Іноземці та особи без громадянства, які підписали контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Головному управлінні розвідки МО України або Національній гвардії України підпадають під дію ВСІХ норм Конституції України, Законів України та підзаконних актів, наказів і розпоряджень.

Відповідно військовослужбовці ЗС України з числа іноземців та осіб без громадянства користуються всіма правами стосовно медичного забезпечення та медичного обслуговування на рівні з військовослужбовцями ЗС України з числа громадян України.

При зарахуванні іноземців та осіб без громадянства на військову службу за контрактом кадровими органами в особову справу обов’язково вкладається довідка ВЛК. У подальшому всі довідки ВЛК та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), при наявності, кадровими органами заносяться до особових справ.

На час проходження військової служби у ЗС України, іноземці та особи без громадянства, як військовослужбовці перебувають під постійним наглядом медичного персоналу підрозділу, в якому вони проходять службу.

У разі потреби військовослужбовці отримують необхідну поточну медичну допомогу без відриву від проходження служби (вітаміни, профілактичні щеплення, необхідні ліки для профілактики захворювань або у разі наявних хронічних захворювань.

У разі погіршення самопочуття військовослужбовець з числа  іноземців та осіб без громадянства у будь-який час можуть звернутися до бойового медика роти, начальника медичної служби батальйону або бригади. Рівень надання медичної допомоги буде залежати від рівня компетенції медика, попереднього діагнозу та наявних медичних препаратів.

 В залежності від потреби може надаватися стаціонарне лікування.

Амбулаторне чи стаціонарне лікування може надаватися у медичній роті бригади, у військово-медичних закладах, або в цивільних медичних установах.

Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, можуть звернутися до найближчої медичної установи (військовий шпиталь або цивільної медичної установи). На стаціонарне лікування військовослужбовці, у даному випадку, направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (стаття 261 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України). Найбільш ефективно у даному випадку звернутися до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Обов’язковою умовою при звертанні за медичною допомогою має бути наявність медичної книжки, в яку записуються всі звернення, скарги на здоров’я та надане медичне лікування. В цю медичну книжку, також, треба вклеювати копії всіх медичних довідок, справок, виписних епікризів, консультативних висновків лікарів.

Слід зазначити, що стандартної (надрукованої типографським способом) медичної книжки військовослужбовець з числа  іноземців та осіб без громадянства не отримає. Тому слід придбати загальний зошит  формату А5 на 48 аркушів мінімум (можливо більше), який скріплений металевими скобками. Цей зошит слід підписати та вказати на першому аркуші такі дані: власне прізвище та ім’я,  рік народження, група крові, зріст, вага, перенесені захворювання та операції, наявність хронічних захворювань та алергічних реакцій.

Обов’язково при кожному відвідуванні лікаря мати цю медичну книжку із собою та обов’язково надавати її лікарю для внесення записів.

У разі важких захворювань чи поранень ця книжка буде однією з необхідних підстав для винесення висновків ВЛК та МСЕК. Зокрема встановлення чи пов’язане захворювання із проходженням служби, або безпосередньою участю в бойових діях що в свою чергу впливає на розмір грошової компенсації за втрачене здоров’я. 

Не слід покладатися на електронний документообіг, особливо в бойових умовах.

У разі отримання поранення

Після евакуації та стабілізації стану здоров’я пораненого військовослужбовця направляють до відповідного медичного закладу залежно від стану його здоров’я та ушкоджень.

Так при незначних ушкодженнях за рішенням начальника медичної роти лікування військовослужбовця може відбуватись у медичній роті при військовій частині.

Якщо поранення військовослужбовця потребує постійного догляду та спеціалізованого обладнання – лікування відбувається у стаціонарних медичних закладах – або у військово-медичних закладах, або в цивільних медичних установах.

На період лікування у відповідному закладі охорони здоров’я поранений військовослужбовець підпорядковується начальнику такого закладу.

Про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули. 

