Просте правило, що рятує життя: чи стали водії пристібатися частіше?

October 15, 2025

 

Відповідно до цьогорічного дослідження рівня користування ременями безпеки серед українських водіїв – так, стали. Проте понад половина українських водіїв досі не пристібаються, тож лише 48,4% користуються ременями безпеки за кермом.

Такими є результати цьогорічного дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України”, яке спільно провели громадські організації Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) та “Vision Zero” (ГО “Віжн Зеро”) в рамках Кампанії “За безпечні дороги”.

Упродовж серпня цього року учасники дослідження проводили натурні спостереження у 19 обласних центрах та Києві (їхня вибірка склала 32451 водій). Кампанія “За безпечні дороги” вимірює рівень пристібання з 2017 року, аби привернути увагу українців до проблеми ігнорування ременів та змінити суспільну думку. Адже за оцінкою ВООЗ, пристебнутий пасок міг би врятувати до 50% загиблих у смертельних ДТП.

Ба більше, згідно з Правилами дорожнього руху, як водії, так і пасажири автівок зобов’язані користуватися ременями безпеки. Водночас на відміну від країн Європейського Союзу, де рівень дотримання цієї норми становить понад 98%, в Україні аналогічні показники дотепер залишаються значно нижчими.

За словами Олесі Холопік, директорки ЦЕДЕМ, проблема невикористання ременів безпеки і дитячих автокрісел є однією з ключових для Кампанії “За безпечні дороги” (ВООЗ також визначає її серед найбільших факторів ризику). На початку роботи Кампанії, у 2017 році, ситуація була критичною: пристібалися лише 15% водіїв, суспільство не зважало на ремені як засіб безпеки, штраф за порушення складав 51 гривню, а водії та пасажири таксі і інструктори в автошколах взагалі мали право ігнорувати паски безпеки.

“Тому наші зусилля з 2018 року спрямовані на те, щоб пояснювати людям, чому потрібно користуватися ременями, та підвищувати відповідальність за їх ігнорування так, у 2021 році штрафи зросли вдесятеро. І завдяки спільній праці громадського сектору, поліції, парламенту та виконавчої влади маємо позитивний результат: вже у 2024-му пристібалися 45% водіїв. Звісно, попереду ще чимало роботи, аби досягати рівня прогресивних європейських країн у понад 90%. Але це доводить, що державна політика зі зміни відповідальності, скасування безглуздих винятків та інформаційні кампанії приносять зміни на краще, наголосила вона.

Цьогорічний же показник користування ременями у досліджених містах склав у середньому 48,4%. Втім, порівняно з минулими роками позитивні зміни є, особливо в розрізі п’яти останніх років. Частка водіїв, що пристібаються, з 2020 року зросла у середньому в 1,8 раза, тобто майже вдвічі.

“Як ми бачимо, у нас спостерігається тенденція на збільшення навіть з попереднім роком, хоч воно і незначне. Дуже сподіваюся, що наступного року ми переступимо поріг у 50%. Окремо звернемо увагу, що у 10 з 19 досліджуваних міст половина або більше водіїв їздять пристебнутими ременями безпеки. Ще минулого року таких міст було лише вісім, а у 2020-му їх не було взагалі. Втім, більшість водіїв, на жаль, досі не виконують Правила дорожнього руху, які зобов’язують пристібатися. Та ми розраховуємо на зміни”, – підсумував Максим Шульга, аналітик Кампанія “За безпечні дороги”, котрий представляв результати дослідження.

Детальний звіт про результати дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України” у 2025 році дивіться за посиланням

Ще помітніша позитивна динаміка у низці міст, котрі потрапили до групи лідерів: у них користування ременями безпеки стало соціальною нормою, а ті, хто не пристібається, перебувають в очевидній меншості. Це – Львів (70,6%), Київ (68,6%), Рівне (60,7%), Житомир (60,4%), Чернігів (57,3%) та Тернопіль (56,7%). 

Дослідження також показало, що покращення ситуації є повсюдним: в жодному місті рівень користування не зменшився або не залишився без змін

За п’ять років рівень користування ременями зріс більше ніж удвічі в семи містах: Рівному (у 2,64 раза або х2,64), Чернівцях (х2,53), Івано-Франківську (х2,37), Чернігові (х2,25), Житомирі (х2,17), Полтаві (х2,14) та Хмельницькому (х2,11).

