Незалежна медійна рада (НМР) знайшла порушення етичних стандартів у журналістських матеріалах про різні випадки зґвалтування, що були оприлюднені в трьох медіа – програмі «ТСН» каналу «1+1», сайтах Vesti.ua та «BBC News Україна». А два із цих медіа порушили ще й норми законодавства. Свій висновок НМР оприлюднила 22 січня.

15 листопада 2020 року НМР ініціювала розгляд трьох матеріалів на тему злочинів проти статевої свободи та гендерно зумовленого насильства, які на момент публікації спричинили значний суспільний резонанс. НМР мала на меті оцінити дотримання в цих матеріалах журналістських стандартів і норм Кодексу етики журналіста. Оцінювалися такі матеріали:

• сюжет «ТСН» про побиття та зґвалтування працівниками поліції викликаної на допит дівчини в Кагарлику Київської області в травні 2020 року;
• новина сайту Vesti.ua про ймовірне зґвалтування п’ятирічної українки на єгипетському курорті в серпні 2020 року;
• новина «BBC News Україна» про зґвалтування та побиття співробітниками міліції у 2013 році продавчині магазину у Врадіївці Миколаївської області та подальшу реакцію місцевої громади на скоєні злочини.

НМР встановила, що всі три медіа поширили конфіденційні дані потерпілих, що дозволяють аудиторії встановити особу, про яку йдеться в матеріалі. Це є неправомірним, якщо медіа не отримали згоди особи розкривати її дані. Згідно з висновком НМР, «ТСН» і Vesti.ua такої згоди не отримували, ба більше – «ТСН» порушила пряму заборону батьків потерпілої на знімання: у сюжеті показали приховану відеозйомку, на якій вони відмовляються давати інтерв’ю. Натомість журналісти «BBC News Україна» отримали згоду потерпілої на поширення її імені та медичного діагнозу. Втім, НМР вважає, що поширення фото з лікарняної палати було зайвим, адже така інформація могла спричинити додаткові страждання як для самої потерпілої, так і для її родичів та близьких. На думку НМР, в усіх трьох випадках втручання в приватне життя людей було надмірним.

Окремо НМР звернула увагу на порушення приватності неповнолітніх і недопустимість розголошення їхніх імен навіть у випадку отримання згоди батьків. Зокрема, у сюжеті «ТСН» наводиться інтерв’ю з неповнолітньою сестрою потерпілої, взяте без дозволу батьків. Крім того, медіа навело значну кількість даних про малолітню дитину потерпілої, яка взагалі не має жодного стосунку до історії зі зґвалтуванням. А в новині Vesti.ua розкрито ім’я, вік та медичні дані потерпілої дитини, незважаючи на повну заборону цього в журналістській діяльності як з погляду міжнародних, так і крізь призму національних стандартів.

НМР дійшла таких висновків:

1. Сюжет «ТСН» порушив норми законодавства, які забороняють розголошувати ім’я потерпілого без його згоди (ч. 5 ст. 296 Цивільного кодексу України), поширювати конфіденційну інформацію про особу або про її приватне життя без її згоди, якщо ця інформація не є суспільно необхідною (ч. 2 ст. 11 закону «Про інформацію» та п. «и» ч. 1 ст. 59 закону «Про телебачення і радіомовлення»), поширювати інформацію, яка порушує законні права та інтереси осіб (ч. 2 ст. 6 закону «Про телебачення і радіомовлення»). Крім того, журналісти «ТСН» порушили принципи 3, 13, 18 Кодексу етики українського журналіста про повагу до приватного життя людини, заборону використання незаконних методів отримання інформації та особливу обережність при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми.
2. Матеріал Vesti.ua порушив норми законодавства, які забороняють розголошувати ім’я потерпілого без його згоди (ч. 5 ст. 296 Цивільного кодексу України), поширювати конфіденційну інформацію про особу без її згоди (ч. 2 ст. 11 закону «Про інформацію»). Крім того, журналісти Vesti.ua порушили принципи 3 та 18 Кодексу етики українського журналіста про повагу до приватного життя людини та особливу обережність при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми.
3. Журналісти «BBC News Україна» порушили принцип 3 Кодексу етики українського журналіста про повагу до приватного життя людини.

У своєму висновку НМР також нагадала медіа, як коректно висвітлювати інформацію про гендерно зумовлене насильство.

Висвітлення інформації щодо гендерно зумовленого насильства може завдати додаткових страждань потерпілим і їхнім родичам, а за неправильного подання матеріалу — атакувати їхню гідність та репутацію. Тому перед публікацією медіа слід встановити, чи суспільний інтерес у такій інформації виправдовує її поширення, чи інформацію взагалі не варто оприлюднювати. Медіа має поважати право потерпілих на відмову від інтерв’ю.

Матеріал на цю тему має бути збалансованим, нейтральним і не повинен виправдовувати чи толерувати вияви насильства, а також не має шукати причини, чому подібне могло статися саме з потерпілою. Медіа також не має вдаватися до віктимблеймінгу — феномену, за якого через свою поведінку людина хоча б частково вважатиметься відповідальною за те, що з нею сталося.

Під час висвітлення подібних тем наприкінці матеріалу завжди слід вказувати, куди можуть звернутися потерпілі, які опинилися в такій ситуації: номер поліції, національної гарячої лінії, центри регіональних служб, що опікуються цими питаннями в регіоні поширення медіа тощо.

З повним висновком НМР можна ознайомитися за посиланням.

Довідка про Незалежну медійну раду:

Незалежна медійна рада є постійним громадським моніторинговим та консультативним органом, який розглядає спірні ситуації щодо недотримання медійного законодавства, міжнародних стандартів висвітлення інформації у медіа, порушень норм журналістської етики, а також надає рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення ними регулювання у медійній сфері.

Незалежна медійна рада була заснована п’ятьма провідними медійними громадськими організаціями («Центр демократії та верховенства права», «Інститут Масової Інформації», «Інтерньюз-Україна», «Детектор Медіа» та «Фундація «Суспільність») і складається із 15 членів. Голова ради – Антоніна Черевко, секретарі – Олена Голуб і Павло Моісеєв.