«Пом’яті, але живі»: українські зірки розповіли, як ремінь безпеки врятував їм життя

December 28, 2018

Напередодні новорічних свят Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) в рамках Кампанії “За безпечні дороги” ініціював соціальний проект «Пом’яті, але живі», що закликає водіїв та пасажирів користуватись паском безпеки. У проекті взяли участь співачки Оля Полякова, Надя Дорофєєва, Даша Астаф’єва, TAYANNA і Michelle Andrade, телеведучі Володимир Дантес, Олександр Педан та Тімур Мірошниченко.

Під час фотосесії українські зірки позували у пом’ятих сукнях та сорочках, показуючи, що навіть у передсвятковій лихоманці краще пристeбнутися в автівці і пом’яти одяг, аніж ризикувати життям. Саме ця причина входить у ТОП 10, чому водії та пасажири не хочуть використовувати пасок безпеки.

Ігнорування пасків безпеки – актуальна для України проблема. Це підтверджує всеукраїнське дослідження, яке було проведене у жовтні 2018 року ГО «Vision Zero» та ЦЕДЕМ. За його результатами, середній показник користування пасками безпеки серед водіїв в містах України складає 23%.

У грудні Верховна Рада у другому читанні розглядала ініційований ЦЕДЕМ законопроект, метою якого було зменшення смертності та травматизму на дорогах через зміну поведінки громадян та формування звички пристібатися в авто. Цей законопроект пропонував збільшити штраф за порушення правил користування ременями безпеки з 51 гривні до 850 гривень. Втім законодавчу ініціативу підтримали лише 185 народних депутатів при мінімально необхідних 226 голосах.

«Високі штрафи за ігнорування паска безпеки – один з поширених у світі способів вплинути на свідомість водіїв. Такі штрафи в країнах Європи досить високі: у Данії – 200 євро, у Нідерландах – 140 євро, в Іспанії – 200 євро, – говорить Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ). – За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, досвід країн, які ухвалили закони про високі штрафи за ігнорування ременів безпеки, показує дуже хорошу динаміку. Наприклад, у Нідерландах рівень користування ременями безпеки до ухвалення закону – 15%, після – 86%; у Данії до ухвалення закону – 5%, після – 94%, у Іспанії до ухвалення закону – 25%, після – 86%. Хоча звичайно, все повинно бути в комплексі і одночасно – підвищення штрафів та інформаційна кампанія, частиною якої є проект “Пом’яті, але живі”. Він базований на інсайті Адже складки на одязі здаються проблемою лише до моменту, поки не поставиш на терези — пом’яту сорочку  і своє життя».

Учасники проекту «Пом’яті, але живі» розповіли особисті історії про те, як пасок безпеки врятував життя їм або їхнім близьким та про своє відношення до підвищення штрафів.

Тімур Мірошниченко, телеведучий

Я 12 років за кермом, завжди пристібаюся сам і наполягаю, щоб це зробили всі, хто сідає до мене в машину. Одного разу я потрапив в серйозну аварію. Їхав зранку з роботи додому, зйомки тривали більше 14 годин, був дуже втомлений. Буквально на дві секунди втратив контроль над дорогою і врізався в маршрутку. Вона, на щастя, була пуста і ніхто не постраждав. Єдиний, хто міг серйозно постраждати, це я – машина була розбита. Мене врятував пасок безпеки – завдяки тому, що я був пристібнутий, залишився неушкоджений, тільки з подряпиною на коліні.

Я вважаю що штраф має бути в рази більшим, ніж зараз. Це сприятиме самосвідомості водіїв та пасажирів. Адже потрібно зрозуміти, що ціна за непристібнутий пасок – це твоє життя.

Даша Астафьева, співачка

Ти не пристібнув ремінь безпеки або сів за кермо в нетверезому вигляді – і в першому, і в другому випадку ти не володієш ситуацією. Мене шокували дані ЦЕДЕМ про те, що 77% українських водіїв не пристібаються під час руху. Я вважаю це злочином не тільки проти самого себе, а й проти людей, які тебе оточують на дорозі. Ні імідж, ні зручність не варті людського життя.

Володимир Дантес, співак

У 16 років я їхав на мопеді і мене збила машина. Тоді я зрозумів, що головне на дорозі – це безпека. Пізніше була ситуація, коли я вів машину і потрапив в аварію. Зі мною було двоє пасажирів, ми їхали з Харкова до Києва і приземлилися у відбійник. Ніхто, на щастя, не постраждав, адже всі були пристебнуті.

Щоб виробити звичку у інших людей, треба почати з себе і своєї сім’ї. У нас з Надею (Надя Дорофєєва – дружина Володимира Дантеса. – Ред.) це перше правило – сів, пристебнувся, тільки тоді поїхав. Я вважаю, що пристібатися в машині повинно стати модним.

TAYANNA, співачка

Я за кермом 15 років. Дуже довго вважала себе супергероєм, який буде жити вічно, і їздила, не пристебнувшись. Одного разу на перехресті в мою машину врізався автомобіль. Якби тоді я була не пристебнута, то вдарилася б головою об вікно – втратила свідомість або отримала струс. Тож тепер користуюся ременем безпеки завжди і скрізь.

Олександр Педан, телеведучий

Я сів за кермо свого автомобіля більше 10 років тому і з того моменту завжди використовую паски. Мені подобається почуття безпеки. Також я дбаю про безпеку близьких – всі, хто сідає до мене в машину, пристібаються. Це правильно, це must і я б хотів, щоб це було модним.

У мене нещодавно друг потрапив в аварію – через ожеледицю не впорався з керуванням і його викинуло в кювет. Все обійшлося, він був пристібнутий і подушки спрацювали, завдяки цьому залишився цілий і неушкоджений.

Це ж так просто – пристебнутися! І цю звичку можна виробити дуже швидко. У мене це доведено до автоматизму, я навіть не помічаю і роблю це за частку секунди. Я вважаю, що треба бути відповідальним по відношенню до свого життя і життя інших людей. Кому ти що намагаєшся довести? Що ти такий крутий і дуже фартовий? Це дитячість! Невиправдане і дурне. Доводити крутість треба слушними вчинками.

Michelle Andrade, співачка

Я народилася в Болівії і жила там до 13 років. У нас дітям мало не з народження розповідають про “Дорогу смерті”, що з’єднує столицю Ла-Пас з містом Коройко. “Дорога смерті” в основному однополоса, без огороджень, частина її проходить по краю скель висотою в кілька сотень метрів. Щороку тут гине близько 300 людей. Зазвичай це водії, пасажири і прихильники екстремальної їзди на велосипедах, які в потрібний момент не змогли загальмувати на повороті і зірвалися в прірву. Ми з сім’єю часто їздили цим шляхом в джунглі. Тато щоразу розповідав страшні історії і акцентував на тому, як важливо бути уважним і обережним.

Поки я ще не вожу машину, але коли отримаю права, буду дуже серйозно ставитися до правил безпеки. У цьому сенсі для мене приклад – моя тітка. Після невеликого дорожнього інциденту, який одного разу з нею трапився, в її автомобілі пристібають навіть собак.

*Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) – аналітично-адвокаційний центр, що працює в громадському секторі України з 2005 року, спрямовуючи свої зусилля на розвиток незалежних медіа, підтримку громадських платформ і рухів, а також побудову правової держави в Україні.