Шлях до ЄС, який має закінчитися повноцінним членством – одне з ключових завдань України. Тож наша держава має трансформувати всі сфери свого життя відповідно до політичних та економічних критеріїв Євросоюзу і наближати національне законодавство до права ЄС відповідно до всіх переговорних розділів.

Європейська комісія оцінює прогрес країн-кандидатів та сумісність їхнього права з acquis communautaire у щорічному Звіті в межах Пакета розширення Європейського Союзу. Попередній документ був оприлюднений 30 жовтня 2024 року, і один з його розділів присвячений Україні. Для нашої держави він стає одним із дороговказів у євроінтеграційних реформах.

Матеріал є першою частиною огляду ключових тез Звіту Єврокомісії в межах Пакета розширення Європейського Союзу. Другу частину, присвячену медійній сфері, читайте за посиланням

У своєму попередньому звіті, опублікованому у 2023 році, Європейська Комісія високо оцінила роль громадянського суспільства в продовженні демократичних реформ в Україні, але водночас звернула увагу уряду України на необхідність захистити громсектор від тиску та ризиків надмірного адміністративного навантаження, які могло б спровокувати законодавство про регулювання лобістської діяльності. Пропонуємо проаналізувати, що про громадянське суспільство та медіа говорить звіт за 2024 рік,  який охоплює період з 15 червня 2023 року по вересень 2024 року.

Згадок абревіатури “CSOs” (civil society organisations), тобто ОГС, в тексті документу є щонайменше 16. Якщо підсумувати основні ідеї звіту, то автори відзначають загалом сприятливе середовище для організацій громадянського суспільства, але є і виклики, котрі мають бути подолані. Зокрема, випадки тиску на ОГС та активістів викликають занепокоєння, тож Єврокомісія вимагає належно реагувати на них, вдосконалювати чинні механізми захисту активістів та запроваджувати нові.

Також як одна з ключових змін для громадського суспільства вказане ухвалення Закону України “Про публічні консультації”.  Нагадаємо, що Верховна Рада України ухвалила цей закон ще влітку 2024 року, а президент підписав його 17 жовтня, за кілька тижнів до публікації звіту. Отже, вплив рекомендацій Звіту на демократичні зрушення та створення сприятливих умов для діяльності ОГС та активістів є досить відчутною.

Звісно, найбільше уваги організаціям громадянського суспільства присвячено в блоці щодо функціонування демократичних інституцій. На додачу до сказаного вище, у звіті наголошується на стабільній ролі ОГС у підтримці демократичної структури держави, соціальної згуртованості та залученні громадян до прийняття рішень. Вказано, що в Україні діє політична та нормативно-правова база для розвитку волонтерства в рамках ОГС. 

Аналіз основних тез:

• Щодо наявності законодавчої бази та державної політики щодо сприяння волонтерству в ОГС.

Законодавче регулювання діяльності волонтерів на рівні базового Закону України “Про волонтерську діяльність” справді є досить оптимальним. Разом з тим, комплекс проблем, пов’язаних з питаннями волонтерства іноземців в Україні, податкові обтяження при страхуванні волонтерів, фактична відсутність державної  підтримки волонтерів, які допомагаючи цивільному населенню в умовах війни отримали інвалідність, а також сім’ям загиблих волонтерів, потребують вирішення. Адже законодавство європейських країн є максимально сприятливим для підтримки та розвитку волонтерства. Державна політика щодо волонтерства наразі перебуває на стадії формування, зокрема, через розробку Концепції Державної цільової програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року, ухвалення якої громадськість очікує найближчим часом.

• Щодо умов для створення та реєстрації ОГС.

Крім проблем, пов’язаних з координацією податкових органів та Міністерством юстиції в процесі створення ОГС варто відзначити також необхідність запровадження механізмів онлайн-реєстрації ОГС, що особливо актуально в умовах воєнного стану, постійних загроз атак рф та, відповідно, додаткових ризиків відвідування адміністративних будівель. В квітні 2025 року КМУ затвердив Постанову Про реалізацію експериментального проєкту щодо забезпечення можливості діяльності громадської організації на підставі модельного статуту, який став першим кроком на шляху до онлайн-реєстрації громадських організацій. 

• Вплив заходів з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (ВК/ФТ) на  ОГС

Основна увага зосереджена на потенційному впливі заходів в сфері протидії ВК/ФТ на доступ ОГС до банківських послуг та подальшому налагодженні співпраці відповідальних органів державної влади та ОГС для подолання негативних наслідків. Водночас варто зауважити, що заходи в сфері протидії ВК/ФТ мають вплив не лише на банківське обслуговування ОГС, а й на сприйняття сектору українських ОГС на міжнародній арені та в Україні. Залучення  ОГС до процесу формування Методики національної оцінки ризиків ВК/ФТ залишається точковим, а врахування експертизи ОГС в результатах такої оцінки не є обов’язковим. Нагадаємо, що Центр демократії та верховенства права провів незалежну оцінку ризиків, яка спільними зусиллями ОГС має бути врахована під час Національної оцінки ризиків 2025 року.

• Державна підтримка ОГС

У Звіті зазначено, що Уряд України розширив програми державного фінансування громадських організацій має стратегічні документів, що сприяють залученню громадянського суспільства і сформовані в умовах широких консультацій з громадськістю. На жаль, маємо зауважити:, доступ до державної підтримки в рамках конкурсних процедур мають не всі види ОГС. Втім, Український молодіжний фонд та Український ветеранський фонд справді втілюють успішні проєкти з підтримки молодіжних та ветеранських громадських організацій. У березні 2025 року затверджено План заходів для виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства України на 2025-2026 роки, тож робота триває. Разом з тим, має починатися робота над формуванням Національної стратегії на наступний період.

• Закон України “Про публічні консультації”

У Звіті визнана важливість ухвалення Закону України “Про публічні консультації” (таку ж оцінку йому раніше давали громадські експерти), однак підкреслено питання про набуття ним чинності лише через рік рік після завершення воєнного стану. Загалом, попри необхідний та важливий  інструментарій консультацій, , відкладена дія закону та непоширення його норм на депутатські законопроєкти є проблемами, котрі представники експертного середовища ОГС вважають найголовнішими.

• Закон України “Про лобіювання”

У Звіті відзначений загальний збалансований щодо ОГС підхід, який проявився у виключенні діяльності ОГС з-під дії ухваленого закону. Разом з тим нечітка термінологія, як от визначення “комерційного інтересу”,  створює загрози необгрунтованого поширення дії Закону України “Про лобіювання”  та трактування діяльності ОВС як лобістської для тиску на громадських активістів. 

Загалом, аналіз згадок ОГС в Звіті дозволяє зрозуміти, що з часу його оприлюднення вже відбувся значний поступ щодо вирішення низки питань на яких здійснювався акцент. Але є низка питань, які потребують оновлення в наступному звіті, аби сформувати орієнтири для спільної роботи Уряду та ОГС.

Відзначимо, що прямо зараз ЄК працює над підготовкою наступного звіту про розширення, орієнтовний час оприлюднення – жовтень 2025 року. Уряд, медіа, бізнес та громадянське суспільство ще мають час плідно працювати над покращенням наших оцінок за домашні завдання з європейської інтеграції. 

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.