23 травня відбулося експертне обговорення на тему “Перебування в Україні іноземних волонтерів: актуальний стан, виклики та законодавчі рішення”. До обговорення було залучено широке коло стейкхолдерів: народні депутати України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство соціальної політики України, Служба безпеки України, Державна міграційна служба України, Національна соціальна сервісна служба України, Товариство Червоного Хреста в Україні та ряд представників громадського сектору.
Питання спрощення процедури легалізації іноземців та осіб без громадянства, які є гуманітарними працівниками або здійснюють волонтерську діяльність не є новим. У 2020-2021 роках в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», було проведено велике дослідження, результатом якого став візійний документ Карта правових реформ, який налічує 8 розділів. Минулого року ЦЕДЕМ провів аудит проблем, викладених у Розділі 5: Розвиток волонтерської діяльності. І однією із гострих потреб волонтерської спільноти в Україні, визначеної Розділом 5, є спрощення законодавчих умов для залучення та діяльності волонтерів-іноземців в Україні.
Одним з викликів для волонтерів-іноземців та гуманітарних працівників, які планують тривалу діяльність в Україні, є необхідність отримання довгострокової візи типу D для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні. Отже, іноземці-волонтери найчастіше в’їжджають в Україну на умовах безвізового режиму, а коли строк перебування за умовами безвізу закінчується, але вони все ще перебувають в Україні й бажають продовжувати волонтерську діяльність, волонтери-іноземці опиняються перед вибором:
а) виїхати з України, чекати 180 днів та/або відновлення оформлення віз Міністерством закордонних справ України;
б) залишитися в Україні та здійснювати волонтерську діяльність, порушуючи міграційне законодавство.
Наразі триває робота над законопроєктом, який покликаний спростити перебування в Україні іноземних волонтерів та гуманітарних працівників. Мета законопроєкту – спростити процедуру отримання посвідки на тимчасове проживання на території України для іноземних волонтерів та гуманітарних працівників шляхом скасування зобов’язання щодо отримання довгострокової візи як необхідного етапу для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні. Зокрема, пропонується скасувати необхідність отримання довгострокової візи для волонтерів-іноземців, які мають право в’їзду на територію України на умовах безвізу на період дії воєнного чи надзвичайного стану та протягом одного року після його скасування чи припинення. Експертне обговорення було організоване задля обговорення відповідного законопроєкту та доопрацювання його положень з урахуванням висловлених пересторог та пропозицій.
Модераторкою заходу стала Анна Ісічко, заступниця директорки ЦЕДЕМ. У своєму вступному слові Анна висловила подяку волонтерській спільноті, партнерам, стейкхолдерам та військовослужбовцям Збройних сил України.
Валерій Зуб, народний депутат України та співголова МФО “Підтримка волонтерського руху” також висловився у підтримку волонтерського руху в Україні:
“Волонтерство – це важливий компонент нашої перемоги. Волонтери – це ті люди, що повністю віддають себе, і все що можуть віддавати задля перемоги. Тому потрібно аби ми їх підтримували, незалежно від того хто це – українські чи закордонні волонтери. Ми їх маємо підтримувати, не лише словами, а й діями, в тому числі законодавчо. Законодавство, на жаль, не можна зробити ідеальним, його потрібно постійно покращувати.”
Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання, відзначив залученість волонтерів-іноземців у перші дні повномасштабного вторгнення:
“Коли тільки почалася війна, ми побачили скільки міжнародних волонтерів їхало в Україну для того, щоб надавати медичну, соціально-психологічну допомогу. І поки ми ще адаптовувалися до такої широкомасштабної агресії, вже були дуже досвідчені люди, які працювали в гарячих точках, і які везли із собою досвід, вмотивовували нас – активістів, українських волонтерів. Разом із тим, вже тоді ми стикалися із питанням дозволу в’їзду людей, перебування в Україні, що створювало перешкоди для отримання допомоги від такої великої кількості професіоналів.”
Експертне обговорення розпочалося із презентації Наталії Повтарь, юристки ЦЕДЕМ, яка представила основні виклики у сфері законодавчого регулювання волонтерської діяльності, зокрема щодо оподаткування витрат неприбуткових організацій на страхування волонтерів; наявності вікових обмежень щодо осіб, які здійснюють волонтерську діяльність; і звичайно ж ускладнення перебування в Україні іноземних волонтерів та гуманітарних працівників. Як наслідок, маємо обмежений доступ іноземних фахівців (розмінування, сфера відбудови, медичні працівники тощо) до професійного волонтерства в Україні, та звужені можливості для знайомства іноземців з реаліями життя й роботи в Україні, що важливо для іміджу країни та актуалізації питання війни в Україні.
Олександра Хамуленко, начальниця Управління з питань дотримання стандартів рівності Національної соціальної сервісної служби України, висловила підтримку ідеї законопроєкту:
“В контексті розвитку волонтерської діяльності, ми підтримуємо спрощення умов для волонтерів, в тому числі для волонтерів-іноземців. Ми вивчали різноманітні дослідження, в тому числі ті, що проводили ЦЕДЕМ та УНЦПД, і напрацьовуючи Концепцію Державної програми розвитку волонтерської діяльності (над якою зараз працює Міністерство соціальної політики України), ми також враховували ці потреби волонтерської спільноти, і зазначали як проблематику, власне, проблему залученості волонтерів-іноземців. В цьому контексті ми підтримуємо законопроєкт, з урахуванням ризиків, що були озвучені СБУ та МЗС.”
