Актуальність. Під час повномасштабної агресії Росії проти України соціальні мережі стали важливим майданчиком для оперативного висвітлення військових дій, інформування населення, засудження звірств російських військових та документування воєнних злочинів Росії.

78% українців дізнаються про новини саме з соціальних мереж. Особливе місце займають платформи Meta, які є одними з найпоширеніших в Україні: 55% опитаних використовують Facebook для споживання новин, а 29.5% – Instagram. Медіа та блогери теж відзначають важливість соцмереж як інструменту донесення інформації, оскільки саме там перебуває більшість їхньої аудиторії – найпопулярнішою платформою серед українських медійників є Facebook.

Проблематика. Щоб визначити влив модерації контенту в соціальних мережах на український медіапростір і виявити проблеми, з якими стикаються українські медіа, ЦЕДЕМ провів дослідження політик соціальних мереж щодо дописів, що публікувалися під час війни, і з’ясував вплив цих політик на трафік та розповсюдження інформації, поширюваної українськими медійниками через соцмережі.

Дослідження включало аналіз політик соціальних мереж (з особливим фокусом на платформах Meta та Alphabet), інтерв’ю з представниками соцмереж та медіаменеджерами, аналіз трафіку українських медіа.

Українські медіа відіграли ключову роль в інформуванні українського суспільства та світу загалом про повномасштабне вторгнення Росії. Як наслідок безпрецедентного попиту на інформацію, показники їхнього трафіку значно зросли. У цей період соціальні мережі, особливо платформи Meta, стали ключовим каналом залучення аудиторії та розповсюдження інформації. Попри певні позитивні ініціативи соцмереж у контексті регулювання контенту про агресію Росії, українські медійники повідомляють про численні випадки обмежень, блокувань і видалення постів. 

Зокрема, під час дослідження виявлено ряд проблемних питань:

1. Політика соціальних мереж обмежує доступ українців до інформації з лютого 2022 року:

• Взаємодія соціальних мереж із українськими медіа та авторами контенту може бути непередбачуваною. Незважаючи на запевнення про лояльне ставлення, часто трапляються випадки видалення публікацій, іноді – усунення контенту без належного пояснення причин (особливо у Facebook та Instagram);
• Як наслідок, деякі медіа та автори контенту вдаються до самоцензури, вважаючи за краще не оприлюднювати проблемний контент або подавати його дуже обережно, щоб уникнути потенційних наслідків;
• Кілька медіа зазначили, що зіткнулися з численними скаргами та попередженнями про порушення правил спільноти. Деякі вважають, що більшість скарг надходять від російських ботів, що і призводить до обмеження контенту. Обмеження контенту через скарги від російських ботів – це популярне пояснення, яке не завжди відображає дійсність і причину запровадженої санкції. Втім, медіа доходять такого висновку, коли не отримують належного пояснення від платформ соціальних мереж щодо підстав обмеження контенту;
• Вище вказані дії призвели – прямо чи опосередковано – до обмеження контенту, обмеження охоплення аудиторії, а отже, і обмеження доступу українців до інформації.

2. Особливості контенту, розташування та обмеженість ресурсів роблять регіональні медіа найбільш вразливими:

• Регіональні медіа зі Сходу України є особливо вразливими. Зважаючи на близькість до лінії фронту, вони частіше публікують матеріали, які можна вважати чутливим контентом;
• Геолокація часто помилково визначає, що вони перебувають на окупованій території. Як наслідок, платформи обмежують такі функції, як реклама, задля дотримання санкцій. Наприклад, через геолокацію Facebook заблокував сторінку новинного проєкту “Реальная газета”, що публікує новини Луганська та розслідування про Донбас, – сторінку було розблоковано після звернення ЦЕДЕМ;
• Меншим медіа не вистачає ресурсів, щоб протистояти попередженням про порушення правил спільноти або блокуванням, що робить їх особливо схильними до самоцензури.

3. Серед викликів: недостатня кількість інформації про те, як розв’язувати проблеми в соцмережах, та тривалий час реагування соцмереж:

• Медіа та авторам контенту не вистачає інформації про те, як боротися з потенційними обмеженнями в соціальних мережах – пояснення часто недостатні або відсутні; 
• Більшість платформ не мають спеціальних фахівців, до яких можна звернутися по допомогу (українські медіа зі змінним успіхом намагаються використовувати неофіційні зв’язки з платформами);
• Час відповіді може бути дуже довгим (особливо для регіональних медіа, які використовують платформи Meta), що лише сприяє посиленій самоцензурі.

