“Нацрада має активніше реагувати на порушення у медіа” – юристи ІМП

December 2, 2016

Про регулювання контенту ЗМІ та повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення говорили під час круглого столу “Регулювання / співрегулювання контенту як складова закону про аудіовізуальні послуги”, що відбувся в ІА “Укрінформ”. У дискусії взяли участь юристи Інституту Медіа Права Ігор Розкладай та Максим Дворовий. Вони висловили свою експертну оцінку зазначених проблем.

За словами Ігоря Розкладая, рекомендація Ради Європи “Про незалежність і функції регуляторних органів” вказує на потребу регулювання контенту ЗМІ. Водночас, не слід вважати це цензурою.

“Цензура – це попереднє затвердження матеріалу до публікації. Наприклад, статтю несуть чиновнику, і він має право не пустити її в друк. Натомість регулювання означає, що мовник може вирішувати, що публікувати, але постфактум несе санкції за порушення. Таким чином регулятор збалансовує інтереси держави та суспільства з одного боку та медіаіндустрії – з іншого”, – пояснив Ігор Розкладай.

Експерт зазначив, що дослідження Центру демократії та верховенства права показує, що зарубіжні регулятори розглядають не лише випадки явних порушень на зразок порнографії чи показу насильства.

“Розглядаються і питання журналістських стандартів – точності та безсторонності інформації – і щодо нецензурної лайки у ефірі, мови ворожнечі, і навіть питання квот. Свобода медіа таким чином обмежується іншими суспільними правами та свободами”, – підкреслив Ігор Розкладай.

За словами Максим Дворового, Нацрада має повноваження, аби реагувати на кричущі порушення журналістської етики, об’єктивності та достовірності, однак не користується ними.
 
“Можливо, вони бояться, що не зможуть провести експертизу усіх таких випадків. Однак як показано у нащому дослідженні, регуляторам властиво стежити за дотриманням стандартів, тож Нацрада має реагувати на порушення і накладати санкції”, – підкреслив юрист.
 
Він також розповів про співпрацю Нацради з Незалежною медійною радою – громадським органом саморегулювання, який розглядає спірні питання у сфері медіа. Так, 7 з 11 висновків Медійної Ради видані за запитами Нацради. Водночас, Максим Дворовий вважає недоцільним перетворювати Незалежну медійну раду на офіційну структуру при Нацраді.

“Незалежна медійна рада не має стати просто дорадчим органом. Вона повинна діяти у ширшому полі, бути відкритою для звернень журналістів та звичайних громадян. Натомість Нацрада могла б виступати засобом легітимації громадських регуляторних органів”
, – вважає він.
 
У матеріалі використано фото з Facebook-сторінки “Детектор Медіа”.