Одним із важливих напрямів діяльності Інституту Медіа Права завжди було надання консультаційної підтримки з питань, що стосуються інформаційного та медійного права.
Зокрема, Інститут Медіа Права надає роз’яснення положень законодавства у даній сфері права, а також допомагає у складанні якісних запитів на публічну інформацію.
Так, нещодавно Інститут допоміг у формуванні запиту Дмитру Карпію, журналісту видання «Маєш право знати» та проекту «Ні корупції!», якому, до речі, Інститут Медіа Права уже надавав юридичну підтримку у судовій справі за позовом до Броварської міської ради щодо неправомірної відмови в наданні інформації про розташування бомбосховищ у м. Бровари. У виданні «Маєш право знати» журналіст є постійним автором публікацій на тему перейменування вулиць і декомунізації у Броварах.
Історію журналіста безсумнівно можна назвати успішною, адже саме за допомогою запиту на публічну інформацію він зміг отримати необхідний для свого журналістського розслідування документ – копію позовної заяви.
- У своєму запиті до Броварського міськрайонного суду журналіст поставив два питання:
Вказати кількість судових справ, які розглядалися судом протягом 2015-2016 років, та стосуються питань декомунізації, перейменування вулиць і інших урбанонімів, демонтажів пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних табличок тощо? - Надати копії позовних заяв у справах, зазначених у п. 1 запиту.
У відповідь суд повідомив, що за вказаний період у провадженні суду перебувала тільки одна справа про визнання незаконним та скасування рішення Броварської міської ради Київської області «Про перейменування вулиць та провулків м. Бровари».
Водночас, як зазначив суд, копія позовної заяви, не може бути надана запитувачу, оскільки відповідно до п. 2 та п. 9 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України право знайомитися з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії мають тільки особи, які беруть участь у справі.
Тобто, суд відмовив журналісту у наданні копії позовної заяви. Саме тому, журналіст звернувся до Інституту Медіа Права за консультацією щодо законності такої відмови та роз’ясненням можливих шляхів отримання запитуваної інформації.
За порадою Інституту журналіст надіслав до суду повторний запит, у якому, зокрема, вказав суспільний інтерес в отриманні такої інформації. В результаті, суд надав запитувану інформацію.
Проте, давайте розглянемо, чи зобов’язаний суд надавати особі, яка не бере участь у судовій справі, копію позовної заяви?
Так, питання надання відповідей на запит регулюється Законом «Про доступ до публічної інформації». Даний Закон зобов’язує розпорядників інформації, надавати будь-якій особі на запит публічну інформацію, яка не є обмеженою у доступі та створена або отримана розпорядником інформації в процесі виконання своїх обов’язків.
Оскільки позовна заява у вищезазначеній справі, отримана під час здійснення судом своїх функцій, випливає висновок, що вона отримана розпорядником інформації в процесі виконання своїх обов’язків, тобто здійснення своєї діяльності.
Аналогічний висновок міститься у Постанові № 11 від 30.09.2013 року Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», а саме:
«Зі змісту частини першої статті 1 Закону випливає, що публічна інформація отримується або створюється в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством. Синтез цієї норми дає можливість зробити висновок про те, що під обов’язками суб’єктів владних повноважень, передбачених чинним законодавством, необхідно розуміти також обов’язки цих суб’єктів не тільки під час виконання владних управлінських функцій, а й інші обов’язки, в тому числі ті, що передбачені процесуальним законодавством. Тобто на визначення інформації публічною не впливає те, при виконанні яких обов’язків суб’єктом владних повноважень вона отримана та яким законодавством ці обов’язки визначені».
Отже, інформація, що міститься у позовній заяві є публічною, оскільки отримана судом під час виконання ним своїх функцій. Проте чи є вона відкритою? Чи може бути надана на запит будь-якої особи?
Те, що певна інформація є публічною, не означає, що вона автоматично є відкритою. Про це завжди потрібно пам’ятати, надсилаючи свій запит до розпорядника інформації. Звичайно, в деяких випадках законодавець прямо передбачив відкритість певної категорії інформації (наприклад, інформація стосовно використання бюджетних коштів чи розпорядження комунальним майном), проте у даній ситуації такого висновку зробити не можна.
Навпаки, згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства право сторонніх осіб отримувати таку інформацію не передбачено.
Ключовим у цій справі є те, що розпорядник інформації показав своє розуміння законодавства у сфері доступу до інформації, зокрема, правила застосування «трискладового тесту».
Отримавши перший запит від журналіста, суд відмовив у наданні інформації, адже:
- Є норми процесуального законодавства, які не передбачають права на отримання такої інформації
- Розголошення такої інформації може завдати шкоди інтересам сторін у справі (у позовній заяві містяться персональні дані, обов’язок їх нерозголошення передбачений відповідним законодавством)
Проте, варто зазначити, що ч. 2 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» зобов’язує розпорядників інформації дивитись не тільки на те, чи доступ до інформації є обмеженим, а також чи переважає суспільний інтерес в отриманні цієї інформації таке обмеження, тобто чи переважає право громадськості «знати» таку інформацію. Це правило називають «трискладовим тестом».
Тому, у відповідь на другий запит журналіста, в якому було обґрунтовано суспільний інтерес в отриманні інформації, суд врахував, що:
- Запитувана інформація становить суспільний інтерес (на сьогодні питання перейменування вулиць і декомунізації у Броварах є дуже актуальним, зокрема, воно стосуються пропаганди комуністичного тоталітарного режиму та їхньої символіки, яка є забороненою в Україні і неодноразово висвітлювалась у ЗМІ)
- Право громадськості на інформацію, що становить суспільний інтерес, у даному випадку переважає шкоду, яка може бути завдана приватним інтересам від оприлюднення такої інформації
Тому, враховуючи, що запитувана інформація є публічною та становить суспільний інтерес, суд надав журналісту копію позовної заяви.
Отже, можемо зазначити, що ця справа показує, як важливо зазначати у запиті суспільний інтерес в отриманні інформації, а також як важливо аргументувати, що громадськість має право запитувати, та має право знати те, що є особливо актуальним для суспільства.
Примітка. Що може становити суспільний інтерес?
Відповідно до статті 29 Закону «Про інформацію» інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