Окрім того, дослідження продемонструвало, що саме на платформах Meta в українських медійників виникає найбільше труднощів: 49% опитаних медіа і блогерів відзначають Facebook як найпроблематичнішу соцмережу, 20% – Instagram. Найпоширенішими скаргами на Facebook та Instagram є часті видалення пов’язаних з війною дописів, що призводять до обмеження органічного охоплення контенту або навіть блокування облікових записів чи видалення сторінок; брак комунікації з боку соцмереж щодо відновлення контенту; недостатнє інформування про зміни у політиках управління контентом.

Як наслідок, у медіаколах все частіше лунають думки про можливість переходу з платформ Meta в інші соцмережі з лояльнішими правилами. 

Водночас більшість медійників налаштовані на конструктивний діалог з платформами та сподіваються на позитивні зрушення.

Мета. Ми вітаємо ініціативи, які Meta реалізувала у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Створений кризовий центр відіграв важливу роль в перші місяці вторгнення. Та з метою подальшого посилення модерації українського контенту про російську агресію на платформах Facebook та Instagram і створення більш сприятливого середовища для функціонування української медіаспільноти, що за допомогою соціальних мереж доносить інформацію про війну Росії проти України та фіксує злочинні дії росіян проти українців,  ЦЕДЕМ розробив рекомендації щодо підходів соціальних платформ, що належать компанії Meta (ці рекомендації можна також застосовувати до будь-яких соціальних мереж), до модерації окремих типів контенту про війну та процесу комунікації між Meta та українськими медійниками і довіреними партнерами.

Рекомендації щодо модерації окремих типів контенту про війну

З розгортанням широкомасштабного вторгнення Росії в Україну загострилася проблема модерації контенту, пов’язаного з війною. Українська медіаспільнота, яка активно висвітлює перебіг війни у соціальних мережах (особливо на платформах Facebook та Instagram), зіткнулася з численними випадками контроверсійних обмежень українського контенту, сторінок, груп і облікових записів. Для покращення ситуації рекомендуємо:

1. Розглянути можливість не блокувати контент, який містить слова-епітети в бік силових і офіційних структур, що підтримують збройну агресію проти України. Повномасштабне російське вторгнення, звірства росіян в Бучі та Ірпені, окупація частини Чернігівщини, Харківщини і Херсонщини, руйнування Маріуполя та інші прояви агресії Росії призвели до появи нових епітетів для презирливого позначення загарбників, як-от “русня”, “русаки”, “свинособаки”, “орки” та інші неологізми 2022 року. Українські користувачі часто вживають ці слова у своїх дописах як прояв гніву і ненависті щодо держави-агресора у певному контексті – це реакція на втрати на фронті, загибель близьких, знищені домівки, школи і дитсадки, розбомблені культурні пам’ятки, свідчення про нелюдські катування та інші злочини російської армії. Ці епітети вживаються, як правило, на позначення осіб, що ініціюють, надають накази і безпосередньо їх виконують – російських солдатів, які воюють на території України, пілотів літаків-бомбардувальників, командирів, а іноді ще і частини населення Росії, що підтримує збройну агресію щодо України.

Використання вищезгаданих слів-епітетів слугує підставою для видалення дописів українських користувачів Facebook та Instagram, оскільки Meta розглядає ці слова як образи (“slurs”), що становлять заборонену мову ворожнечі. 

Водночас, як зазначила Наглядова рада у справі “Вірш російського поета”, “відповідно до внутрішніх правил компанії Meta, матеріал, який за інших умов може бути мовою ворожнечі, не порушує вимоги політики, якщо його спрямовано проти груп, “описаних як такі, що скоїли злочини насильницького чи сексуального характеру”. У ширшому розумінні висвітлення випадків порушення прав людини в певному контексті не є порушенням вимог Політики щодо мови ворожнечі, навіть якщо люди ідентифікуються за національністю”.

Крім того, Рада дійшла висновку, що якщо допис спрямовано на російських солдатів через їхню роль як учасників бойових дій, а не національність, то такий контент не є мовою ворожнечі, адже в ньому відсутня характеристика з особливим захистом.

