Конвенція Тромсе – виклики та перспективи доступу до публічної інформації в Україні у 2025 році

December 18, 2024

17 грудня 2024 року в Укрінформі відбулося експертне обговорення у форматі круглого столу на тему “Конвенція Тромсе — виклики та перспективи доступу до публічної інформації в Україні у 2025 році”. Захід був організований Міністерством культури та стратегічних комунікацій України (МКСК) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Модераторка заходу: Тетяна Олексіюк, експертка ПРООН в Україні з доступу до інформації, віцепрезидентка Групи спеціалістів з доступу до офіційних документів під конвенцією Тромсе.

Висновки та перспективи

Захід став платформою для обговорення ключових викликів та завдань у сфері доступу до публічної інформації в Україні. Основні рекомендації зосереджені на забезпеченні прозорості та вдосконаленні законодавства з урахуванням міжнародних стандартів. Експерти наголосили на важливості гармонізації українського законодавства з європейськими нормами, а також збереження балансу між національною безпекою та правами громадян на доступ до інформації.

Ключовими темами обговорення були:

  • Адаптація законодавства для імплементації Конвенції Тромсе в умовах воєнного стану.
  • Забезпечення публічності роботи Верховної Ради та державних органів.
  • Використання сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту, для покращення доступу до інформації.
  • Архівування та облік документів, створених на тимчасово окупованих територіях.

Захід завершився узгодженням необхідності продовження роботи над вдосконаленням законодавства, організацією навчальних програм для держслужбовців, а також активізацією діалогу з міжнародними партнерами.

Ця зустріч продемонструвала важливість проведення координаційних обговорень, що було видно завдяки енергійності дискусій та актуальності піднятих питань. Подібні заходи є важливим інструментом для вироблення спільних підходів та узгодження дій, спрямованих на вдосконалення доступу до публічної інформації в Україні.

Основні тези та виступи спікерів

Євгенія Кравчук, народна депутатка, заступниця голови Комітету Верховної Ради україни з питань гуманітарної та інформаційної політики зазначила, що війна стала викликом для імплементації конвенції, але робоча група продовжує свою роботу, фокусуючись на недопущенні погіршення законодавства.

Ганна Красноступ, директорка департаменту інформаційної політики МКСК підкреслила, що ратифікація конвенції — це сигнал для інших країн про вагомість практик відкритості в Україні і залученость до європейських стандартів.

Роксолана Стадник, директорка департаменту інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України висловила думку, що публічність діяльності Верховної Ради, зокрема через обов’язкову публікацію засідань (окрім питань оборони), сприятиме зміцненню довіри громадськості та наголосила на важливості активного інформування громадян про діяльність урядових органів для зменшення кількості запитів.

Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ наголосив на потребі усунення проблеми доступу до документів на тимчасово окупованих територіях та застосування штучного інтелекту (ШІ) для підвищення якості надання інформації.  

Олександр Бурмагін, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення вказав на ризики системного оновлення законодавства під час воєнного стану та запропонував підхід, який враховує поточні виклики без внесення надмірних змін.

Олексій Кабанов, керівник Тренінгово-консультаційного центру з доступу до інформації підтримав необхідність уточнення правового статусу архівних документів та обов’язок державних органів публікувати інформацію в доступній формі.

Віта Володовська, голова ГО “Лабораторія цифрової безпеки” підкреслила важливість чіткого формулювання правових підстав для обмеження доступу до інформації та необхідність подальшої роботи над систематизацією законодавства.

Олена Демченко, спеціалістка проєкту Офісу Ради Європи в Україні відзначила важливість залучення національних експертів для роботи над адаптацією Конвенції до українських реалій.

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини підкреслив необхідність гармонізації українського законодавства із міжнародними стандартами, зокрема з Європейською конвенцією з прав людини та рішеннями ЄСПЛ. Наголосив, що орган контролю за доступом до інформації має бути незалежним, аби ефективно адвокатувати рішення і сприяти відкритості.

Юлія Деркаченко, Представник Уповноваженого з інформаційних прав наголосила на потребі покращення координації між органами державної влади у процесі імплементації Конвенції.

Дар’я Опришко, членкиня робочої групи з доступності інформації програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» зазначила ризики внесення системних змін до законодавства в умовах війни, що може призвести до небажаних правок. Вона рекомендувала точкові зміни, які не зачіпатимуть ключових положень.

Олександра Степанова, виконавча директорка ГО “Платформа прав людини” наголосила на важливості проведення просвітницьких та освітніх заходів з питань доступу до публічної інформації, бо не всім розпорядникам  вистачає знання та обізнаності в сфері доступу до публічної інформації.

Переглянути відеозапис експертного обговорення.