“Хочу підтримати слова Олександри, ми також підтримуємо цей законопроєкт у межах наших повноважень. При опрацюванні ми побачили усі правові аспекти, які хотіли б бачити у цьому законопроєкті. Готові надалі брати участь у подальших обговореннях”, – висловилася Тетяна Пасенко, головна спеціалістка експертної групи з питань волонтерства та гуманітарної допомоги Директорату з питань подолання складних життєвих обставин Міністерства соціальної політики України.
“Ця проблема, що намагаються вирішити колеги, дуже важлива, оскільки за нею ще тягнеться шлейф проблем із закону “Про гуманітарну допомогу”, – додала Юлія Панура, консультантка з питань оподаткування ОГС та благодійної діяльності Українського незалежного центру політичних досліджень.
Однак перед експертами постало два спірних питання щодо запропонованих законопроєктом положень:
- Чи надавати такі широкі можливості для в’їзду та перебування в Україні громадянам Російської Федерації та Республіки Білорусь?
- Та чи є необхідність для в’їзду волонтерів із країн міграційного ризику?
Зокрема, начальник 1 служби Управління правового забезпечення Служби безпеки України полковник юстиції, Сітарчук Юрій, так висловив свої застереження:
“Проаналізувавши законопроєкт, залучивши до його опрацювання Департамент контррозвідки та Департамент захисту національної державності, ми маємо юридичні та практичні зауваження. В нинішній редакції СБУ не підтримує цей законопроєкт. На наш погляд відкриваються надто широко шлюзи для іноземних громадян, оскільки у випадку прийняття його в існуючій редакції фактично спроститься порядок процедури отримання посвідки на тимчасове проживання на території України не лише для іноземних волонтерів та гуманітарних працівників, а й для будь-яких іноземців, які уклали трудовий договір з будь-якою громадською організацією на виконання будь-яких робіт.”
На противагу цьому, Марія Синенька, експертка з адвокації та зовнішніх відносин чеської некомерційної неурядової організації «Людина в біді», пояснила необхідність спрощення міграційного законодавства для вихідців з країн міграційного ризику:
“Я хочу зазначити, що міжнародні та іноземні організації дуже часто залучають іноземних експертів з країн так званого міграційного ризику. Чому саме так? Звичайно ми шукаємо найкращих, проводимо конкурси, аби визначити, хто має найбільше досвіду у гуманітарній сфері. Але часто експерти з країн міграційного ризику самі пережили або переживають різні кризи: військові конфлікти, техногенні катастрофи тощо. Там є досвід.
Тому для нас дуже стресово, коли отримуємо відмову щодо відібраних працівників. З листопада минулого року ми та наші колеги бачимо збільшення відмов у наданні віз. Це ускладнює роботу, оскільки гуманітарний працівник повинен якнайшвидше в’їхати та розпочати роботу. Ця робота дуже інтенсивна, це виїзди у різні області, локації, багато переміщень, координаційних зустрічей. Для нас, як для гуманітарної організації, важливо аби людина швидко включилася в роботу.”
Олексій Чередніченко, Голова сектору розвитку волонтерства та молоді Національного комітету Товариства Червоного Хреста України зазначив:
“Неприїзд волонтерів-іноземців до України потрібно розглядати не як відвернення ризику, а як недоотриману державою та суспільством користь. Маємо співставляти ризики та переваги.”
Учасники експертного обговорення обмірковували також перспективу скасування консульських зборів для оформлення довгострокових віз для волонтерів, оскільки вартість таких віз стартує від 65 до 800 доларів, та дійшли висновку, що важливо підняти це питання на вищих дипломатичних рівнях, позаяк вартість віз визначається на основі принципу взаємності. Деякі країни (Федеративна Республіка Німеччина, Південна Корея, Латвія, Північна Македонія, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чорногорія, Японія) вже звільнили громадян України від сплати консульського збору на довгострокові візи, що демонструє солідарність цих країн з українським народом.
В цілому, учасники обговорення дійшли згоди щодо необхідності доопрацювати позиції щодо деяких запропонованих положень законопроєкту, проте в жодному разі не можна відступати від адвокації питання перебування в Україні волонтерів-іноземців та гуманітарних працівників. Ми маємо працювати над тим, аби створити умови для підтримки й стимулювання залучення висококваліфікованих фахівців в усіх критично важливих для відновлення і відбудови сферах як волонтерів. Держава має дати чіткий сигнал іноземцям доброї волі, котрі прагнуть долучитися до відбудови України, бути тут волонтерами чи працювати в гуманітарних організаціях, що ми їх чекаємо і вдячні за їхню допомогу.
Ви можете ознайомитися з актуальними рекомендаціями для організацій громадянського суспільства, які залучають волонтерів-іноземців за посиланням.
Цей матеріал підготовлено в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства”, який реалізується IСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