Начальник військового закладу охорони здоров’я зобов’язаний за п’ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров’я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули (стаття 262 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

Проте виходячи з практичного досвіду та задля уникнення непорозумінь (особливо за наявності мовного бар’єру), військовослужбовець, який отримав поранення, за можливості має самостійно повідомити свого безпосереднього командира про своє місце перебування (місце свого лікування, переведення між медичними закладами, виписку тощо). Якщо є змога – шляхом надсилання документа, який підтверджує лікування (наприклад, виписка з медичної картки) Укрпоштою рекомендованим листом з описом додатків, якщо такої можливості немає – повідомити безпосереднього командира у месенджері, надіслати фото відповідного документа задля уникнення оголошення у СЗЧ (самовільне залишення військової частини).

Зверніть увагу! У разі втрати військового майна пораненим військовослужбовцем, варто повідомити про це командування військової частини з метою вирішення питання матеріальної відповідальності.

Важливо! Отримати якнайшвидше від штабу бригади:

1. Первинна медична карта (форма 100), затверджена додатком 4 наказу Генерального штабу ЗСУ від 09.07.2018 № 258 “Про затвердження Керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України ” (додаток)
2. «Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)» – Форма 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (додаток);

Форма 100 заповнюється медиком після надання першої домедичної допомоги. У первинній медичній картці (формі 100) зазначається така інформація: особисті дані бійця; найменування підрозділу, до якого той належить; вид поранення; факт, що поранення отримане під час бойових дій; час надходження до стабілізаційного пункту; яку допомогу було вже надано на етапі евакуації тощо. Форма 100 у подальшому є необхідною для підтвердження факту отримання поранення під час виконання бойового завдання для військової частини.

Форма 5 видається військовою частиною на підставі наявності форми 100.

Ці документи у подальшому є необхідними для підтвердження факту отримання поранення (травми) під час виконання бойового завдання для військово – лікарської комісії (ВЛК) та проходження медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

Все лікування у медичних закладах для поранених військовослужбовців надається безоплатно (військовослужбовець не має сплачувати кошти за лікування та ліки). У разі відсутності дороговартісних ліків, або за інших причин, військовослужбовець може придбати необхідні ліки за власний кошт або через волонтерів (патронатну службу) після обов’язкової консультації з лікуючим лікарем. Особливо це стосується при потребі протезування.

Переведення пораненого військовослужбовця між медичними закладами є можливим, але це не є обов’язком медичної установи або військової частини. Переведення між медичними установами може відбуватись за ініціюванням військовослужбовця про таке переведення за власним бажанням, або за рішенням керівників медичних установ.

Для переведення військовослужбовця до іншої медичної установи за власним бажанням необхідно подати заяву/рапорт на ім’я керівника медичної установи із зазначенням прохання переведення в інший визначений медичний заклад. Також можна отримати від медичному закладу, до якого військовослужбовець бажає перевестись, запрошення у довільній письмовій формі та додати до заяви/рапорту.

У разі погодження заяви/рапорту на переведення військовослужбовця до іншого медичного закладу військовослужбовцю видають перевідний епікриз.

Військовослужбовці, які отримали поранення, мають можливість лікування у приватних медичних закладах, проте лише за погодженням командира своєї військової частини та за умови, що обраний приватний медичний заклад надає послуги безоплатно. Тобто рахунки на військову частину, або на Міністерство оборони України (Збройні сили України) не будуть виставлятися.

Для отримання направлення на стаціонарне лікування до приватного медичного закладу військовослужбовцю потрібно:

Отримати від медичного закладу гарантійний лист, у якому буде зазначене зобов’язання про безкоштовне надання послуг та підтвердженням щодо забезпечення харчуванням та санітарно-гігієнічними потребами.

Подати рапорт на ім’я командира військової частини із проханням надання направлення до конкретно визначеного медичного закладу. До рапорту варто додати гарантійний лист від медичного закладу.

Отримати направлення на стаціонарне лікування до приватного закладу за підписом командира та печаткою своєї військової частини.

Лікування за кордоном

Відповідно до наявних задекларованих українським законодавством норм, військовослужбовці ЗС України з числа іноземців та осіб без громадянства мають змогу проходити лікування за кордоном. зокрема це регламентується Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон» від 05.04.2022 №411 (зі змінами від 21.04.2023 Постановою КМУ №361) та Наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Критеріїв направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану та визначення закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану» від 05.04.2022 №574.

