Цьогоріч, 9 травня, Україна відзначала десяту річницю вступу у дію Закону України “Про доступ до публічної інформації”, який став надійним інструментом з реалізації права на свободу інформації.
За 10 років його існування закон відчутно змінив на краще сферу доступу громадян до публічної інформації, важливої для суспільства. Аби обговорити значення документа, поділитися досвідом та подискутувати про нові виклики, Центр демократії та верховенства права 14 травня провів Форум “Право на доступ до публічної інформації. 10 років свободи та викликів”, учасниками якого стали українські та міжнародні експерти, юристи і представники медіа.
Відеозапис Форуму доступний за посиланням
У 2011 році український закон “Про доступ до публічної інформації” був одним із найкращих у світі, – наголосила Олеся Холопік, директор Центру демократії та верховенства права, додавши, що юристи ЦЕДЕМ (тоді організація мала назву Інститут Медіа Права) долучалися до розробки законопроєкту.
“Останні роки наша команда продовжила активно працювати у цій сфері. Ми організовуємо навчання для всіх сторін: як держслужбовців, так і активістів чи журналістів, ми консультуємо всіх, хто має питання у цій сфері, а також ведемо стратегічні справи у цій сфері”, – додала вона.
За словами Олесі Холопік, законодавство наразі потребує вдосконалення – саме тому ЦЕДЕМ приділяє увагу питанню впровадження Конвенції Тромсе в Україні. До того ж, зараз запит на публічну інформацію лише зростає, зокрема, через тему коронавірусу. Директорка також подякувала Швеції та іншим партнерам за спільну і системну співпрацю.
Десятиліття імплементації закону про доступ показало приклад того, що жоден закон не може бути ефективним, якщо не забезпечити його втілення на практиці, – наголосив Ігор Розкладай, заступник директора Центру демократії та верховенства права. Власне, тому настільки важливим було навчання для органів влади та активістів.
Водночас, повна імплементація закону – це дуже тривалий шлях. “Міняти систему, а прозорість влади – це складна система – такий процес може зайняти роки і десятиліття”, – підкреслив він.
“Ми все ще віримо, що право на доступ до публічної інформації буде залишатися фундаментально важливим для розвитку демократичної України”, – підкреслив Тобіас Тиберг, посол Швеції в Україні. Він також наголосив на ролі права на свободу інформації для сучасного суспільства.
Загалом, за оцінкою Тобі Менделя, голови ради директорів Центру права і демократії (Канада), ситуація з правом на доступ до інформації за останні роки є позитивною. Він вказав, що за останній час 50 нових країн приєдналися до законодавста про доступ до публічної інформації, зокрема у Центральній та Східній Європі він оцінив його як близьке до ідеального.
Також учасників Форуму привітав з річницею Андрій Шевченко, який у 2011 році був одним із депутатів-авторів законопроєкту, а натепер є послом України в Канаді
Натисніть, щоб переглянути відео
Закон “Про доступ до публічної інформації” відкрив для громадян можливість запитувати у влади суспільно важливу інформацію за простою і зрозумілою процедурою. Цим інструментом вже багато років успішно користуються журналісти-розслідувачі, тож вони поділилися досвідом його застосування.
Сергій Андрушко, журналісти проєкту “Схеми” приблизно підрахував, що пише близько 500 запитів за рік. З часу ухвалення закону ситуація змінилася. “Якщо 10 років тому двері влади були повністю зачинені, то зараз вікна відчинили, а двері привідчинили. І тут вже від того, як гарно ти знаєш закон і свої можливості, залежить те, чи поділяться з тобою інформацією”.
А Любов Величко, журналістка видання Liga.net, поділилася досвідом використання механізмів доступу на практиці. Зокрема, вона радить опанувати документальний стиль, яким послуговуються посадовці (умовно, питати “суму виділених на ремонт коштів”, а не “як дорого обійшовся ремонт”).
У другій сесії Форуму експерти говорили про міжнародний досвід реалізації права на доступ, основні переваги та недоліки Конвенції Тромсо, а також порядок створення і функціонування міжнародних моніторингових органів відповідно до Конвенції.
Так, за словами Тараса Шевченка, заступника міністра культури та інформаційної політики, тема Конвенції важлива для держави загалом. “Це перший документ і він є надзвичайно важливий. Добре, що є сфера, де Україна не лише вчиться і переймає досвід у темі доступу та відкритості, нам є чим ділитися, це сфера, де ми показуємо приклад. Фактично, саме Україна запустила цю конвенцію в дію, ставши 10-ю країною-підписантом”, відзначив він.
Заступник міністра додав, що в рамках запуску механізмів Конвенції Тромсе на європейському рівні, МКІП буде здійснювати певні кроки, аби долучитися до спільноти, делегувати своїх представників-експертів.
Про міжнародний досвід говорила також Гелен Дабішир, виконавчий директор Access Info Europe, FOIANET. За її словами, у сфері права на доступ потрібен орган, у якого є можливість на практиці виконувати свої функції і підтримувати баланс. Законодавство, за її словами, є порівняно новим і не всі вміють його застосовувати.
Прикладом того, як здійснюється моніторинг доступу, неодноразово ставала Болгарія, тож Гергана Жулева, експертка програми “Доступ до інформації” (Болгарія) розповіла, як працюють механізми доступу до інформації у їхній країні, зокрема, як за допомогою влучно поданих запитів проводяться розслідування. На думку експертки, у цій сфері слід запроваджувати наглядовий орган.
Заключна сесія була присвячена темі сучасних викликів у сфері доступу до публічної інформації та гармонізації українського законодавства з положеннями Конвенції Тромсо.
Як розповіла учасника Форуму Віта Володовська, керівниця юридичного відділу Лабораторії цифрової безпеки, у Верховній Раді України є пропозиції змін законодавства про доступ, зокрема, законопроєкт №2381. “Можу сказати, що дискусії [щодо змін до закону про доступ] тривають, і дискусії гарячі”, – підсумувала експертка.
Наостанок організатори попросили експертів назвати найбільші, на їхню думку, виклики у сфері доступу до публічної інформації.
- Отож, за оцінкою Тетяни Олексіюк, консультантки Ради Європи у сфері доступу до публічної інформації, найбільшим викликом є відсутність спланованої скоординованої діяльності у цій сфері
- Людмила Опришко, медійна юристка, консультантка проектів ЄС і Ради Європи, називає викликами спроби змінити законодавство, адже у ВРУ є законопроєкти, які несуть певні загрози для права на доступ. Зокрема, проєкт закону про СБУ, про кваліфіковану інформацію тощо
- Людмила Панкратова, медійна юристка Інституту розвитку регіональної преси, відзначила, що відмову у доступі до публічної інформації можна оскаржувати у суді – однак на практиці такий шлях не є ні швидким, ні дешевим для запитувачів.
Проведення цього заходу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Швеції.
