Однією із ключових ознак успішності будь-якої реформи у державі є рівень довіри до інститутів, які реформуються. Не виключенням є й судова реформа. На жаль, доводиться констатувати критично низький рівень довіри до судової влади. Так, за результатами загальнонаціонального опитування населення України, яке проводилося на замовлення Інституту соціології НАН України 13–29 вересня 2018 року, було встановлено, що довіра до судів до і після 2013 року перебувала весь час на дуже низькому стабільному рівні (довіряють лише 5–7%). За результатами іншого дослідження, а саме, другого Всеукраїнського опитування населення України щодо довіри до судової влади у 2018 році, було встановлено, що 59% респондентів не довіряють судам.
Цю проблему було визнано і Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, де було зазначено, що поміж основних чинників невиконання на належному рівні системою правосуддя поставлених перед нею завдань, – є низький рівень публічності сфери правосуддя.
Одним із елементів довіри до судової системи є якість та легкість отримання інформації он-лайн на офіційних веб-сторінках судів та безпосередньо у приміщеннях судів, куди першопочатково звертаються громадяни за отриманням відповідних послуг.
Особливо критичним є отримання необхідної інформації для громадян, які не володіють спеціальними знаннями у сфері права. Вищевказану думку можна знайти також у звіті Європейської комісії з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ) «Системи правосуддя у Європі: ефективність та якість правосуддя – 2018 рік». В оцінці функціонування судових систем у 45 державах-членах, наголошується, що зрозумілість і доступність судових процедур значною мірою впливають на підвищення рівня довіри громадян до судової системи в цілому.
Також у 2015 році, за підтримки проєкту USAID “Справедливе правосуддя”, Радою суддів України була затверджена система оцінювання роботи суду. Серед критеріїв, що впливають на формування оцінки відвідувачами суду, названі також повнота та ясність інформації, що надається у приміщенні суду.
Як показують результати громадського моніторингу, відвідувачі суду достатньо критично оцінюють рівень наданих інформаційних послуг у судах України. Як зазначається в окремих аналітичних звітах щодо моніторингу якості інформації, наявної в судах, громадяни, які представляють самі себе по справі, не мають вищої юридичної освіти або ж звернулись вперше або вдруге до суду, як правило, намагаються знайти необхідну для провадження своєї справи інформацію саме у суді. А тому, від повноти та якості інформації залежить і загальне враження відвідувача про якість роботи суду.
Так, наприклад, поміж рекомендацій, розроблених для Львівського окружного адміністративного суду за наслідками проведення моніторингу оцінки якості надання судових послуг, зазначена необхідність розмістити у суді інформаційні вказівники про місце розташування кабінетів, розмістити на інформаційних стендах суду витяги з законодавства України та документів міжнародного права, які регулюють питання звернення до суду та зразки процесуальних документів.
Схожі рекомендації містяться і для Закарпатського окружного адміністративного суду. Зокрема, зазначено, що значної уваги потребує інформація на інформаційних стендах у коридорах: її варто доповнити детальнішою інформацією про судові процедури та надати корисні посилання в Інтернеті, які громадяни могли б використовувати для підготовки до своєї справи.
Що ж до Східного регіону, то, за наслідками оцінки якості функціонування судів, зокрема у Харківській області, громадяни зауважили, що інформація про справи, призначені до розгляду, та про порядок сплати судових зборів та мита, реквізити та розміри платежів, – є недостатньою і потребує вдосконалення.
В Центрі та на Півдні України громадяни також рекомендували оптимізувати подачу інформації, наявну в судах та підвищити рівень її зрозумілості та доступності.
Отже, із зазначеного ми бачимо, що ця проблема не є характерною лише для окремого суду, юрисдикції чи регіону. Громадяни України, які звертаються за захистом до судів, потребують роз’яснень та інформації, і саме це часто стає перепоною в ефективному використанні ними власних процесуальних прав.
Деякі суди в Україні почали усвідомлювати необхідність розміщення простої та зрозумілої інформації для відвідувачів. Зокрема, у Шевченківському районному суді м. Києва можна знайти зрозумілі для відвідувачів дошки з переліком кабінетів та об’єктів, що в них розміщені, а у Дарницькому районному суді м. Києва розміщені у зручному вигляді приклади заповнення деяких процесуальних документів.
Однак, це поодинокі випадки, які не є систематизованими. Місцевим судам потрібен єдиний стандарт, який дозволить кожній людині, незалежно від приміщення суду, знайти одну й ту ж інформацію в зрозумілому та однаковому вигляді.