Існує Алгоритм дій для оформлення лікування за кордон військовослужбовцю, який отримав поранення:

♦ Звернутись та проконсультуватись із лікарем, який закріплений за військовослужбовцем, адже саме цей лікар визначає потребу в лікуванні за кордоном відповідно до Критеріїв. Направлення захисників України на лікування за кордон ініціюється закладами охорони здоров’я, в яких вони перебувають на лікуванні та/або реабілітації.

♦ Заклад охорони здоров’я, у якому перебуває на лікуванні та/або реабілітації військовослужбовець, готує такі документи:

– згода захисника України або його законного представника на лікування за кордоном з наданням однозначної згоди на обробку персональних даних, що стосуються медичної інформації;

– згода на обробку та передачу персональних даних закладам охорони здоров’я іноземних держав відповідно до законодавства у довільній формі;

– виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;

 висновок про необхідність направлення на лікування за кордон згідно з додатком.

♦ Заклад охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, формує та надсилає до державного органу, що входить до складу сектору безпеки і оборони, в якому проходять службу захисник України (КМС, ДПС, СБУ, ДСНС, Нацгвардія тощо) вищезазначені документи, а також перелік захисників України, щодо яких наявні висновки про необхідність направлення на лікування за кордон, із зазначенням діагнозу/діагнозів та ускладнень відповідно до НК 025:2021 “Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я”;

♦ Після узагальнення інформації, отриманої від закладу охорони здоров’я, в якому захисник України перебуває на лікуванні та/або реабілітації, державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, протягом трьох календарних днів надсилає на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями документів, зазначених у пункті 4 Порядку, та готує дозволи на виїзд за кордон для захисників України.

♦ МОЗ листом інформує Командування Медичних сил Збройних Сил або відповідний державний орган, що входить до складу сектору безпеки і оборони, який надав інформацію про захисників України, Адміністрацію Держприкордонслужби та МЗС про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном. Інформування здійснюється протягом семи календарних днів з дня отримання повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни – члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або письмового підтвердження готовності закладу охорони здоров’я іноземної держави на безоплатній основі прийняти на лікування. У разі коли у МОЗ відсутні повідомлення від Координаційного центру з надзвичайних ситуацій (Emergency Response Coordination Centre) Європейської Комісії через електронну платформу “Система раннього попередження та реагування” (Early Warning and Response System) про готовність конкретної країни – члена Європейського Союзу на безоплатній основі прийняти на лікування та/або пропозиції закладів охорони здоров’я іноземних держав на безоплатній основі прийняти на лікування конкретного захисника України з надісланого переліку, МОЗ та МЗС вживають заходів до пошуку відповідних закладів охорони здоров’я іноземних держав.

♦ Транспортування захисників України згідно з переліком захисників України, яких заклади охорони здоров’я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном, до державного кордону організовує МОЗ за сприяння Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби. Після перетину державного кордону транспортування до закладів охорони здоров’я іноземних держав здійснюється за сприяння МЗС та МОЗ. МЗС надає необхідне організаційне сприяння захисникам України під час перебування за межами України.

♦ Супровід захисників України під час лікування у закладі охорони здоров’я відповідної держави перебування та повернення захисників України після завершення лікування здійснює МЗС через закордонні дипломатичні установи України за сприяння МОЗ, Міноборони, представників Європейського Союзу, волонтерських організацій і громад закордонних українців.

Проте реально цей механізм є громіздким та непрацюючим. Існує дуже широка дискреція прийняття рішень посадовими особами. Вже на першому етапі лікар, який закріплений за військовослужбовцем не буде розпочинати оформлювати необхідні документи. Існуюча реальна практика передбачає наявність на руках у пацієнта письмового підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування конкретно цього пацієнта до початку процесу оформлення документів.

Лише після цього запускається механізм, який описаний вище в Алгоритмі.

Практично право на лікування за кордоном реалізується за рахунок особистих зв’язків, звернень до лікувальних закладів за кордоном, або за рахунок допомоги волонтерів, які допомагають отримати письмове підтвердження готовності іноземного закладу охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування конкретно цього пацієнта з його діагнозом.

