Під час куріння люди рідко замислюються, як це впливає на довкілля. Чи завдасть сигарета йому шкоди, чи взагалі не матиме наслідків? На це питання відповіла Всесвітня Організація охорони здоров’я (далі – ВООЗ).
Тож, відповідно до її звіту, першим кроком до руйнування екологічної системи – масова вирубка лісів. Аби виготовляти великі об’єми сигарет, виробникам потрібно багато паперу та деревини. Через це страждають ліси. Також, виробникам необхідно багато території на якій можна вирощувати тютюн. За даними ВООЗ, для вирощування тютюну виробники потребують 5% лісів, що становить значну частку зеленої планети.
Іншим фактором, на який впливає галузь: якість грунту. Справа в тому, що тютюн, виростаючи, забирає з землі такі важливі елементи, як азот, фосфор і калій. Більше того, сигаретні недопалки є одними з найбільш токсичних відходів. Наприклад, лише у американському штаті Каліфорнія вони складають до 34% загального об’єму сміття.
При вирощуванні тютюнових культур відбувається пришвидшена деградація грунту. Адже землю висушують та відповідно позбавляють її різноманітних поживних речовин. А ще поля обробляють сильнодіючими хімічними речовинами, , які згодом через грунт проникають у підземні води, джерела та річки і завдають значну шкоду довкіллю і людям.
І звісно, після куріння лишаються недопалки та фільтри сигарет, які також потрапляють у землю та грунтові води, забруднюючи їх. Притому розкладаються вони дуже довго.
Куріння електронних сигарет також негативно впливає на довкілля, завдаючи йому шкоди. Всесвітній ринок електронних сигарет постійно зростає. За прогнозами, до 2025 року його доля досягне показника 48,9 мільярдів доларів. Тільки у США кількість мешканців-споживачів електронних сигарет молодших за 18 років, сягне 3,6 млн осіб.
Наприклад, згідно з дослідженнями пластик є основою корпусу електронних сигарет та має неабиякий вплив на довкілля (як і будь-який пластик). Зважаючи на популярність електронних пристроїв, робимо висновок, що шкода чиниться немаленька.
Так, Каліфорнійська тютюнова програма контролю порахувала, що якщо третина дорослого населення кількістю 83500 осіб в місті Санта-Барбара Сполучених Штатів Америки використовуватиме лише 1 коробку електронної сигарети на день, то кількість відходів пластику від них сягатиме 10 мільйонів одиниць таких коробок. Окрім пластику досить проблемними для довкілля є частини такої сигарети, як наприклад батарейки з літію, завдяки яким вона працює. Коли строк роботи сигарети спливає, батарейки потрапляють у навколишнє середовище.
Передумовою проблеми відходів пластику є елементарне незнання. Так, факти показують: лише 49% молоді усвідомлює, що робити та як утилізувати ті частини електронної сигарети, які перестали бути потрібними.
Також, доведеним є шкідливий впливу тютюну на здоров’я людини. За даними ВООЗ, через нього у світі щороку помирає більше 8 мільйонів людей. З них приблизно 7 мільйонів – власне від вживання тютюну, а приблизно 1.2 мільйони – через пасивне куріння. Відповідно до інформації, яку надає Американська Асоціація Раку, близько 20% випадків захворювання на рак тільки в Сполучених Штатах Америки стається саме внаслідок вживання тютюну. Крім раку, вживання тютюну спричиняє такі захворювання як аутоімунний розлад, діабет 2 типу, інфаркти та інсульти, ускладнення при перебігу вагітності та інші небезпечні хвороби.
Чутки про безпеку електронних сигарет та заяви, що вони не можуть шкодити здоров’ю нібито виникають, бо в електронних сигаретах немає тютюну – отже, дим від них не є шкідливим. Насправді ж такий дим все одно дуже небезпечний, адже містить у собі нікотин та впливає на людину. Оскільки людина теж є частиною екосистеми, то й те, що завдає шкоди людині, негативно позначається на середовищі.
