Найповнішу інформацію про роботу українського парламентарія можна отримати, якщо постійно переглядати телетрансляції засідань Верховної Ради, численні політичні передачі за їх участю, знаходити коментарі чи інтерв’ю, які були надані для мас медіа, або ж стежити за дописами законотворців у  соцмережах чи, зрештою, на персональних веб-сторінках і сайтах законотворців. Втім, єдиного джерела, яке б давало виборцю персоналізовану і всебічну інформацію про результати роботи певного народного обранця, досі немає. Не вимагає від депутатів зведеної звітності – змістовної або ж фінансової за чіткою формою – і чинне законодавство України.

Перелік законопроектів та поправок, які подаються народним обранцем у порядку законодавчої ініціативи, можна знайти на офіційному веб-порталі Верховної Ради. Водночас, для розуміння виборцями законотворчої роботи істотне значення мають радше якісні, а не кількісні підсумки діяльності парламентаріїв. Так, важливо знати, які саме результати очікуються у разі прийняття поданих законопроектів або поправок, що останні можуть змінити у житті українців, а також чому депутат вважає одні законодавчі ініціативи більш вагомими за інші.  

Те саме стосується і результативності поданих парламентаріями запитів та звернень як інструментів депутатського контролю: про що в них йшлося та найбільш вагомі результати їх розгляду запитів та звернень – саме це передусім цікавить громадськість.

Менш публічною частиною депутатської роботи завжди була «кухня» обговорення законопроектів та прийняття рішень, тобто робота в комітетах, а також у депутатських фракціях і групах, де від парламентарія найбільше вимагається майстерності задля знаходження політичного консенсусу. Оскільки доступ громадськості до засідань комітетів, а особливо фракцій, досі доволі обмежений, то для об’єктивної оцінки персонального внеску депутата у процес прийняття рішень важливою є інформація, які суспільно значимі питання були порушені депутатом на засіданні та результати проведеного засідання, що є найбільш вагомими на думку депутата.

Щонайменше п’ять робочих днів на місяць виділяється народним обранцям на роботу з виборцями, з якими парламентарії зобов’язані підтримувати зв’язок через організацію зустрічей, проведення особистого прийому, розгляд звернень тощо – у своєму окрузі або в окрузі, визначеному фракцією. Відповідно, для підбиття підсумків цієї взаємодії, від депутатів очікується інформація про кількість розглянутих звернень, проведених зустрічей, прийомів громадян, а головне – зміст вирішених питань.

Водночас, для більш ефективного взаємозв’язку народного обранця із громадськістю очікується актуальна інформація з іменем та контактними даними помічника-консультанта депутата, що відповідає за взаємодію парламентарія з мас медіа, за його законотворчість, а також за комунікацію із громадянами.

Вагомою складовою діяльності частини українських депутатів є міжнародна діяльність або співпраця із громадськими об’єднаннями. Результати цієї роботи, а також з ким саме співпрацює законотворець, з яких питань, – можуть свідчити про відкритість депутата, його чи її професійні інтереси, сприйняття у суспільстві та результативність роботи. Окремі депутати докладають чимало зусиль задля налагодження міжнародних відносин та покращення іміджу України, «боротьбі за реформи» поза Парламентом тощо.  

Про свої сесійні та позапарламентські досягнення народні обранці час від часу зазначають у звітах на офіційному веб-порталі Верховної Ради. Наразі такі звіти оприлюднюються лише за власною ініціативою окремих представників Парламенту. Втім, у розміщених звітах бракує інформації про фінансові витрати, які пов’язані з виконанням депутатських повноважень, зокрема про те, на які потреби та в якому розмірі витрачаються кошти, які щомісяця видаються депутатам у розмірі їхньої заробітної плати. Ці кошти виділяються з держбюджету протягом всього строку виконання депутатських повноважень, однак ніякого обліку витрат, навіть внутрішнього, для Апарату ВРУ, не вимагається, не кажучи вже про оприлюднення звітності про витрати у загальнодоступних джерелах.

Отже, громадськість очікує від парламентарів регулярної всебічної самооцінки їхніх здобутків, тобто стислу інформацію принаймні про:

• законотворчу роботу: очікувані результати законопроектів та правок, які були ініційовані депутатом (дані про кількість ініційованих законопроектів будуть автоматично додаватися до звіту з офіційного сайту ВРУ);
• депутатський контроль: тематика запитів та звернень депутата, а також найбільш вагомі результати їхнього розгляду (кількість ініційованих запитів буде автоматично додаватися до звіту з офіційного сайту ВРУ);
• роботу в комітеті та фракції: кількість відвіданих засідань комітету та фракції, а також порушені депутатом питання та результати обговорення у комітеті;
• роботу з громадянами: кількість розглянутих звернень, проведених зустрічей/прийомів громадян, а також вирішені питання, які були порушені громадянами;
• співпрацю з громадськими організаціями: з якими організаціями було організовано зустріч, які питання ініційовано та здобуті результати;
• міжнародну діяльність: у скількох заходах/зустрічах було взято участь, які питання було ініційовано та які результати вже отримано;
• фінансову звітність: статті витрачання коштів, наданих на виконання депутатських повноважень;
• інформацію для взаємодії з депутатом: імена та контакти помічників з питань законотворчості, відповідальних за контакти з медіа та відповідальних за прийом громадян;
• зрештою, самооцінку – ключові досягнення народного депутата за звітний квартал.

ПРОПОНОВАНА ФОРМА ЗВІТНОСТІ (з можливістю заповнення онлайн):

http://www.jotformeu.com/radareport/RadaReportChallenge

Регулярне зведення та оприлюднення цієї інформації, після кожної парламентської сесії, дозволить громадянам отримувати всебічну картину роботи парламентаріїв у Раді та поза нею і, що важливо, – у персоналізованому звіті від кожного депутата із власними оцінками докладених зусиль. Тоді як законотворці зможуть продемонструвати якість своєї роботи, самокритично та відкрито підбити її підсумки, і цим самим засвідчити новий рівень відповідальності Верховної Ради загалом, як Парламенту нової генерації.

Можливість підготувати та поширити таку звітність пропонує VoxUkraine та Рух ЧЕСНО в рамках Rada Report Challenge. Запрошуємо кожного народна депутата долучитися до цієї ініціативи, представивши квартальний звіт запропонованої форми про роботу у Верховній Раді України за період з 1 квітня до 30 червня 2015 року.

*За перші півроку 54 народні депутати (13%) оприлюднили свої звіти про свою роботу для ініціативи Rada Report Challenge.

Тетяна Семілетко