Паціент під час лікування не має доступу до інформації про готовність іноземних країн на безоплатній основі прийняти на лікування або про пропозиції іноземних закладів охорони здоров’я на безоплатній основі прийняти на лікування захисників України.

Питання ургентного відправлення пацієнтів, в тому числі іноземців для лікування за кордон не врегульовано взагалі.

Проходження ВЛК 

ВЛК проходиться при підписанні контракту на проходження військової служби, після поранень (травм, контузій), у разі серйозних захворювань, які впливають на проходження служби, при призначенні на посади ДШВ, ВМФ, ССО, ГУР.

Військовослужбовці, які перебували в місцях несвободи (у полоні) внаслідок збройної агресії проти України обов’язково направляються на медичний огляд ВЛК та в обов’язковому порядку, окрім інших лікарів, проходять огляд лікаря-психіатра.

Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров’я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.

В Україні діють штатні ВЛК, до яких належать Центральна військово-лікарська комісія ЗС України (м. Київ) (далі – ЦВЛК); ВЛК регіону (розташовані у м. Львів, м. Харків, м. Дніпро, м. Одеса, м. Вінниця). Також є позаштатні постійно діючі ВЛК, до яких належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; лікарсько-льотні комісії; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України, ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, ВЛК державних, комунальних закладів охорони здоров’я з правами госпітальної ВЛК.

До складу ВЛК входять: хірург, терапевт, невропатолог, окуліст, отоларинголог, гінеколог (для жінок), а за медичними показниками і лікарі інших спеціальностей. Обов’язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки.

Порядок проходження ВЛК:

Начальник медичної служби військової частини повинен надати направлення на ВЛК на бланку військової частини за підписом командира військової частини. В окремих випадках (наприклад, якщо військовослужбовець та Начальник медичної служби військової частини знаходяться в різних віддалених місцях), направлення на ВЛК може бути надіслано на заклад охорони здоров’я засобами електронного документообігу.

Начальник медичної служби військової частини повинен дистанційно записати військовослужбовця через систему Е-черга на прийом до посадової особи військово-лікарської комісії та надати військовослужбовцю час та дату, на який тобі потрібно прибути до закладу охорони здоров’я для проходження ВЛК. Якщо по якійсь причині це не відбулось (наприклад, в\ч виконує завдання зоні, де немає зв’язку), військовослужбовцю потрібно прибути до закладу охорони здоров’я, де він проходитиме ВЛК з направленням  та звернутись до реєстратури медзакладу.

Із собою військовослужбовцю обов’язково мати:

• документи, які засвідчують особу (військовий квиток), 
• направлення на ВЛК, 
• медична книжку (дивись вище стор.1-2), 
• фотокартки 3х4 без головного убору – 2 шт, 
• службова характеристика для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (видається військовою частиною, має містити підпис командира та гербову печатку), 
• медична характеристика (під час воєнного стану необов’язково, лише при повторній ВЛК. У мирний час – обов’язково), 
• форма 5, форма 100 (за наявності поранень, травм, контузій), 

на військовослужбовців – учасників бойових дій – відповідні посвідчення, витяги із особових справ, інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини).

В реєстратурі закладу охорони здоров’я військовослужбовцю повинні надати:

• картку обстеження та медичного огляду, яку надалі будуть заповнювати лікарі;
• корінці на прийом до усіх необхідних лікарів.

В реєстратурі мають надати пояснення, де знаходяться потрібні кабінети та запишуть на прийом через е-чергу (в тих закладах і до тих лікарів, для яких уже працює електронна форма запису).

Спочатку потрібно здати всі необхідні аналізи та пройти обстеження. Потім пройти лікарів. Кожен з лікарів після огляду пише висновок про стан здоров’я військовослужбовця. Варто зазначити, що під своїм висновком лікар обов’язково має поставити підпис та завірити його печаткою.

Комісія ВЛК розглядає медичну справу військовослужбовця та приймає відповідну постанову.

Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Секретар ВЛК надає висновок ВЛК військовослужбовцю.

Загалом термін проходження ВЛК військовослужбовцем займає 7 – 14 днів.

