансувати суспільний мовник.

З початку створення у січні 2017 року Суспільне жодного року не отримувало передбачений законом гарантований мінімум фінансування.

На жаль, підстав вважати, що в рамках визначеного у Дорожній карті завдання ситуація вирішиться, немає.

Також викликає подив відсутність у даному завданні Мінфіну.

4. Забезпечення захисту професійної діяльності журналістів шляхом:

– сприяння створенню робочих просторів з доступом до Інтернету;

– сприяння забезпеченню засобами індивідуального захисту для роботи в небезпечних зонах (бронежилети, шоломи, тактичні аптечки);

– надання технічної допомоги (фотоапарати, ноутбуки та інше професійне обладнання для журналістів);

– надання правової допомоги;

– надання психологічної допомоги

IV квартал 2026 р.

МКСК Міннац’єдності

Завдання заслуговують на підтримку, але виникає застереження щодо реальності їх виконання зі сторони МКСК. На сьогодні положенням про МКСК повноваження з надання технічної допомоги, правової чи психологічної допомоги журналістам не передбачені. Існує сумнів, чи передбачені відповідні бюджетні кошти на зазначені цілі. Також незрозуміло, яким чином на загальнодержавному рівні МКСК сприятиме створенню робочих просторів, або забезпеченню журналістів засобами індивідуального захисту. Наприклад, чинним Законом України “Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста” чітко передбачено, що саме суб’єкти у сфері медіа зобов’язані забезпечувати журналістів та інших працівників на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на ТОТ України засобами, призначеними для захисту від уражень вогнепальною зброєю, осколкових уражень, а також медичними аптечками, забезпечити страхування життя, здоров’я, працездатності журналістів та інших працівників від нещасного випадку.

Застереження також викликає місце і роль Міннац’єдності, чиї повноваження наразі передаютсья Мінсоцполітики. Сумнівно, що оновлене Мінсоцполітики займатиметься відповідними питаннями.

5. Забезпечення виконання Дорожньої карти для підтримки відновлення плюралістичного, прозорого та незалежного післявоєнного медіапростору після припинення чи скасування воєнного стану, затвердженої наказом МКІП від 28.06.2024 №451, зокрема:

– відновлення діяльності суб’єктів у сфері медіа на всій території України, в тому числі на деокупованих територіях;

– інформаційної реінтеграції населення деокупованих територій;

– відновлення прозорої та повної діяльності державних органів у сфері доступу до публічної інформації, зв’язків із громадськістю, інформаційної політики та комунікації;

– підвищення рівня резильєнтності населення України до зовнішньої дезінформаційної та маніпулятивної інформації шляхом підвищення медіаграмотності населення тощо;

– реалізація державної політики «Єдиного голосу» (узгоджена комунікація органів державної влади, спрямована на забезпечення єдності позицій, координації інформаційних повідомлень та ефективне донесення державної політики до громадськості як всередині країни, так і на міжнародній арені

Після припинення або скасування правового режиму воєнного стану 

МКСК Національна рада з питань телебачення і радіомовлення Держкомтелерадіо Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим

Формальний захід.

Дорожня карта, затвердження МКСК, є безперечно позитивним документом, реалізація якого передбачена після припинення чи скасування воєнного стану.

А тому виникає сумнів у доцільності окремого завдання в рамках Дорожньої карти з питань верховенства права, зміст якого і так на сьогодні передбачений наказом МКСК та дублює положення чинного документу.

6. Розроблення та прийняття закону щодо приведення українського законодавства у відповідність до Регламенту (ЄС) 2022/2065 Європейського Парламенту та Ради від 19 жовтня 2022 року про єдиний ринок цифрових послуг і внесення змін до Директиви 2000/31/EC (Digital Service Act) та здійснення заходів для контролю за його виконанням 

IV квартал 2026 р.

Мінцифри Верховна Рада України Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 

Безперечно необхідне завдання в рамках євроінтеграції.

У контексті гармонізації українського законодавства варто відзначити напрацювання Мінцифри та уже зареєстрований законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація”, зареєстрований 25 березня 2024 року за №11115.

7. Розроблення та прийняття закону щодо приведення українського законодавства у відповідність до Європейського закону про свободу медіа (European Media Freedom Act) та здійснити заходи для контролю за його виконанням, зокрема, в частині:

– гарантування ефективного судового нагляду в усіх випадках отримання доступу до інформації про журналістські джерела чи конфіденційних комунікацій;

– щодо публікації друкованими та онлайн-медіа на власних сайтах інформації про кінцевого бенефіціарного власника та ключових учасників, що можуть здійснювати вплив на операційну та стратегічну діяльність медіа;

– щодо загального обов’язку для медіа, що надають новинний контент та матеріали про поточні події, щодо гарантування внутрішньої редакційної свободи та розкриття будь-яких можливих конфліктів інтересів, що можуть вплинути на висвітлення ними новин;

– проведення оцінки концентрації на медійному ринку та їх впливу на медійний плюралізм та редакційну незалежність з відповідним забезпеченням належних ресурсів на її проведення;

– недискримінації медіа при замовленні реклами державою 

IV квартал 2026 р. 

МКСК

Верховна Рада України Національна рада з питань телебачення і радіомовлення

Також необхідне завдання в рамках подальшої євроінтеграції. ЦЕДЕМ розглядав основні положення європейської регуляції медіа. Лабораторія цифрової безпеки також підготувала своє бачення щодо імплементації Європейського закону про свободу медіа.

8. Розроблення та прийняття закону щодо приведення українського законодавства у відповідність до Директиви (ЄС) 2024/1069 Європейського Парламенту та Ради від 11 квітня 2024 року про захист осіб, які беруть участь у громадській діяльності, від явно необґрунтованих позовів або зловживань судовими розглядами (Anti-SLAPP Directive) в частині удосконалення законодавства щодо захисту медіа, громадських активістів, правозахисників, волонтерів та ін

IV квартал 2026 р

МКСК

Мін’юст Верховна Рада України 

Виникає певна суперечність між зазначеним заходом та іншим заходом, закріпленим у Дорожній карті з питань функціонування демократичних інституцій.

Зокрема, документом передбачено аналогічний захід (Внесено зміни до законодавства з метою його гармонізації з Директивою (ЄС) 2024/1069 Європейського Парламенту та Ради від 11.04.2024 про захист осіб, які беруть участь у громадській діяльності, від явно необґрунтованих претензій або зловживань судовими процесами (“Стратегічні позови проти участі громадськості”)., Проте головним виконавцем там є Мін’юст, а термін реалізації – IV квартал 2027 р. Перелік співвиконавців теж відрізняється.

9. Включення до типових навчально-тематичних планів підвищення кваліфікації працівників підрозділів досудового розслідування Національної поліції з питань щодо вивчення особливостей кваліфікації та розслідування кримінальних правопорушень стосовно працівників медіа 

ІV квартал 2025 р.

МВС Національна поліція

Актуальні кроки, які можуть та мають втілюватися незалежно від процесу євроінтеграції.

10. Проведення спеціалізованих тренінгів для працівників поліції та прокуратури, зокрема з питань застосування рекомендацій ЄС та Ради Європи, а також вивчення кращих практик виявлення та розслідування правопорушень, вчинених відносно працівників медіа 

ІV квартал 2025 р. 

Національна поліція

МВС

Тренінговий центр прокурорів