27 квітня у Парламенті було зареєстровано проект Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо розповсюдження і демонстрування фільмів спільного виробництва і зміни умов розповсюдження іншої аудіовізуальної продукції” (проект № 8263-1,  н.д. Андрій Лозовий, Ігор Мосійчук). Він є альтернативним до раніше зареєстрованого законопроекту № 8263.

Як зауважують автори, проект Закону № 8263 забороняє будь-яку співпрацю українських суб’єктів кінематографії із суб’єктами кінематографії держави-агресора, в тому числі із фізичними особами держави-агресора, однак, попри це, не пропонує механізму контролю за контентом в інтересах захисту інформаційного простору України. Проект № 8263-1 у багатьох положеннях відрізняється від основного і, за словами авторів, має на меті законодавче врегулювання питання спільного виробництва фільмів за участі суб’єктів кінематографії України та іноземних суб’єктів кінематографії, враховуючи міжнародні зобов’язання України та об’єктивну необхідність захисту національної безпеки України в інформаційній сфері.

Замість поняття фільму країни-агресора, як пропонували автори основного проекту Закону, в альтернативному послуговуються поняттям «фільм спільного виробництва, одним з виробників яких є виробник держави-агресора». Для цього до Закону «Про кінематографію» запропоновано додати визначення поняття спільного виробництва, тобто виробництва фільму двома і більше виробниками, причому принаймні одним з виробників має бути суб’єкт кінематографії України, а іншим –  іноземний виробник. І, відповідно, фільм спільного виробництва, що визначається законопроектом як  результат спільного виробництва. 

Проекти відрізняються також і в частині регулювання питання розповсюдження і демонстрування фільмів, пов’язаних з країною-агресором. Так, основним Проектом передбачається заборона розповсюдження, демонстрування і трансляції фільмів, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора, вироблених після 1 серпня 1991 року, а також  фільмів держави-агресора вироблених чи оприлюднених після 1 січня 2014 року, навіть за відсутності в них такої пропаганди чи популяризації. У Законопроекті № 8263-1 передбачені вимоги для заборони розповсюдження і демонстрування спільних фільмів.

Так, цим Законопроектом пропонується заборонити лише ті фільми спільного з державою-агресором виробництва, що несуть загрозу інформаційній безпеці України, зокрема, якщо фільм має одну з таких ознак:

• безпосередньо або опосередковано висвітлює історичні події, пов’язані з державою-агресором в позитивному світлі;
• демонструє історичне минуле України та її історичні постаті в контексті, що дискредитує або ставить під сумнів ідею української державності;
• стосується нових трактувань історичних подій, спрямованих на популяризацію самодержавної та/або автократичної ідеології держави-агресора, та/або величі сучасної держави-агресора, що представлені в позитивному світлі.

Різняться проекти законів і за механізмами обраховування кількості балів за бальною системою, закріпленою в ЗУ « Про кінематографію», що дає підстави, у разі набрання певної кількості цих балів, для заборони таких фільмів. Законопроектом № 8263 передбачено, що фільм вважається фільмом держави агресора, як тільки він набере більше одного балу за певними критеріями. Наприклад, якщо автором сценарію ігрового фільму буде громадянин держави-агресора, цього достатньо, щоб визнати фільм фільмом держави-агресора.

У Законопроекті 8263-1 передбачений інший механізм обрахунку. У разі, якщо одним з виробників фільму є виробник держави-агресора, розповсюдження і демонстрування допускається за умови, якщо такі фільми не становлять загрозу інформаційній безпеці України, а також відповідають одному з критеріїв:

1) за кількістю оцінних елементів (балів) відповідають принаймні 80 відсотків від обов’язкової мінімальної суми балів, які встановлені для національного фільму;  (це становить для ігрових – 14,4; для неігрових (документальних)- 6,4; для анімаційних (мультиплікаційних) фільмів – 12).

Отже, за таких самих умов, коли автором сценарію ігрового фільму буде громадянин держави-агресора, фільм не підпадатиме під заборону.

2) які не добрали 30 відсотків від необхідної кількості балів, встановленої в підпункті 1 цієї частини (тобто мають не менше 10,8 для ігрових; 4.48 для неігрових (документальних); 8,4 для анімаційних (мультиплікаційних) фільмів), однак щодо яких виконується одна із наведених умов: а) режисер-постановник і автор сценарію є громадянами України та серед режисерів-постановників і авторів сценарію відсутні громадяни держави-агресора; б) виконавцями перших ролей є громадяни України; в) студія або місце зйомки в обсязі принаймні двох третин загальної кількості знімальних днів розташовані в Україні; г) більше 50 відсотків витрат на виробництво такого фільму здійснені в Україні; ґ) сценарій фільму висвітлює історію України та її видатних постатей і їх діяльності як в Україні, так і за кордоном, в позитивному світлі; містить популяризацію української культури, звичаїв, традицій; висвітлює Україну як незалежну країну із демократичними цінностями узагальнено в позитивному світлі; сюжет фільму стосується відновлення територіальної цілісності України; формує позитивний імідж України та популяризує її як європейську країну; висвітлює туристичну, інвестиційну та іншу привабливість України.

Альтернативним проектом Закону передбачена процедура перевірки фільмів спільного з державою-агресором виробництва на відсутність ознак загрози інформаційній безпеці України. Підставою для такої перевірки є громадянство держави-агресора у  автора сценарію; режисера-постановника; режисера монтажу або продюсера. Така перевірка здійснюється експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Державному агентстві України з питань кіно. У разі відсутності ознак загрози інформаційній безпеці України, видається державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування такого фільму.

Окрім цього, Законопроектом 8263-1 передбачається, що за умови наявності у автора чи співавтора сценарію для фільму спільного виробництва громадянства держави-агресора, за зверненням Державного агентства України з питань кіно, сценарій може бути перевірено перед зйомками фільму на предмет наявності або відсутності ознак загрози інформаційній безпеці України. Якщо серед вищезазначених учасників фільму громадянином держави-агресора є лише автор або співавтор сценарію, і якщо сценарій такого фільму уже має висновок експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, що засвідчує відсутність загрози інформаційній безпеці України, то такий фільм не потребує повторної перевірки на предмет загрози інформаційній безпеці України. Такі фільми спільного виробництва можуть розповсюджуватися і демонструватися в Україні за умови відповідності одному із критеріїв про бальне оцінювання.

Картка законопроекту: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63952