Коли українські користувачі вживають слова на кшталт “русня”, “русаки”, “свинособаки”, “орки” тощо, вони здебільшого (хоч і не завжди) використовують ці епітети для опису Збройних сил Російської Федерації як учасників бойових дій, що вчиняють злочини насильницького характеру на території України, а не для загального опису російських солдатів чи росіян через їхню національність. Тож тут відсутня характеристика з особливим захистом, а тому використання згаданих епітетів у цьому контексті не становить мову ворожнечі.

Ми спонукаємо Meta переглянути свою політику щодо мови ворожнечі і припинити блокування дописів, які містять епітети на позначення Збройних сил Російської Федерації.

2. Переглянути можливість припинення блокування дописів з закликами до насильства проти військового і політичного керівництва Росії, відповідального за незаконну збройну агресію проти України. На початку повномасштабної російської агресії Meta тимчасово дозволила українським користувачам закликати до насильства проти росіян, російських солдатів, Путіна та Лукашенка у контексті вторгнення в Україну за умови, що такі заклики не вказують конкретного місця та способу здійснення насильства. Невдовзі Meta переглянула це рішення, дозволивши закликати до насильства лише щодо російських військових і заборонивши відповідні заклики стосовно росіян чи очільників держав.

Зрозуміло, що заклики до насильства проти росіян як національної групи, які становлять підбурювання до дискримінації, ворожнечі чи насильства, мають блокуватися з підстав правила щодо захищених груп. Однак ця заборона не повинна поширюватися ані на російських військових, ані на військове і політичне керівництво країни.

Як постановила Наглядова рада у справі “Вірш російського поета”, “існують додаткові складнощі, пов’язані з оцінюванням агресивних висловлювань у контексті збройного опору вторгненню. Російське вторгнення в Україну визнано незаконним в усьому світі (A/RES/ES-11/1), і проти таких актів агресії дозволено застосовувати силу в цілях самозахисту (стаття 51 Статуту ООН).” Рада також вказала, що “коли насильство саме по собі є законним згідно з міжнародним правом, заклики до такого насильства мають різні конотації, які слід розглядати окремо”.

Заклики до насильства проти російських військових не мають бути під забороною в соціальних мережах, оскільки російська агресія є незаконною, і Україна має право на застосування сили в цілях самозахисту (тобто право на законне застосування насильства проти російських військових). Крім того, саме військове і політичне керівництво Росії є відповідальним за початок незаконної збройної агресії проти України, тож заклики до їх ліквідації є цілком виправданими.

3. Враховувати контекст під час модерації контенту, що проводить історичні паралелі між тоталітарними режимами минулого і сучасною Росією. Це стосується, зокрема, дописів, у яких проводяться історичні паралелі між нацизмом, фашизмом, тоталітаризмом і рашизмом, а також між діячами цих режимів. Наприклад, зіставлення Гітлера і Путіна або порівняння дій російських військових у ході агресії проти України з діями нацистів у часи Другої світової війни часто блокують у Facebook та Instagram.

Водночас, як наголосила Наглядова рада, “ані зобов’язання компанії Meta щодо прав людини, ані її Стандарт щодо мови ворожнечі не захищають солдатів від звинувачень у грубих правопорушеннях і не можуть забороняти провокаційні порівняння їхніх дій з історичними подіями”.

Рада теж підкреслила, що “відсутність контекстуального аналізу, що є поширеним явищем під час модерації контенту у великому масштабі, може перешкоджати користувачам висловлювати власні думки щодо конфлікту та проводити провокаційні історичні паралелі”. 

Тому Meta слід звертати більшу увагу на контекст, на тлі якого проводяться історичні паралелі між сучасним рашизмом і тоталітарними режимами минулого та не блокувати дописи, що містять такі паралелі.

