ЦЕДЕМ разом з Академією фінансового моніторингу провели другий модуль навчального курсу «Фінансовий моніторинг громадського сектору». Спікери й спікерки розповіли учасникам і учасницям – представникам громадських і благодійних організацій – про законодавчі новації у сфері фінмоніторингу, міжнародну практику застосування Рекомендації 8 FATF, результати незалежної оцінки ризиків неприбуткового сектору та реальні приклади зловживань з практики Держфінмоніторингу.
Відкрила захід Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ. Вона подякувала Європейському Союзу за підтримку курсу, а також силам оборони – за те, що вони роблять можливим кожен новий день навчання.
Модерував модуль Ростислав Марчук, директор Академії фінансового моніторингу. У вітальному слові він нагадав, що ризикоорієнтований підхід – це не набір винятків для окремих секторів, а основа й філософія фінансового моніторингу: ресурси мають спрямовуватися туди, де є реальний, а не гіпотетичний ризик. Теоретична можливість відмивання коштів існує через будь-кого, наголосив він, а відмова в обслуговуванні лише через статус громадської чи благодійної організації – це не ризикоорієнтований підхід, а якраз його заперечення. Водночас, за словами модератора, відповідальність має бути взаємною: громадський сектор повинен не лише вимагати довіри, а й демонструвати власну прозорість.
Про законодавчі процеси у Верховній Раді розповіла народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, співавторка законопроекту № 14327-д про приєднання України до SEPA. Тут вона навела ексклюзивну статистику Держфінмоніторингу: з 2020 по 2025 рік кількість відмов в обслуговуванні публічних діячів (ПЕП) зросла з 4 до 315 на рік, і ще 80 зафіксовано станом на 18 травня 2026 року. Але на тлі понад 13 500 зафіксованих операцій із позначкою «ПЕП», це лише 0,59% відмов. На думку депутатки, найчастіше причина відмови банку пов’язана не зі статусом публічної особи, а з підозрілою діяльністю пов’язаних із нею суб’єктів господарювання.
Міжнародний контекст представив Сергій Рибченко, старший проєктний менеджер проєкту Офісу Ради Європи в Україні «Посилення заходів щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму в Україні». Він розповів, що перегляд Рекомендації 8 FATF у 2023 році вперше обмежив її дію вужчою підмножиною неприбуткових організацій, а не всім сектором, і супроводжувався переліком прикладів саме неправильного застосування стандарту – зокрема, автоматичного зарахування всього сектору до групи високого ризику. Втім, аналіз перших звітів нового раунду MONEYVAL (Латвія, Сербія, Вірменія, Словенія) показує: жодна з країн поки не досягла справді диференційованого підходу до оцінки ризиків НПО. Окремо спікер розповів про нову процедуру FATF 2025 року, яка дозволяє державі, МВФ чи Світовому банку сигналізувати про непередбачувані наслідки застосування стандарту в режимі реального часу, не чекаючи планового циклу оцінювання, що триває в середньому десять років. «Мета всього цього – не тільки зменшити рівень ризику, а більш ефективне, каліброване управління ризиками», – підсумував спікер. З презентацією можна ознайомитися за лінком.
Юристка ЦЕДЕМ Наталя Повтарь представила результати незалежної секторальної оцінки ризиків, підготовленої ЦЕДЕМ у партнерстві з фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Опитавши 185 організацій громадянського суспільства, дослідники дійшли висновку, що ризик використання сектору для цілей відмивання коштів і фінансування тероризму загалом низький. Проблема в тому, що ці результати не потрапили до проєкту національної оцінки ризиків (НОР) 2025 року. «Попри залучення ОГС до процесу роботи над НОР 2025, ті зауваження, які були надані експертами, на жаль, не знайшли свого відображення в тексті», – розповіла Повтарь. До ухвалення оновленого документу банки й надалі керуватимуться застарілою НОР 2022 року, текст якої, до того ж, не є публічним. Ознайомитися з презентацією ви можете за лінко м.
Найбільш практичну частину модуля представила Аліна Білик, начальниця управління фінансових розслідувань у сфері грошового обігу Департаменту фінансових розслідувань Держфінмоніторингу. Вона розібрала конкретні схеми з практики останніх років: виведення коштів через мережі підконтрольних ФОП і «дропів», фіктивні благодійні фонди, які встигали проіснувати лічені дні, використання назви благодійної організації для шахрайства при «продажу» автомобілів для ЗСУ, і навіть канал для грального бізнесу – коли кошти йшли через благодійний фонд на 700 підконтрольних ФОП, щоб зменшити податок на прибуток і вивести готівку. Пролунав і показовий приклад із безпековою складовою: диверсійно-розвідувальна група готувала терористичні акти, маскуючи свою діяльність під громадські організації, які нібито займалися «військовою історією» чи екологією.
Утім, спікерка наголосила на принциповій різниці: одна справа, коли НПО створюють спеціально для злочину, і зовсім інша – коли легальну організацію використовують «наосліп», не підозрюючи про зловживання. Саме для протидії другому типу ризиків Держфінмоніторинг щороку публікує типологічні дослідження з переліком індикаторів підозрілості, які раніше були закритими, а тепер доступні на сайті Держфінмоніторингу.
У межах модуля учасниці й учасники встигли поставити й практичні запитання – зокрема про те, як правильно документувати перекази на лікування дітей за кордоном, щоб уникнути зайвих запитань з боку банку. Аліна Білик пояснила, що для операцій із перерахуванням коштів безпосередньо на медичний заклад цього, як правило, достатньо тих документів, про які згадали учасники тренінгу.
Більше детально – в відеоматеріалах на YouTube ЦЕДЕМ (1, 2) та Академії фінансового моніторингу.
Після завершення курсу відеозаписи всіх модулів буде розміщено на YouTube-каналі ЦЕДЕМ. Матеріал підготовлено ГО «Центр демократії та верховенства права» у рамках проєкту «Єднання для громади», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу та у партнерстві з Академією фінансового моніторингу.
