Доки увага українців заслужено зосереджена на повномасштабній війні, на дорогах нашої країни щодня гинуть та травмуються люди. За минулий рік ДТП забрали більше 3200 життів, ще понад 32 тисячі людей зазнали ушкоджень – відносна смертність на наших дорогах в рази вища, ніж у Польщі, Німеччині чи Франції.

Однак цю критичну ситуацію можна змінити, якщо безпека дорожнього руху повернеться до політичного порядку денного, а органи влади ухвалять низку вже напрацьованих рішень для захисту життя і здоров’я українців. На цьому наголосили учасники Форуму “За безпечні дороги в Україні”. Захід відбувся 13 травня 2025 року в Києві та зібрав народних депутатів України, керівників центральних органів виконавчої влади, лідерів громадських та експертних організацій, представників міжнародних організацій та місцевого самоврядування. Організатором виступив Центр демократії та верховенства права з нагоди 8-го Глобального тижня безпеки дорожнього руху, що відзначається під егідою ООН,  Кампанія “За безпечні дороги”.

“З 2022 року ми співпрацюємо з багатьма організаціями в Україні, аби просувати політику, котра рятує життя. Один із найважливіших напрямів серед них – відповідальність за порушення, зокрема перевищення швидкості. Дуже надихає, що є прогрес на рівні парламенту у просуванні цього, також надихають ініціативи щодо впровадження вимог до безпеки шоломів відповідно до стандартів ООН. Ці правила рятуватимуть життя в Україні, сподіваємося на чудовий прогрес”, – розповіла Бекі Бевінджер, Bloomberg Philanthropies.

Як відзначила Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ, головною причиною смертельних ДТП незмінно лишається надмірна швидкість, тоді як штрафи за це порушення і далі несуттєві. А ще жертвами аварій дедалі частіше стають діти.

“Минулого року 180 дітей загинуло, та понад 5 тисяч травмувались, тобто 14 дітей щодня на дорогах отримували травми. Це не просто статистика – це втрачений потенціал, розбиті сім’ї, біль, що не минає. Смертність дітей на дорогах зросла на 44% порівняно з 2022 роком. І це в умовах, коли кількість дітей в Україні суттєво зменшилася. … Наслідки ДТП перевищують наслідки багатьох ракетних атак, але залишаються поза увагою національної політики“, – підкреслила вона.

Держава зобов’язана реагувати, тож громадські організації – учасниці Форуму закликають до негайних змін:

• Зменшити нештрафований ліміт до +10 км/год, адже зараз він фактично стимулює водіїв постійно перевищувати швидкість на 20 км/год. Як результат, хоча у населених пунктах ліміт складає 50 км/год, за фактом водії зазвичай їдуть до 70 км/год.
• Запровадити прогресивну систему штрафів, де вища швидкість означає більшу відповідальність – за значні перевищення швидкості  наставати серйозне покарання, котре стримає навіть злісних порушників, і водночас штраф за дрібні перевищення не буде обтяжливим для людей.
• Створювати вулично-дорожню інфраструктуру так, щоб вона не дозволяла “літати” в населених пунктах, адже запобігши порушенням, ми гарантовано уникнемо жертв.

Експертка наголосила: основну проблему на дорогах створює агресивна меншість водіїв, які свідомо порушують правила –  їздять на червоне світло, обганяють на пішохідному переході та через подвійну суцільну”,. Зупинити їх допоможе законопроєкт №12172, вже готовий до розгляду в Верховній Раді. Він передбачає збільшені штрафи за повторні грубі порушення, а за третє – позбавлятимуть водійських прав до року.

Детальніше про законопроєкт читайте у матеріалі ЦЕДЕМ за посиланням

Під час Форуму учасники обговорювали, як змінити ситуацію в країні. Володимир Крейденко, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, розповів, що натепер профільний комітет ВРУ обговорює можливість запровадження штрафних балів, а до другого читання готується законопроєкт про вивчення Правил дорожнього руху у дитсадках і школах. Дарина Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України, вказала на важливість справжньої і пропорційної відповідальності за створення ризиків – адже навіть найкращі правила не спрацюють, якщо покарання можна уникнути. Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, звертає увагу на інші аспекти дорожньої безпеки: інфраструктуру, підготовку водіїв та стан автівок, зокрема закликавши повернути техогляди легкових транспортних засобів. 

