Яким є реальний рівень доступу до інформації в Україні, що слід зробити, аби збільшити прозорість державних структур та як знайти спільну мову між розпорядниками і запитувачами – про це йшлося під час конференції «День права знати: забезпечення доступу до публічної інформації». У заході взяли участь Тетяна Олексіюк, заступник директора ЦЕДЕМ та Христина Буртник, юрист ЦЕДЕМ.
На початку конференції Олена Литвиненко, заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні, привітала учасників та запевнила, що питання доступу до інформації є і буде одним із пріоритетів Ради Європи в Україні.
«Ми позитивно оцінюємо дії України у сфері доступу: останні зміни до Закону «Про доступ до публічної інформації», створення бази даних декларацій посадовців, відкриті держзакупівлі. Український закон про доступ є одним з кращих, але слід приділяти увагу його практичній реалізації», – відзначила вона.
Серед досягнень у сфері доступу Олена Литвиненко назвала і дистанційний курс, записаний експертами ЦЕДЕМ. У майбутньому запланований запуск ще двох курсів: окремо для розпорядників інформації та громадських активістів
Доступ до точної та достовірної інформації – одне із ключових прав людини, наголосила Ван Нгуен, в.о. заступника директора Програми розвитку ООН в Україні
«Впровадження прозорості критично важливе для розвитку країни. Доступ до інформації – це те, що наближає владу до суспільства і навпаки. Однак навіть найкращий закон не є запорукою успіху, ключовою є його імплементація. Для нашої роботи в Україні доступ до інформації є одним із пріоритетів», – розповіла вона.
Експерт відзначила, що громадянське суспільство і органи влади є передовсім партнерами при впровадженні закону про доступ. За її словами, імплементація положень закону є важливішою за санкції проти порушників.
Девід Голдберг, експерт Ради Європи, також відзначив важливість доступу до інформації та закликав Україну розширити інформаційні можливості громадян.
«Йдеться про Конвенцію про доступ до офіційних документів, яку Україна має підписати. Згодом ви зможете делегувати свого представника у комітет з виконання Конвенції і моніторити рівень доступу до документів. У разі створення інституту інформаційного комісара відкриється можливість для обміну досвідом і спільної роботи з комісарами інших країн», – пояснив він.
Рейтинг розпорядників: від проблем до досягнень
Основною темою конференції стали результати всеукраїнського моніторингу відкритості органів влади, проведеного громадськими організаціями в рамках Платформи «Омбудсман+». Учасники конференції оголосили переможців за результатами рейтингів та прокоментували результати.
Моніторинг охопив центральні органи виконавчої влади, Національну поліцію, органи влади на місцях, комунальні підприємства та суди. Експерти оцінювали їх за Методологією оцінки рівня забезпечення доступу до публічної інформації суб’єктами владних повноважень, затвердженою офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
За словами Ірини Кушнір, представниці Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, перший етап розбудови доступу до інформації країна вже пройшла.
«Ми подолали етап нерозуміння, тепер стоїть питання не як боротися одне з одним, а як досягати результату, знаходити спільну мову між громадянським суспільством та органами влади», – зауважила вона.
Тетяна Олексіюк, заступник директора ЦЕДЕМ, відзначила, що моніторинг мав на меті побачити реальну ситуацію в органах влади і зробити доступ до інформації якіснішим.
«Не всі запитувачі є юристами і обізнані у сфері доступу, тож маємо чимало скарг від розпорядників, однак і запитувачі часто нарікають, що змушені подавати багато запитів, аби хоча б частину з них не відхилили. Тож наші монітори приходили до кожного органу влади, аби на місці отримати повну картину», – відзначила вона.
За словами Тетяни Олексіюк, багато розпорядників лише під час моніторингу дізналися про необхідність облаштувати місце, де громадяни могли б працювати з документами. Втім, частина органів влади оперативно облаштувала такі місця.
«Коли запитувач зможе зайти до органу влади і пояснити свої потреби, проблем виникатиме менше. Ключове завдання – привести цю послугу до єдиного гарного стандарту. Для цього, знову-таки, усі сторони мають знайти спільну мову», – вказала експерт
Дарія Слизьконіс, експертка Центру політичних студій та аналітики «ЕЙДОС», представила результати моніторингу органів місцевої влади.
«Жоден наш запит не відхилили з формальних причин – наприклад, через невказану поштову адресу, інформацію надали всі. Однак сайти ОДА наповнені лише на 45%, облрад – на 37%, міськрад – на 52%. А доки там нема інформації, люди будуть спамити запитами. Кращий варіант – коли інформація у відкритому доступі і її не треба запитувати», – відзначила вона.