Важливо знати, що нікотин впливає на мозок, який перебуває на стадії формування. Іншими словами, він є доволі небезпечним хімікатом, наприклад, для вагітної жінки, що його споживає. Адже мозок ембріона ще перебуває на етапі розвитку. Ще однією групою ризику є підлітки. Оскільки їхні клітини мозку також ще на стадії росту та формування, вживання нікотину негативно вплине на їхнє подальше існування.
Питання про шкідливі хімікати, що з’являються від споживання електронних сигарет і можуть завдати шкоди нашому здоров’ю, не досліджене до кінця. Так, аналіз FDA (Управління з продовольства і медикаментів Сполучених Штатів Америки) виробників, які випускають електронні сигарети, показав у них залишки канцерогенних елементів небезпечних хімікатів, таких як випарений пропіленгліколь та нікотин. За цих обставин актуальним стає зменшення споживання електронних сигарет та заборона їхньої реклами.
Важливо також зазначити , що недопалки лишаються недооціненими з точки зору впливу на довкілля, особливо на водні ресурси. Щороку у світі люди викидають близько 4.5 трильйонів недопалків, які фактично залишаються на вулиці, бо зазвичай їн не утилізують та не переробляють. Безліч таких недопалків потрапляють у водойми та у Світовий Океан.
Доведено, що недопалки розкладаються більше 10 років, а токсичні речовини з них, знищують значну частину морської флори та фауни. Недопалки десятиліттями розкладаються на дрібні частинки, які називаються мікропластиком. Його часто знаходять у тілах різних риб та інших мешканців морського середовища.
А особливо шкідливими для навколишнього середовища стали електронні сигарети перших поколінь, що були одноразовими. Вони після закінчення терміну придатності не підлягають утилізації та відповідно не розкладаються. За статистикою Ocean Conservancy’s International Coastal Cleanup (організація з міжнародного прибирання берегів океану), з 2002 по 2007 роки сигаретні фільтри, наконечники для сигар та упаковки сигарет складали від 29% до 38% світового сміття, зібраного з пляжів, річок та інших водойм по всьому світі.
Крім того, куріння серйозно впливає на життя багатьох тварин, як домашніх, так і свійських. Наприклад, собаки, які живуть в середовищі курця можуть захворіти на рак носової порожнини (представники довгоносих порід) та рак легень (представники коротконосих). Те ж саме стосується і котів, які мають більший ризик захворіти раком легень, а також лімфомою. Такі тварини ризикують отримати пухлини в ротовій порожнині, після того як недопалки чи попіл випадково потраплятимуть на їхню слизову оболонку з підлоги дому, де вони мешкають. Аналогічні проблеми зі здоров’ям можуть також виникнути і у птахів. Вони, крім того мають дуже вразливі дихальні шляхи, а тому і великий ризик захворіти на пневмонію.
Ба більше, недопалки та інші інгредієнти тютюнової індустрії, такі як упаковка сигарет, мають шкідливий вплив і на свійських тварин, оскільки вони можуть потрапити до їхньої їжі. А токсичні речовини від недопалків впливають на рослинність, яку в подальшому ці ж тварини споживатимуть – а відтак, отруюватимутьсвій організм.
Беззаперечно, держави використовують безліч бюджетних коштів на боротьбу зі шкідливим впливом тютюну та тютюнових виробів. Лише у США, у штаті Каліфорнія платники податків щорічно витрачають більше 41 мільйонів доларів на боротьбу із забрудненням. З них третина йде на прибирання тютюнового сміття та недопалків.
Однак що більше люди вживатимуть тютюних виробів, а тютюнові корпорації їх вироблятимуть, то більше коштів доведеться витрачати державам: і щоб лікувати людей, і щоб очищати довкілля від результатів споживання тютюну.
Тож з огляду на усі приклади і факти, які ми довели, пора переосмислити наше ставлення до вживання тютюну та почати брати на себе відповідальність за наслідки та загрози, які спричиняють тютюнові вироби.