“Країни-кандидати на вступ до ЄС мають бути операційно готовими до узгодження з Актом про цифрові послуги (DSA) ще до моменту приєднання. Але донедавна лишалося питання: що саме означає “операційна готовність”?.
Новий практичний чекліст від Експертної групи високого рівня з питань розбудови стійкості у Східній Європі, що координується організацією IMS, пропонує перше колективне експертне визначення мінімальної операційної готовності практиці. Цей перелік є практичною відправною точкою, призначеною для урядів, які оцінюють власну готовність; організацій громадянського суспільства, що виступають за впровадження мінімальних стандартів підготовки; а також усіх сторін, залучених до формування ландшафту цифрового врядування в країнах, що рухаються до тіснішої інтеграції з нормативною базою ЄС. Участь у розробці цього переліку взяв Павло Бурдяк, аналітик напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ.
За словами Крістіни Рудь, координаторки HLEG (Експертної групи високого рівня), країни-кандидати на вступ до ЄС працюють у суттєво різних політичних, інституційних та безпекових контекстах: долаючи виклики війни, виборів, складних демократичних трансформацій, різноманітних регуляторних ландшафтів та складних інформаційних середовищ. HLEG визнає, що в таких умовах розбудова ефективного управління платформами потребує більшого, ніж простого перенесення законодавства: вона потребує реальної інституційної спроможності, надійних гарантій захисту основоположних прав і змістовної участі багатьох зацікавлених сторін.
HLEG виходить із розуміння того, що європейська інтеграція у цифровій сфері – це не формальний “іспит” чи тест на відповідність, а процес побудови справжнього партнерства між ЄС та країнами-кандидатами. У центрі цього партнерства мають бути цифрові права громадян, підзвітність платформ, верховенство права та стійкість демократичних інституцій.
Що охоплює документ
Документ окреслює 12 основних елементів мінімальної операційної готовності, структурованих за такими напрямами:
-
Інституційна модель, зокрема призначення та незалежність майбутнього Координатора цифрових послуг (DSC).
-
Законодавча база та правові інструменти до вступу.
-
Практична готовність держави, бізнес-спільноти та регуляторного середовища.
-
Підвищення обізнаності громадськості та структурована участь громадянського суспільства.
-
Екосистема правозастосування, включаючи механізми позасудового врегулювання спорів та «довірених сповіщувачів» (trusted flaggers).
-
Співпраця з інституціями ЄС ще до моменту вступу.
Цей чекліст не є регуляторним стандартом і не встановлює обов’язкових зобов’язань. Він пропонується як практична відправна точка для підтримки спільного розуміння та поінформованої дискусії між країнами-кандидатами, інституціями ЄС, організаціями громадянського суспільства та постачальниками цифрових послуг. Документ призначений для використання урядами, що оцінюють власну готовність; організаціями громадянського суспільства, які виступають за мінімальні стандарти підготовки; а також усіма суб’єктами, залученими до формування ландшафту цифрового врядування в країнах, що прагнуть до тіснішої відповідності стандартам ЄС.