4. Враховувати контекст під час модерації сатири, пов’язаної з війною. Представники української медіаспільноти часто використовують гумор, сатиричні карикатури і звороти для висміювання загарбників і для зняття стресу, спричиненого щоденними обстрілами і злочинами. Варто зауважити, що 97% медійників знаходяться в перманентному стресі, спричиненому необхідністю обробки “сирого” матеріалу, у т.ч. сцени насильства тощо. Алгоритми Meta нерідко помилково інтерпретують сатиру як серйозний опис або схвалення певного проблемного явища. Найчастіше такий сатиричний контент блокується на підставі Стандартів спільноти щодо мови ворожнечі та небезпечних організацій і осіб. Наприклад, сатиричний зворот і глузування над тезою російської пропаганди про “українців-нацистів” може бути сприйнятий як пропаганда нацизму. Те ж саме стосується карикатур, що порівнюють Путіна і Гітлера – вони видаляються без належного врахування контексту, оскільки Гітлер вважається небезпечною особою. Такий підхід до модерації сатири варто переглянути.

На важливості покращити модерацію сатиричного контенту вказала і Наглядова рада. У справі “Мем “Дві кнопки”” Рада відзначила, що модератори повинні мати достатньо часу, ресурсів та підтримки, аби належно оцінити сатиричний контент і контекст його поширення.

Тому при модерації сатиричного контенту, пов’язаного з російською агресією, слід залучати модераторів, які розуміють специфічні політичні, соціальні та культурні передумови створення сатиричного допису.

5. Переглянути жорсткість санкцій, що застосовуються проти користувачів за дописи, опубліковані місяць чи кілька місяців тому. Після повномасштабного російського вторгнення значно зросла кількість обмежень облікових записів українських користувачів Facebook та Instagram за пости, опубліковані місяцями раніше. Певні суб’єкти таргетують акаунти українських волонтерів, активістів, медійників та аналізують їхні минулі пости на наявність порушень Стандартів спільноти. Коли формальне порушення Стандартів спільноти знайдено, вони подають скаргу, яка призводить до видалення старих постів та, як наслідок, обмеження функцій облікового запису або і вимкнення облікового запису. Різні обмеження облікового запису ускладнюють діяльність українських волонтерів, активістів і медійників у контексті протидії російській агресії.

У цьому контексті слід зазначити, що з огляду на принцип роботи алгоритмів соцмереж, які пропонують до перегляду найрелевантніший контент, пости місячної чи кількамісячної давнини можна порівняти з минулими випусками газет. Хоча вони є в історії, навряд чи хтось їх знову побачить. Те ж саме стосується старих постів в соцмережах: попри те, що вони задокументовані на платформах, користувачі зрідка бачать пости, опубліковані більш ніж тиждень тому. Тож при застосуванні санкцій щодо старих постів треба враховувати невеликий ступінь їх публічності та обмежену доступність. 

Рекомендуємо Meta переглянути пропорційність застосування санкцій і запроваджувати якомога менш жорсткі покарання за виявлення порушень Стандартів спільноти у постах кількамісячної давнини.

6. Прояснити ситуацію з модерацією контенту про “Азов”. Meta тривалий час розглядала полк “Азов” як небезпечну організацію і видаляла пов’язаний з ним контент. Ситуація змінилася у січні 2023 року, коли Meta виключила полк “Азов” зі списку небезпечних організацій.

У справі про “Азов” Наглядова рада, посилаючись на статтю Washington Post, уточнила, що Meta розрізняє полк “Азов”, який перебуває під формальним контролем українського уряду, та ширший рух “Азов”, деяких учасників якого компанія вважає ультраправими націоналістами і все ще зараховує до небезпечних.

Згадана стаття Washington Post містить коментар Meta, що деякі “елементи руху “Азов”, зокрема Національний корпус та його засновник Андрій Білецький” все ще перебувають у списку небезпечних осіб та організацій.

Закликаємо Meta конкретизувати свою позицію з цього питання, прояснити своє розуміння “руху “Азов”” і деталізувати, які елементи та учасники “руху “Азов”” залишаються у списку небезпечних осіб та організацій.

Рекомендації для покращення комунікації між Meta та українськими медійниками

ЦЕДЕМ разом з дослідниками The Fix провели дослідження, в якому з’ясували вплив політик соціальних мереж (зокрема платформ Meta) на медіасферу України після повномасштабного вторгнення. На основі структурованих інтерв’ю з представниками медіа і блогерами було сформульовано низку рекомендацій для покращення комунікації між соцмережами та українськими медійниками:

1. Створити сприятливі умови для відкриття місцевих представництв соціальних мереж в Україні. Український уряд повинен забезпечити сприятливе економічне і податкове середовище, щоб Meta та інші платформи соціальних мереж були зацікавлені у відкритті місцевих офісів в Україні. Крім відстоювання інтересів соцмереж, такі офіси допомогти б платформам краще розуміти суспільно-політичний контекст в Україні під час повномасштабного вторгнення, на тлі якого поширюється контент про війну. Місцеві офіси могли б працювати безпосередньо з українськими медіа та блогерами, зокрема організовувати періодичні зустрічі, онлайн/офлайн форуми, а також підтримувати спеціальний канал комунікації електронною поштою для ефективного спілкування. Напрацювання місцевих представництв допомогло б вдосконалити розробку регіональних політик Meta та інших соцмереж.

