Матеріал є другою частиною огляду ключових тез Звіту Єврокомісії в межах Пакета розширення Європейського Союзу. Першу частину, присвячену сфері ОГС, читайте за посиланням

30 жовтня 2024 року Європейська Комісія презентувала Звіт в межах Пакету розширення Європейського Союзу 2024 року. Звіт містить оцінку річного прогресу реформ України на шляху до членства в ЄС та охоплює період з 15 червня 2023 року по 1 вересня 2024 року.

У цьому документі Єврокомісія відзначила відданість України фундаментальним реформам та досягненню системних змін. Для опису прогресу, досягнутого під час звітного періоду, Звіт використовує таку шкалу оцінки:

• дуже хороший прогрес very (good progress);
• хороший прогрес (good progress);
• помірний прогрес (some progress);
• обмежений прогрес (limited progress);
• відсутність прогресу (no progress);
• відкат (backsliding).

Розглянемо детальніше, як Єврокомісія оцінює прогрес України у сфері медіа за цією шкалою, які досягнення відзначені та яким є домашнє завдання України у наступному періоді.

Аналіз основних тез:

Реформи у сфері медіа відзначені у двох переговорних розділах: Розділ 23. Судова влада і основоположні права, та Розділ 10. Цифрова трансформація та медіа.

1. Судова влада і основоположні права (свобода слова)

Єврокомісія у своєму Звіті відзначає, що Україні вдалося досягнути деякого прогресу у сфері свободи слова. І це все – на фоні наявних обмежень та несприятливих умов, спричинених російською військовою агресією.

Захист журналістів та справедливе і своєчасне розслідування

Єврокомісія відзначає зростання кількості повідомлень про тиск на журналістів-розслідувачів зокрема, погрози та залякування журналістів, працівників медіа.

Такі висновки цілком відповідають результатам моніторингу Інституту масової інформації, за даними якого, за три роки повномасштабної війни росія скоїла 833 злочини проти журналістів та медіа в Україні. Водночас, зростає кількість порушень свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона.

І хоча, як відзначає Єврокомісія, правоохоронні органи оперативно реагують на такі випадки та розпочинають розслідування, а представники влади виступають із публічним осудом, важливими є подальші дії та притягнення винних до відповідальності.

Нормативне регулювання

Єврокомісія позитивно відзначила нормотворчу діяльність протягом звітного періоду. Зокрема, Дорожню карту для підтримки відновлення плюралістичного, прозорого та незалежного післявоєнного медіа-простору після припинення чи скасування воєнного стану, затверджену Міністерством культури та інформаційної політики України. У Звіті зазначено, що розробка Дорожньої карти була інклюзивною, а сам документ містить ґрунтовну концепцію післявоєнного відновлення медіаландшафту, доступу до публічної інформації та заходів боротьби з дезінформацією.

Також кроком вперед відзначено внесення змін до порядку акредитації представників медіа під час дії правового режиму воєнного стану. Ці зміни уточнили правила взаємодії військових та журналістів на лінії фронту, полегшивши роботу журналістів. Медійники тривалий час привертали увагу до недоліків порядку акредитації та закликали виправити їх. Тож внесені зміни стали закономірною, хоч і частково запізнілою реакцією на пропозиції спільноти. Експерти ЦЕДЕМ детально проаналізували внесені зміни та їхній вплив на роботу журналістів.

Іншим актом, який позитивно оцінила Єврокомісія, є Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування”. Закон підвищив прозорість діяльності місцевого самоврядування завдяки регулярній публікації стенограм або трансляцій засідань місцевих рад та їхніх постійних комісій.

Медіарегулятор

Єврокомісія позитивно відзначила розширення повноважень Нацради відповідно до прийнятого Закону України “Про медіа” (далі – Закон). Водночас, спроможність регулятора виконувати положення Закону напряму залежить від інституційної та фінансової ресурсної складової. Незважаючи на те, що Законом передбачені фінансові гарантії діяльності Нацради, вони не знайшли свого відображення у відповідних законах України про Державний бюджет України на відповідний рік. Ще до набрання чинності Закону було визначено, що фінансові гарантії діяльності будуть призупинені у 2023 році. При ухваленні держбюджетів на 2024 рік та 2025 рік ситуація повторилася – в результаті Нацрада хронічно недофінансована.

Суспільне мовлення

У Звіті відзначено незалежність АТ “НСТУ” та Наглядової ради мовника. Серед проблем відзначається недостатнє фінансування. На тлі масштабного та тривалого фінансування єдиного телемарафону, Єврокомісія зазначає про необхідність переоцінки, чи дійсно телемарафон є найкращою платформою для поширення інформації та вільного обміну думок, та яким є місце парламентського телеканалу.

Уже зараз можна сказати, що у Держбюджеті на 2025 рік застереження Єврокомісії фактично не взяті до уваги.

2. Цифрова трансформація та медіа

У Звіті Єврокомісії відзначено, що Україна перебуває між помірним та хорошим рівнем прогресу у сфері цифрової трансформації та медіа. І хоча розділ переважно стосується досягнень у царині цифрової трансформації, радіочастотного ресурсу, роумінгу тощо, у сфері медіа відзначено поступ.

Єврокомісія відзначає, що українське законодавство у цілому відповідає Директиві про аудіовізуальні медіапослуги. Запроваджені обмеження на ретрансляцію телевізійних програм, наприклад, російських телеканалів чи тих, що систематично порушують вимоги законодавства, вважаються необхідними для захисту інформаційного простору України в поточній безпековій ситуації. Проте у Звіті зазначено, що ці обмеження є тимчасовими і їх необхідно буде переглянути після війни.

Єврокомісія також позитивно оцінює подальше впровадження норм прийнятого Закону України “Про медіа”. Наприклад, 31 березня 2024 року набрала чинності норма про протидію шкідливому для дітей контенту. Норма передбачає обмеження за часом доби щодо (не)доступності інформації, яка може зашкодити фізичному, психічному або моральному розвитку дітей.

1 червня 2024 року набрали чинності положення статті 36 Закону України “Про медіа”, які впроваджують норми Кодексу ЄС щодо протидії мові ворожнечі в Інтернеті та передбачають заборону поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності чи висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків за певними ознаками.

Дороговказ від Єврокомісії для України на наступний період:

• Забезпечення безпеки, незалежності журналістів та поваги до їхньої ролі у поширенні інформації в інтересах суспільства; швидке розслідування усіх випадків залякування та переслідування журналістів;
• Достатнє фінансування суспільного мовника, яке б дозволило йому виконувати свою роль, закріплену в законодавстві України;
• Продовження зусиль з підтримки та поступового відновлення прозорого, плюралістичного та незалежного медіаландшафту. При цьому необхідно забезпечувати, щоб обмеження, накладені з міркувань безпеки, відповідали ключовим громадянським правам та інтересам, таким як доступ до інформації та свобода медіа.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.