Про регулювання контенту ЗМІ та повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення говорили під час круглого столу “Регулювання / співрегулювання контенту як складова закону про аудіовізуальні послуги”, що відбувся в ІА “Укрінформ”. У дискусії взяли участь юристи Інституту Медіа Права Ігор Розкладай та Максим Дворовий. Вони висловили свою експертну оцінку зазначених проблем.
За словами Ігоря Розкладая, рекомендація Ради Європи “Про незалежність і функції регуляторних органів” вказує на потребу регулювання контенту ЗМІ. Водночас, не слід вважати це цензурою.
“Цензура – це попереднє затвердження матеріалу до публікації. Наприклад, статтю несуть чиновнику, і він має право не пустити її в друк. Натомість регулювання означає, що мовник може вирішувати, що публікувати, але постфактум несе санкції за порушення. Таким чином регулятор збалансовує інтереси держави та суспільства з одного боку та медіаіндустрії – з іншого”, – пояснив Ігор Розкладай.
Експерт зазначив, що дослідження Центру демократії та верховенства права показує, що зарубіжні регулятори розглядають не лише випадки явних порушень на зразок порнографії чи показу насильства.
“Розглядаються і питання журналістських стандартів – точності та безсторонності інформації – і щодо нецензурної лайки у ефірі, мови ворожнечі, і навіть питання квот. Свобода медіа таким чином обмежується іншими суспільними правами та свободами”, – підкреслив Ігор Розкладай.
“Незалежна медійна рада не має стати просто дорадчим органом. Вона повинна діяти у ширшому полі, бути відкритою для звернень журналістів та звичайних громадян. Натомість Нацрада могла б виступати засобом легітимації громадських регуляторних органів”, – вважає він.