За словами Анатолія Нагірного, заступника начальника відділу БДР Департаменту патрульної поліції, однією з причин став стримувальний фактор штрафних санкцій, адже з 2021 року вони зросли з 51 до 510 гривень, і це впливає на поведінку водіїв. Також він відзначив роботу патрульної поліції: за 9 місяців цього року патрульні склали 146 тисяч протоколів за фактами невикористання ременів безпеки та мотошоломів.

“Третій, не менш важливий елемент – популяризація використання таких засобів. Як показує практика соціальної реклами на цю тему у європейських країнах та США, коли водій бачить ролик з негативними наслідками, він ставить себе на місце людини в кадрі – і розуміє важливість пасків безпеки”, – підкреслив представник Патрульної поліції.

У Кампанії “За безпечні дороги” відзначають, що попри зміни, тема ременів безпеки лишається актуальною, адже зараз ми на етапі практичного втілення змін і контролю за дотриманням правил. Так, є потреба працювати над інформаційними кампаніями, лишається і простір для законодавчих рішень. Мета – незмінна: формувати звичку пристібатися в авто, адже це найефективніший спосіб зберегти життя у ДТП.


Організатори та автори 

Дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України” у 2025 році проводилось спільно громадськими організаціями “Vision Zero” (ГО “Віжн Зеро”) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) в рамках Кампанії “За безпечні дороги”

Керівник дослідження: Віктор Загреба, координатор дослідження: Максим Шульга. Організатори висловлюють глибоку подяку представникам громадянського суспільства, які виступили в ролі спостерігачів і збирали інформацію на вулицях міст.

Кампанія “За безпечні дороги” – адвокаційна кампанія, спрямована на зменшення смертності та травматизму на дорогах України. Ініційована Центром демократії та верховенства права у партнерстві з ГО “Vision Zero”, U-Cycle та об’єднує міжнародних, українських експертів, представників законодавчої та виконавчої влади.


Про дослідження: 

Метою дослідження було виявити, яка частина водіїв автомобілів в Україні фактично користуються ременями безпеки, дотримуючись вимоги Правил дорожнього руху, і наскільки цей показник змінився у порівнянні з минулим аналогічним дослідженням. Дослідження проводилося за методологією, ідентичною попереднім дослідженням, методом спостереження, відповідно до настанов Всесвітньої організації охорони здоров’я “Seat-belts and child restraints: a road safety manual for decision-makers and practitioners” (2009).

Середня вибірка водіїв у кожному досліджуваному місті склала 1708 осіб, а загалом – 32451 особи. У кожному місті заміри проводились у 4-6 місцях, розташованих в різних частинах міста. Результати заокруглені до першого знаку після коми. Статична похибка замірів у містах складає не більше 5% з довірчим інтервалом 95%. Згідно з методологією, до дослідження включено водіїв легкових, вантажних автомобілів, мікроавтобусів та не включено водіїв маршрутного міського, приміського та міжміського громадського транспорту, автомобілів спеціальних та екстрених служб та військових автомобілів.

Спостерігачі використовували візуальний метод отримання інформації, обираючи максимально зручні для спостереження місця, щоб мінімізувати ймовірність помилок або неможливість виявити наявність чи відсутність паска безпеки на плечі водія. Спостерігачі заповнювали спеціальні форми підрахунку та робили фотографії на місці спостережень. При цьому спостереження проводилось таким чином, що водії не знали що за ними ведеться спостереження. Результати спостережень з кожного міста перевірені організаторами, також проведено їх вибіркову верифікацію методом контрольних замірів.

Середній національний показник обчислювався як середнє арифметичне число показників у досліджених містах. Результати дослідження не враховують відмінності у кількості населення у досліджених містах, рівень користування пасками безпеки в інших містах, малих населених пунктах та на автомобільних дорогах поза межами населених пунктів. 

Важливо: У 2025 році дослідження не проводилися у містах Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Харківської областей та Криму дослідження не проводилось через воєнні дії, окупацію або безпекову ситуацію. 

Відсутність спостережень в цих містах спонукає з обережністю інтерпретувати виявлений середній показник, оскільки в разі отримання даних з цих міст, цей показник може зазнати зміни.