Слід зазначити, що медичний заклад на період амбулаторного проходження ВЛК не забезпечує військовослужбовців житловими приміщеннями. тому потрібно враховувати необхідність оренди отеля, апартаментів, хостелу в місті де знаходиться ВЛК.

Військовослужбовці, визнані позаштатною тимчасово діючою ВЛК непридатними до служби за військовою спеціальністю (для іноземців та осіб без громадянства стосується в основному ДШВ, ССО, ВМФ, ГУР), для вирішення питання про придатність до військової служби направляються на амбулаторне або стаціонарне обстеження із подальшим оглядом гарнізонною або госпітальною ВЛК.

Особи, які проходять ВЛК, мають право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при медичному обстеженні.

У постанові ВЛК у разі наявності поранень, травм, каліцтв, хронічних захворювань зазначається причинно-наслідковий зв’язок а саме чи є вони наслідком виконання обов’язків військової служби, проходженням військової служби, захистом Батьківщини.

Проходження МСЕК 

Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) — спеціальний цивільний заклад у системі охорони здоров’я, що проводить медико-соціальну експертизу особам, які звертаються для встановлення:

• групи інвалідності (І, ІІ, ІІІ група);
• відсотка втрати працездатності;
• потреби в протезуванні;
• індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю;
• медичних показань на право одержання спеціального автотранспорту.

МСЕК потрібно проходити у разі, якщо в людини після травми, захворювання чи поранення відбулась значна втрата працездатності та загалом фізичне чи психічне здоров’я зазнало змін. Зокрема якщо є підозра на набуття групи інвалідності чи є потреба у протезуванні. Контузії також є підставою для проходження МСЕК.

Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги.

У разі звільнення з військової служби для встановлення відсотку втрати працездатності (інвалідності) потрібно пройти МСЕК протягом трьох місяців з дати звільнення у разі встановлення втрати працездатності у зв’язку з виконанням обов’язків військової служби. У разі, якщо втрата працездатності пов’язана із захистом Батьківщини — немає обмежень щодо проходження МСЕК протягом трьох місяців після звільнення з військової служби, тому можна пройти МСЕК і пізніше. У разі, якщо втрата працездатності пов’язана із проходженням військової служби — бажано пройти МСЕК протягом трьох місяців після дати звільнення зі служби, але це не критично, оскільки дозволяється і після трьох місяців, головне, щоб інвалідність була пов’язана саме з військовою службою.

Щоб пройти МСЕК, потрібно отримати направлення. Для цього слід здійснити такі дії:

Якщо військовослужбовець проходить стаціонарне лікування, за направленням на МСЕК (форма № 088\о) треба звертатися до свого профільного лікуючого лікаря (якщо лікувався з приводу травми — до травматолога, якщо з приводу поранення — до хірурга або до травматолога (залежно від ураження кісток скелета), якщо з приводу серцево-судинних захворювань — до кардіолога тощо).

Діючий військовослужбовець має звернутися з рапортом щодо проходження МСЕК до безпосереднього командира. Після його розгляду командир військової частини має надати дозвіл на залишення військової частини для проходження МСЕК.

Якщо військовослужбовець перебуває за межами військової частини (наприклад, у відпустці за станом здоров’я), йому слід звернутися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), який може надати направлення на проходження МСЕК (П.11 Постанови КМУ від 23 лютого 2022 р. № 154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки»).

Якщо особу звільнено з військової служби, направлення на МСЕК також може дати сімейний лікар. У цьому випадку порядок дій такий:

• Слід звернутися до сімейного лікаря у районній лікарні або в місцевому воєнному госпіталі до профільного лікаря (травматолог, невропатолог тощо) з проханням скликати МСЕК.
• Сімейний лікар виписує електронні направлення до профільних спеціалістів.
• Необхідно пройти консультації всіх лікарів (обов’язково робити виписки на фірмових бланках лікарні з печаткою лікаря).
• Всі висновки потрібно принести знову до сімейного лікаря. Він оформлює направлення на МСЕК (форма № 088\о). Потім лікар передає документи комісії або пацієнт робить це самостійно.

