21 січня 2022 року коаліція з 16 громадських організацій, медіа та експертів (включно з ЦЕДЕМ), очолювана міжнародною неурядовою організацією Артикль 19, надіслала до Великої Палати Європейського суду з прав людини amicus curiae у справі Hurbain v Belgium, яка стосувалася права на забуття.

Чому ця справа важлива?

У справі Hurbain v Belgium йдеться про статтю бельгійської газети Le Soirі (1994 рік), присвячену ДТП, у якій загинули двоє людей і травмувалися ще троє. У 2008 році її розмістили в онлайн-архіві медіа. Фігуранта матеріалу і винуватця злочину пана Г реабілітували у 2006 році, а у 2010-му він звернувся до головного редактора медіа з вимогою видалити статтю з медіаархіву або видалити звідти його ім’я. Національні суди зобов’язали редактора анонімізувати пана Г в статті (прибрати його ім’я). Детальніший аналіз фактів справи можна знайти за посиланням.

ЄСПЛ підтримав рішення національних судів, проаналізувавши статус пана Г (який не був публічною особою) та забезпечивши можливість усіх засуджених жити без акцентування на минулих помилках. У чому ж полягає проблема такого підходу? Пояснення чудово викладене в окремій думці одного з суддів Даріана Павлі, який наголосив на серйозних обмеженнях права на свободу вираження, що настають через втручання до новинних архівів. Він зазначив, що таке втручання фактично дозволяє “переписати історію” в очах суспільства. Зрештою, постало кілька ключових питань:

• Де пролягають межі вимоги щодо видалення контенту з новинних архівів?
• Які заходи слід вживати: анонімізацію, видалення чи деіндексацію (і чи буде між ними практична різниця для кінцевого споживача інформації)?
• Які критерії слід застосовувати для балансування прав (чи відіграє роль статус особи і публічний інтерес в інформації тощо)?

Через невирішеність цих питань справу передали на перегляд до Великої Палати. На слухання варто очікувати у березні 2022 року.

Рекомендації від коаліції

У інтервенції коаліція надала загальні рекомендації щодо розвитку концепції права на забуття та специфічні рекомендації щодо його балансування з іншими правами. Серед основних пропозицій варто виокремити такі:

• Перш за все, коаліція наголошує на важливості медійних архівів для журналістських, історичних та наукових досліджень, можливості пересічних громадян отримати доступ до суспільно важливої інформації;
• В інтервенції проведене технічне розмежування видалення, деіндексації та анонімізації інформації у медійних архівах, втім, коаліція наголошує, що на практиці ефект від усіх перелічених заходів часто є ідентичним;
• Коаліція застерігає від надмірного розширення права на забуття до архівів медіа, адже первинно воно стосувалося лише пошукових сервісів. Зокрема, видалення матеріалів з медійних архівів може позбавити суспільство можливості отримувати повну і неупереджену інформацію щодо політиків (та майбутніх політиків), факти вчинення правопорушень, а також ускладнює розслідування і цим нівелює роль громсектора та журналістів як сторожових псів демократії;
• Зрештою, коаліція запропонувала переглянути критерії, що застосовуються Судом у справах, що стосуються права на забуття. Запропоновані критерії включають: врахування ступеню завданої шкоди особі від доступності інформації, аналіз релевантності матеріалів у медіа на момент запиту на видалення, оцінка публічного інтересу громадськості в доступі до інформації.

Сподіваємося, що Суд врахує застереження медіа та громадянського суспільства, забезпечивши баланс права на приватність та свободи вираження поглядів, вільної журналістики, а також інтересу суспільства у діяльності осіб, які формують політичний порядок денний. 

Повний текст інтервенції доступний за посиланням (англійською мовою).