19 липня у Києві Центр демократії та верховенства права спільно із ГО «Детектор медіа» провів прес-сніданок “Півроку на роздержавлення: під ризиком зникнення 528 видань”. Медіаексперти спільно з представниками комунальних ЗМІ обговорювали проблеми реформування державних та комунальних видань.
У липні цього року розпочалися останні 6 місяців, упродовж яких державні та комунальні ЗМІ повинні роздержавитись та стати незалежними від органів влади. Однак за даними Держкомтелерадіо, станом на 1 липня реформувались лише 31% комунальних та 17% державних видань, а це лише 218 із 746 учасників реформи. Видання, які не встигнуть завершити процедуру до 31 грудня, втратять свої свідоцтва – це означає позбавлення права видавати газету.
Як розповіла Катерина Кулина, юрист Центру демократії та верховенства права, організація простежує динаміку реформування, яка не є втішною і налічено 528 видань, які мають шанс не вижити після 2018 року. Численні видання зволікають із роздержавленням, окрема історія із оборонними виданнями, які отримали відстрочку і інші видання часто вказують на це як причину нереформування; також є видання, які можуть з’являтися у результаті адміністративних перетворень, в яких незрозуміло хто відповідає за процес роздержавлення.
Катерина також відзначила, що попри припущення, комунальні видання реформуються удвічі швидше за державні. Що ж стосується темпів реформування, то юрист означила їх наступним чином: “У багатьох областях реформувалося більше половини видань. Водночас є й «мертві зони», це Київ і Закарпаття. Ми побачили, що в тих місцях, де була велика підтримка з державних чи місцевих бюджетів, там видання набагато гірше ставилися до потенційної можливості стати незалежними, тому що для них це пов’язано з втратою значних фінансових ресурсів”.
За словами експерта, у результаті моніторингу перебігу реформи, було виявлено проблеми, які неможливо вирішити без зміни закону, яким регулюється цей процес. Тому низка громадських організацій спільно із Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики розробили законопроект №8441, зареєстрований 8 червня 2018 року. Законопроект дозволить редакціям, у випадку бездіяльності органа-засновника, зберегти певні майнові права та назву видання; заборонить без згоди трудових колективів звільняти редакторів під час реформування; дасть другий шанс трудовим колективам висловити свої пропозиції яким способом вони хочуть реформувати медіа та дозволить виділення редакцій зі складу державних органів та підприємств.
Олег Наливайко, Голова Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення, поділився останніми статистичними даними, згідно з якими існує 749 видань, 662 з яких комунальні, а 87 – державні. Реформованих – 220, з яких 205 комунальних і 15 державних. Також є ще близько 50-60 видань, у яких ще не прийнято рішення щодо реформування.
«Причина нероздержавлення чи дуже малий показник роздержавлення по деяких областях – це гарне фінансування. Дуже характерною ситуацією є відсутність роздержавлених видань у Закарпатській та Київській області. Якщо накласти карту фінансування на карту реформування, то результати майже співпадають: наприклад, у Рівненській області найвищий рівень роздержавлення, 57%, – там було нульове фінансування», – зауважив він. Відтак видання намагаються втримати фінансування і тому не поспішають із роздержавленням. При цьому, за словами Голови на колегії Держкомтелерадіо заступник губернатора Закарпатської області запевняв, що до кінця року всі комунальні видання будуть реформовані.
Також Олег Наливайко розповів про перемовини із Міністерством фінансів України щодо 100-тисячних одноразових виплат для реформованих видань; успішні кейси співпраці роздержавлених видань із територіальними громадами; та економічні проблеми роздержавлення, серед яких факти зросту тарифів на доставку преси за 10 років удев’ятеро, а вартість друку за протягом останніх 5 місяців зросла на 35%.
Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора “Детектор Медіа”, членкиня громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, відзначила, що зміст реформованих видань не стає якіснішим, а журналісти продовжують порушувати стандарти. Про це свідчать результати моніторингу місцевої преси, який проводить «Детектор медіа».
«Видання, які і до реформи були критичними до влади, залишились такими, а ті, що не критикували владу – теж не змінилися. Часто ми бачимо, що газета вже реформувалась, але як були на перших шпальтах десятки привітань від міського голови і посадовців з умовним днем бухгалтера – так усе і лишилося. Видання не покращують контент, аби показати, що газета змінилося. Це свідчить, що керівники газет не усвідомлюють потребу працювати для аудиторії», – підсумувала вона.
Експерт додала, що реформування частини видань заблоковане через спротив місцевої влади. Найгостріше проблема стоїть у містах, де мери свідомо саботують роздержавлення, блокуючи розгляд цього питання у міськрадах. Для міських голів це особливо важливо перед виборами, на яких їм вигідно мати підконтрольні ЗМІ.
Водночас, реформування нерідко блокується і з вини самих видань. Так, частина керівників ігнорували реформу, сподіваючись, що ситуація зміниться і роздержавлення буде скасоване. Трапляється і нерозуміння реформи
«У відомчій газеті може працювати дві людини, і вони питають: а що це за реформа, і для чого – бо вони цього не знали», – пояснила Світлана Остапа.
Локальні медіа можуть бути якісними та сучасними, відзначила Лєра Лауда, керівниця Агенції розвитку локальних медіа «Або». Ключем до зміни є бажання самих редакцій: вони мають встановити планку якості матеріалів, відмовитися від джинси та передруку прес-релізів.
«Глибинна причина слабкості регіональних медіа в тому, що всі звикли працювати неякісно. Мовляв, наша газета слабка, але й інші видання регіону слабкі – тоді який сенс змінюватися?» – наголосила експерт.
Також Лєра Лауда навела приклади локальних видань, які за підтримки журналістської спільноти успішно пройшли реформування, і наразі заробляють на власному контенті. Так, найуспішніше з цих видань щомісяця отримує 69 тисяч гривень доходу.
Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, яка була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Інтерньюз.