Про статистику ДТП за 2024 рік і технічні методи контролю швидкості на дорогах в деталях розповів Олексій Білошицький, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України. Зокрема, йшлося про те, що лише за січень-квітень 2025 року вже сталося 6736 аварій з потерпілими. Він також підтримав відмову від “нештрафованих +20”, пояснивши, що пересічний водій вважає їх не похибкою, а дозволом їздити швидше, і таке правило існує лише в Україні та Росії.

“Згадані тут штрафні бали теж є потрібними, наразі ми з депутатським корпусом та Кампанією “За безпечні дороги” працюємо над змішаним, перехідним періодом, коли буде встановлена додаткова відповідальність за порушення. Це вже перший крок до штрафних балів”, – додав Олексій Білошицький, говорячи про законопроєкт 12172.

Катерина Лозовенко, координаторка Кампанії “За безпечні дороги”, наголосила, що настав час діяти рішуче. “Потрібно прийняти вольові рішення і ухвалити закони в інтересах громади та громадян, які будуть зберігати життя. Як от згаданий раніше законопроєкт №12172, спрямований на протидію зухвалому водінню. Адже доки ми маємо безкарність замість невідворотності покарання, це тільки стимулюватиме порушників. Такі зміни запрацюють тут і зараз, тому починати слід з них.”

Другу панель Форуму присвятили безпосередньо законодавчим та нормативним рішенням для збереження життів.

Так, Євген Зборовський, заступник голови Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), відзначив законодавчі зміни, зокрема і на втілення директив ЄС. Головним кроком уперед він називає систему зважування транспорту в русі, завдяки якій кількість порушень зменшилася у 5 разів. Зараз важливо розвивати цю систему, зокрема і зусиллями місцевих громад. Ануш Білошицька, начальниця відділу адміністрування системи автоматичної фіксації ДУ “Центр інфраструктури та технологій МВС”, наголосила на значенні камер автофіксації порушень, які мінімізують людський фактор. Вона розповіла про статистику та нові кроки, як-от інтеграція з застосунком “Дія”.

Віктор Загреба, голова ГО “Vision Zero”, експерт з безпеки дорожнього руху Кампанії “За безпечні дороги” нагадав про історію успіху: з 2017 року учасники Кампанії боролися за зміни у сфері ременів безпеки, і з того часу частка водіїв, котрі пристібаються, зросла утричі, а штрафи підвищені у 10 разів. Однак у сфері швидкості такого тренду немає. Експерт детально розповів про можливі й потрібні зміни державної політики, наголосивши на ефекті від штрафних балів.

“Штрафні бали дали результат у Польщі – країні, де чимало людей звикли не дотримуватися правил. Втім, завдяки штрафним балам і штрафам поляки за 10 років майже вдвічі – на 47% – знизили смертність на дорогах, за що отримали нагороду від Європейської ради з безпеки на транспорті. Тож у них є чому вчитися”, – підсумував експерт, відзначивши, що в Україні проміжним етапом можуть стати “квазіштрафні бали”, підвищення покарань за повторні порушення.

Костянтин Щербаченко, голова ГО “Українська асоціація аудиторів безпеки автомобільних доріг” розповів про правові норми, якими запроваджено аудит автодоріг, відзначивши і труднощі у цій сфері. Змінюються на краще і будівельні норми, проте часто регулювання є надмірним. Окремою проблемою лишається відсутність у доріг охоронних зон, що дозволяє будівництво впритул до проїжджої частини.

Оксана Левицька, голова правління ГО “Центру громадянського представництва «Життя»” порушила тему захисту вразливих учасників руху – водіїв та пасажирів мототранспорту. За минулий рік у ДТП за участі мотоциклів та мопедів загинули майже 400 осіб, 75% з них – через травми голови. На цьому тлі проблемою лишаються неякісні шоломи, котрі не захищають носія. Тому важливо впровадити в Україні Регламент Європейської економічної комісії ООН №22, який встановлює чіткі стандарти захисту.

По обіді також відбулася зустріч організацій-підписантів “Маніфесту за безпечні дороги”. Його учасники поділилися висновками та уроками зі своїх адвокаційних зусиль на національному та місцевому рівнях, а також новими ідеями спільних дій у просуванні рішень, що рятують життя на дорогах.