30 листопада в Україні відбувся Х Форум розвитку громадянського суспільства України. Його учасники ділилися досвідом та здобутками і шукали рішення для викликів, котрі постають перед організаціями громадянського суспільства (ОГС).
Одна із панельних дискусій пройшла під назвою “Фінансова сталість неприбуткових організацій, кращі практики для держави”, а її темою стало те, як влада може допомогти громадянському суспільству, підтримавши його розвиток. Організатором дискусії виступив Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).
Відеозапис заходу дивіться за посиланням
“Держава багато що робить, але багато чого – ще й більше – може зробити”, – наголосив Максим Лациба, керівник Програми розвитку громадянського суспільства Українського центру незалежних політичних досліджень. Із нещодавніх змін він відзначив зміни до законодавства, аби соціальні послуги (їх надають громадські та благодійні організації) не обкладалися податком на доходи фізичних осіб. Такої поправки добилися громадські активісти.
Загалом же, держава заклала кошти, які ОГС можуть отримати для конкретних проєктів. “Якщо глянути проєкт бюджету, то там передбачені як мінімум 123 мільйони гривень для організацій молоді, ветеранів та людей з інвалідністю. І це я не рахую Український культурний фонд. Він надає гроші не лише громадським організаціям, однак частину із 650 мільйонів гривень мають шанс отримати і вони. Виходять досить значні кошти”, – підсумовує пан Лациба.
Марина Попатенко, заступниця міністра сім’ї, молоді та спорту,, погоджується з тезою, що розвиток громадського сектору – важливий. Вона зробила наголос на конкурсах проєктів для ОГС, котрий проводить Мінмолодьспорт.
Одним із пріоритетів заступниця міністра бачить переведення таких конкурсів у електронний формат, на плафторму “ВзаємоДія”. Це, за словами Марини Попатенко, зробить процедуру відкритішою та стимулюватиме обласні державні адміністрації залучати громадський сектор до програм із розвитку молоді.
Ще одним завданням спікерка назвала допомогу розвитку громадських організацій від держави “Ми розробили навчальну програму для інститутів громадянського суспільства, аби підвищувати їхню компетенцію, надавати підтримку щодо фінансового і організаційного менеджменту, інформаційної роботи, покращувати внутрішні політики”.
Держава допомагає ОГС за рахунок коштів платників податків, але є формат, у якому громадяни можуть безпосередньо фінансувати обрані організації – відсотковий механізм. Про нього розповів Гліб Колесов, юрист, менеджер з адвокації Центру демократії та верховенства права.
Для громадян такий механізм означатиме можливість перерахувати 2% від сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на користь неприбуткових організацій. Українці самі обиратимуть ті ОГС, яким вони довіряють, а зробити це зможуть через кабінет платника податків. Такий принцип уже понад десятиліття працює у Польщі та Литві (в Україні – ідея поки що на рівні законопроєктів).
“Відсотковий механізм посилить фінансову спроможність громадських та благодійних організацій і водночас спонукатиме громадян цікавитися: на що йдуть їхні податки. Люди зможуть “лобіювати” зміни, адже ОГС часто стоять біля витоків корисних ідей, котрі втілюються у законах”, – говорить юрист про користь механізму.
Якби 5% українців вже сьогодні скористалися таким правом, громадські та благодійні організації отримали б 160 мільйонів гривень. Для них ці кошти стали би значним стимулом, а для державного бюджету сума не була би критичною.
В’ячеслав Биков, виконавчий директор благодійного фонду “Таблеточки”, також говорив про те, що філантропія має бути зручною, а громадянам слід дозволити розпоряджатися частиною податків.
“90% коштів наш фонд отримує від громадян України. У чому секрет? Ми намагаємося інтегруватися у звичні процеси та стати непомітним, як ПДВ. Тобто купили товар, зробили щось буденне – і певна сума відправлена на благодійність”.
Ідею відсоткового механізму підтримав і Любен Панов, програмний консультант Європейського центру некомерційного права: “Він спонукає організації бути активними. Типово бачити постери і плакати, де ОГС розповідають про свою діяльність, культура філантропії у суспільстві також розвивається. Водночас, за такої державної підтримки немає політичного впливу на те, хто отримає допомогу”.
Однак експерт радить пам’ятати, що переспрямування частини податків – не благодійність. Адже у деяких із країн громадяни вважали, що з відсотковим механізмом вже не потрібно допомагати громадському сектору. Також потрібні будуть інформаційно-просвітницькі кампанії, аби суспільство розуміло нові зміни.
Досвідом своєї країни поділилася і Соріна Макрінічі, експертка Центру правових ресурсів Молдови. За їх словами, громадський сектор країни не лише працював над запровадженням і поліпшенням відсоткового механізму, а й проводив тренінги та інформаційні кампанії, як це робити. Є ї гарантії прозорості.
“Щороку податкова друкує звіт про діяльність двохвідсоткового механізму у Молдові, також організації мають подавати інформацію про використання цих двовідсоткових коштів. А платники можуть подавати запити і дізнатися: на що пішли гроші”.
Також команда Центру демократії та верховенства права представила результати віртуального податкового експерименту-гри. Тиждень тому ЦЕДЕМ розробив та поширив інтерактивний онлайн-калькулятор. Учасники мали заповнити анкету (анонімно), вказавши свої прибутки, а комп’ютер визначав: якою сумою вони могли б підтримати громадські чи благодійні організації.
Тож станом на 30 листопада, 361 людина взяла участь у дослідженні. Із них 85,71% готові спрямувати 2% своїх податків на підтримку ОГС, а 11,43% – 1% або менше. Опитування не є репрезентативним, але доводить суспільний запит на такі зміни.
Цей захід організований у межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