2. У співпраці з українськими довіреними партнерами та медіа розробити білий список надійних медіа. Такий білий список допоможе пріоритезувати та спрямовувати трафік у соцмережах до цих надійних джерел, забезпечуючи поширення достовірної інформації. Для медіа з білого списку також можна налагодити прискорений процес розв’язання проблем, з якими вони стикаються у Facebook та Instagram. Критерії і процес внесення українських медіа до білого списку можна розробити у співпраці з довіреними партнерами Meta в Україні та авторитетними медіаорганізаціями. Ці організації мають досвід і знання в галузі оцінювання надійності джерел інформації, оскільки вони вже створювали подібні рейтинги. Так, наприклад, Інститут масової інформації щорічно публікує білий список загальноукраїнських медіа, які дотримуються професійних журналістських стандартів та мають найнижчі показники маніпуляцій, джинси та фейків.

3. Розробити кампанію з поширення матеріалів у стрічки користувачів щодо поширених запитань і відповідей. Meta може створити спеціальний ресурс, який міститиме чіткі вказівки і наочні приклади того, який контент “можна” та “не можна” публікувати з урахуванням суспільно-політичного контексту в Україні та умов російської агресії. Дописи з коротким описом і посилання на цей ресурс можна було б рекомендувати до перегляду у стрічці новин користувачів українського сегменту соцмереж. Це можна поєднати з додатковими освітньо-пізнавальними ініціативами: наприклад, розробляти спеціальні навчальні матеріали/відео для української медіаспільноти.

Рекомендації для поглиблення співпраці між Meta і довіреними партнерами

Ми вітаємо програму довірених партнерів Meta, що дозволяє організаціям громадянського суспільства сприяти формуванню та вдосконаленню політик Meta з урахуванням місцевих особливостей і контексту. Для подальшого поглиблення співпраці між Meta і довіреними партнерами в Україні рекомендуємо:

1. Раз на півроку проводити зустрічі з довіреними партнерами. Організація регулярних онлайн/офлайн зустрічей з довіреними партнерами Meta в Україні дозволить тримати руку на пульсі та спільними зусиллями швидко реагувати на поточні проблеми, пов’язані з модерацією контенту про війну. Це дасть змогу довіреним партнерам оперативно повідомляти про нові виклики, що періодично з’являються в українському сегменті соцмереж (наприклад, нові хвилі хибно позитивних помилок при модерації певних типів чутливого контенту про війну, нові способи розповсюдження шкідливої дезінформації тощо), і пропонувати шляхи їх вирішення.

2. Відкрити для довірених партнерів доступ до списків з забороненими словами і небезпечними особами та організаціями. Левова частка обмежень в українському сегменті Facebook та Instagram відбувається через використання у дописах користувачів заборонених слів, що Meta розглядає як мову ворожнечі, а також згадку організацій та осіб, які компанія вважає небезпечними. Відкриття доступу до списку заборонених слів і списку небезпечних осіб та організацій дозволило б довіреним партнерам прокомунікувати ці моменти з представниками української медіаспільноти та уникнути масового блокування українських користувачів.

3. Залучати довірених партнерів до процесу формування списків заборонених слів і небезпечних організацій та осіб. За умови залучення довірених партнерів до розробки списку заборонених слів і списку небезпечних організацій та осіб, пов’язаних з Україною, вони зможуть надати якомога більше інформації про лінгвістичні та суспільно-політичні місцеві особливості, щоб забезпечити максимально коректне формування списків з урахуванням локального контексту.

Імплементація цих рекомендацій сприятиме вдосконаленню модерації українського контенту про війну у Facebook і Instagram, а також оптимізує процес комунікації між Meta та українськими медійниками і довіреними партнерами.