За підсумками моніторингу, рейтинг облдержадміністрацій очолила Донецька ОДА, найбільш відкритою облрадою стала Тернопільська, а серед міст перше місце посів Херсон.
Про результати моніторингу судів та комунальних підприємств розповіла Людмила Опришко, адвокат, медіа-юрист ГО «Платформа прав людини». Моніторинг цих розпорядників проводився лише стосовно наповнення їх веб-сайтів.
«Чотири перевірені суди отримали високий бал, інші – середній чи задовільний. Жоден суд не отримав незадовільного балу, хоча портал судової влади оновився лише за місяць до моніторингу, тож адміністрації судів ретельно працювали над наповненням сайтів», – вказала вона.
Натомість рівень доступу до інформації комунальних підприємств (під моніторинг потрапили підприємства Київської та Харківської областей) виявився низьким: 86 з них не створили електронних кабінетів з інформацією, а 22 їх не наповнювали. Однак частина підприємств не змогли цього зробити через суто технічні причини.
Натомість Іван Юрчик, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, представив результати дослідження відкритості органів Нацполіції. Так, жоден з розпорядників не отримав високий рівень відкритості, тобто не набрав 80%, і лише кілька мають середній рівень.
«У поліції кожен чекає наказу згори, і якщо щось не написано, то виконувати це ніхто не буде. Все залежить від політики керівника. Зрозуміло, частину невигідних поліції питань вони просто ігнорували. На додачу, інформація на сайтах НП ненадійна: вона застаріла, неповна і нелогічно розміщена», – вказав він.
Також експерти озвучили результати моніторингу центральних органів виконавчої влади – у цій категорії лідером з відкритості стало Державне космічне агентство України.
Доступ до інформації: які зміни потрібні
Наступна частина дискусії була присвячена обговоренню проблем, які виникають у сфері доступу, та пропозицій їх вирішення.
Так, уповноважена ВРУ з прав людини Валерія Лутковська закликала створити в Україні інститут інформаційного комісара
«Необхідний комісар, який буде регулювати питання доступу до інформації та захисту персональних даних. Важливо, щоб комісар міг видавати обов`язкові вказівки – омбудсмен таких повноважень не має. Відповідно, отримавши скаргу на певне відомство, комісар розглядатиме аргументи обох сторін і, до прикладу, зобов`язуватиме відомство розкрити інформацію», – запропонувала вона.
Богдан Моніч, заступник Голови Ради суддів України, запевнив, що рекомендації експертів будуть враховані та розповів про роботу судової влади у сфері доступу
«Є певні успіхи, зокрема затверджена нова структура. Втім, чинні критерії доступу з`явились не так давно, цьому потрібно вчити. Аби формувалася правосвідомість, потрібно розповідати про доступ до інформації ще зі школи», – вважає він.
Михайло Смокович, заступник Голови Вищого адміністративного суду України, відзначив, що суди стикаються з питанням доступу як під час розгляду справ, так і в управлінських функціях. Він також запропонував модель гарантування вільного доступу ЗМІ до зали суду.
«Щодо доступу до засідань – його можна було б забезпечити у форматі, коли у кожному залі суду є кімнатка на зразок перекладацької, куди представники ЗМІ мають право зайти і працювати, судді їх навіть не бачитимуть. Для цього потрібно змінити лише одну норму», – пояснив він.
Світлана Кондзеля, керівниця Головного департаменту забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації Президента України, наголосила на потребі змін.
«Вдосконалюватися повинні відповідальні особи – тобто підвищувати кваліфікацію і вчитися. Вдосконалення потребує і закон, аби уникнути зловживання правом на доступ», – відзначила вона.
За словами Вікторії Сюмар, народного депутата України, Голови комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, новий стандарт доступу до інформації змінив Україну.
«Вже сьогодні посадовці, ухвалюючи будь-яке рішення, розуміють, що це може стати публічним. І якщо люди матимуть об’єктивну інформацію та прийматимуть рішення на її основі, це призведе до зміни ставлення до політиків», – вважає вона.
Депутат наголосила, що законодавство потрібно вдосконалювати. Також вона підтримує створення посади інформаційного комісара.
«Потрібен комісар, який встановить межу між правом суспільства на інформацію та правом на приватність. Також маємо постійну суперечність між нацбезпекою і можливістю суспільства бачити недбалість посадовців. Де знайти середину – ось питання», – вказала Вікторія Сюмар.
Також, під час конференції відбулося чотири паралельні сесії, присвячені доступності інформації у центральних органах виконавчої влади, судах, Нацполіції, місцевих органах влади та комунальних підприємствах. Експерти та посадовці обговорювали результати моніторингу та напрацьовували шляхи вирішення проблем.
Захід організовано в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні» та проекту «Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансуються Міністерством закордонних справ Данії.