Для проходження обстеження МСЕК потрібно підготувати такі документи:

• направлення на МСЕК (форма № 088/о);
• паспорт або ID-картка з витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання;
• паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, – для іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах;
• копію ідентифікаційного коду (щодо іноземців та осіб без громадянства може виникнути бюрократична колізія, коли співробітники МСЕК можуть відмовити у прийнятті документів за формальною ознакою. Можливо буде потребувати вирішення у судовому порядку);
• військовий квиток або посвідчення офіцера (копія);
• військово-облікові документи (довідка про проходження військової служби, витяг з послужного списку) або їхні копії;
• свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК, або витяг з протоколу засідання штатної ВЛК про встановлення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв);
• медичну документацію, оригінали (виписки з амбулаторної карти ф. 025/о, виписки з історії хвороби стаціонарного хворого ф. 027/о, результати лабораторних, інструментальних, променевих обстежень, консультативні висновки профільних обласних спеціалістів тощо) та амбулаторну картку хворого;
• довідку про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах (у разі перебування у полоні);
• постанову військово-лікарської комісії, оформлену як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії за формою, затвердженою Міноборони, для діючих військовослужбовців або осіб, звільнених з військової служби (за наявності).

Проблемні питання

! Існує можливість відмови у прийомі документів на МСЕК від іноземців та осіб без громадянства за формальною ознакою (відсутність копії ідентифікаційного коду).

        Поранення

(алгоритм дій)

1. Евакуація.
2. Повідомити командира про своє місцезнаходження, характер поранення, наявність зброї.
3. Форма 100.
4. Форма 5.
5. Особисті документи, особисті речі, медична книжка (комунікація зі своїм підрозділом).
6. Встановлення комунікації з патронатною службою бригади (волонтерами).
7. Оцінка свого стану та прийняття рішення про можливе переведення у профільний лікувальний заклад.

ВЛК

(алгоритм дій)

1. Звернутися до лікаря із скаргами на стан здоров’я.
2. Отримати висновок лікаря про необхідність проходження ВЛК.
3. Написати рапорт на ім’я  командира військової частини з клопотанням про направлення на ВЛК.
4. Отримати направлення на ВЛК від військової частини із підписом командира та гербовою печаткою.
5. Отримати продовольчий атестат (у разі направлення на проходження ВЛК стаціонарно).

6.Зібрати необхідні документи (див вище).

7.Орендувати житло (якщо ВЛК у іншому місті та проходження ВЛК буде амбулаторно). У більшості випадків амбулаторно під час воєнного стану у зв’язку  із великою завантаженістю лікувальних закладів стаціонарними пораненими. .

8. Прибути до лікувального закладу у який виписане направлення.
9. Звернутися до реєстратури.

МСЕК

(алгоритм дій)

1. Під час проходження ВЛК на предмет придатності до військової служби, після поранення, травмування, каліцтва, хвороби звернутися до лікуючого лікаря з питанням про проходження МСЕК.
2. За результатами ВЛК отримати направлення на МСЕК (форма № 088/о) та постанову військово-лікарської комісії, оформлену як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії.
3. Під час проходження ВЛК дізнатися у секретаря ВЛК місцезнаходження найближчої МСЕК.
4. Звернутися до найближчої МСЕК.
5. Подати документи необхідні для винесення рішення МСЕК (див вище).

Нормативно – правова база, яка регламентує питання, що регулюють питання стосовно поранень, хвороб, військово-лікарських комісій (ВЛК), медико – соціальних експертиз (МСЕК). 

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»

Порядок надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.1999 №1923

Постанова Кабінету Міністрів України «Про забезпечення організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон» від 05.04.2022 №411

Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на лікування за кордон» від 21.04.2023 №361

Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Критеріїв направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану та визначення закладів охорони здоров’я, які здійснюють координацію направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану» від 05.04.2022 №574

Наказ Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 №402

Рішення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд

Постанова Кабінету Міністрів України «Про Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 №1317

Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 088/о “Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)”» від 14.02.2012  № 110

Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011  № 561

Наказ НГШ ЗС України від 09.07.2018 № 258 “Про затвердження керівництва з медичної евакуації в ЗС України”.

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.