У 2019 році ГО “Центр демократії та верховенства права” (далі – ЦЕДЕМ) ініціював проєкт “Зручний суд”, що мав на меті саме вироблення цього єдиного стандарту, адже одним із завдань ЦЕДЕМ є утвердження верховенства права в Україні. Експерти ЦЕДЕМ переконані, що доступна та зрозуміла інформація про судовий процес та діяльність суду – запорука налагодження взаєморозуміння між судами та громадянами, що в свою чергу сприятиме укріпленню довіри до правосуддя в Україні.
Така позиція була підтримана й органами суддівського самоврядування. Зокрема, 26 жовтня 2018 року Радою суддів України було прийнято рішення №72 “Щодо запровадження проєкту “Зручний суд”, яким Рада суддів висловила свою підтримку проєкту, ініційованого ЦЕДЕМ, який підвищує рівень доступності інформації для населення в приміщенні суду та проведення стандартизації цієї інформації, .
Проєкт реалізовувався у трьох пілотних судах – Святошинському, Деснянському та Голосіївському районних судах м. Києва у серпні – грудні 2019 року за підтримки Програми USAID “Нове правосуддя”.
В рамках проєкту був здійснений аналіз інформаційного забезпечення судів першої інстанції м. Києва для виокремлення найкращих зразків інформаційних матеріалів, що вже існують у судах, та розробки на їх базі стандартних за змістом та оформленням для всіх суддів інформаційних матеріалів, які будуть розміщуватися безпосередньо в приміщеннях судів.
За результатами моніторингу було виявлено, що частина важливої інформації для громадян (як то детальна інформація про виконання судового рішення, або порядок апеляційного оскарження судового рішення) відсутня в приміщення судів. З огляду на зазначене була створена робоча група, до складу якої увійшли представники програми USAID “Нове правосуддя”, Центру демократії та верховенства права, Ради суддів України, Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві та пілотних судів проєкту: Голосіївського районного суду м.Києва, Святошинського районного суду м.Києва та Деснянського районного суду м. Києва.
В межах роботи групи були розроблені та погоджені тексти інформаційних матеріалів, що будуть розміщенні у приміщеннях судів.
З огляду на подальше практичне застосування розроблених макетів, при їх підготовці враховувалась обмеженність простору в приміщень судів.
В рамках реалізації проєкту “Зручний суд” дизайнер візуалізував затверджені Радою суддів України та пілотними судами текстові матеріали. У зручній та легкій для сприйняття формі були відображені найважливіші відомості, необхідні для відвідувача суду.
В контексті візуалізації матеріалу надзвичайно важливо було також підібрати такі кольори та шрифти, що були б комфортними до сприйняття. Головними проблемами дизайну інформаційних матеріалів у судах наразі є відсутність контрасту та ієрархії в макеті сторінки; неоднорідність типографії (непослідовне форматування).
З огляду на це, в ході реалізації проєкту, за результатами обговорень з представниками програми USAID “Нове правосуддя”, Радою суддів України, ТУ ДСА в м. Києві та пілотними судами (Святошинський, Голосіївський, Деснянський районні суди міста Києва) було прийнято рішення зупинитись на двох кольорах: зелена сосна та рудувато-коричневий. Саме ця кольорова гама і віднайшла своє відображення у розроблених в рамках реалізації проєкту макетах.
Окрема увага в ході реалізації етапу візуалізації інформаційних матеріалів була приділена також шрифтам. Було також вирішено, спільно із зацікавленими сторонами, що в подальшому для інформаційних матеріалів слід використовувати шрифт Georgia.
Вказаний проєкт спрямований на втілення максимальної доступності та зрозумілості інформації, що приміщеннях судів, та орієнтована на відвідувачів суду як споживачів, які звертаються до суду з метою отримання послуг із правосуддя.
Завдяки залученості до його реалізації представників органів судового врядування у обраних пілотних судах відвідувачі вже можуть оцінити якість інформаційних матеріалів, їх зручність та орієнтованість на споживача. У лютому 2020 року в Святошинському, а у березні – Деснянському районних судах м. Києва з’явились оновлені інформаційні плакати. На черзі – Голосіївський районний суд.
Як зазначає професор політології і права Університету Торонто Пітер Г. Соломон, забезпечення задоволеності громадян роботою судів є важливою складовою загальної місії самих судів, оскільки суспільне незадоволення тим, як працюють суди, може зруйнувати довіру суспільства до самого процесу відправлення правосуддя.
Тому ми переконані, що розміщення доступної та зрозумілої інформації в судах є одним із необхідних кроків на шляху забезпечення задоволеності громадян роботою судів і, як наслідок, – збільшення довіри суспільства до української судової системи.
Маємо надію, що незабаром такі інформаційні матеріали стануть стандартом для приміщень всіх судів України.
Матеріал підготовлено для виданні “Вісник Інституту судового менеджменту”.
