Незалежна медійна рада підготувала рекомендації щодо застосування мов у медіа

Приводом до напрацювання рекомендацій стали заяви представників окремих національних медіагруп про неконкурентність української мови чи україномовного продукту. Зокрема, у 2019 році телеведуча Оксана Марченко стверджувала, що нове мовне законодавство «позбавить українців доступу до світової науки». Нещодавно ж представниця каналу «1+1» Олена Єремєєва заявила: «Знайти тональність української мови, щоб глядач її сприймав, досить непросто. За нашими спостереженнями мелодрами українською мовою дивляться гірше, ніж комедії».

Незалежна медійна рада нагадала, що законодавче регулювання в мовній сфері здійснюється не лише для забезпечення статусу державної мови, а й для забезпечення прав громадян, у яких українська є рідною мовою. При цьому для російськомовних осіб їхня мова виглядає поширенішою за українську, оскільки для носія певної мови його оточення й комунікація викривлює мовну ситуацію на користь його мови.

Незалежна медійна рада зауважила, що для телебачення комерційно привабливою може вважатися міська аудиторія (де більший відсоток російськомовних та двомовних носіїв), а рейтинги телеканалів серед сільської аудиторії можуть навіть не вимірюватися. Однак під час використання телеканалами радіочастотного ресурсу, наданого державою, певні групи населення не мають опинитись у привілейованому становищі з огляду на комерційні міркування мовника, а потреби інших суспільних груп ігноруватися чи маргіналізуватися.

На думку членів Ради, національні медіа також мають докласти особливих зусиль для того, щоби не відігравати роль «корисних ідіотів» для підтримки та просування агресивних зовнішньополітичних амбіцій Російської Федерації. Адже для країни-агресора будь-які заяви про нібито «недорозвиненість» чи «недостатність» української мови є безцінним способом делегітимізації Української державності.

Проаналізувавши низку об’єктивних і суб’єктивних факторів, Незалежна медійна рада рекомендувала медіа:

• намагатися задовольняти мовні потреби навіть того сегменту аудиторії, який, на перший погляд, може вважатися непривабливим із комерційної точки зору;
• враховувати можливий часовий лаг, пов’язаний зі зміною мови свого контенту, між відпливом частини аудиторії, що орієнтувалася на продукцію попередньою мовою, та поступовим «перетіканням» нової аудиторії, яка надає перевагу продукції новою мовою;
• залучати носіїв певної мови як рідної при переході на випуск контенту цією мовою;
• не обмежуватися ринком РФ та країн СНД при виробництві контенту на експорт;
• керівникам, висловлюючи позицію від імені медіа, уникати тверджень про неконкурентоспроможність української, кримськотатарської та інших мов, носії яких зазнавали (-ють) дискримінації за мовною ознакою, оскільки такі заяви не тільки принижують людську гідність носіїв таких мов, але у випадку з мовою українською ще й працюють на делегітимізацію Української державності як такої, що є абсолютно неприпустимим в умовах конфлікту, прямо пов’язаного із захистом незалежності, суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

З повним текстом рекомендацій можна ознайомитись тут.

Довідка:

Незалежна медійна рада є постійним громадським моніторинговим та консультативним органом, який розглядає спірні ситуації щодо недотримання медійного законодавства, міжнародних стандартів висвітлення інформації у медіа, порушень норм журналістської етики, а також надає рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення ними регулювання у медійній сфері. 

Незалежна медійна рада була заснована п’ятьма провідними медійними громадськими організаціями («Центр демократії та верховенства права», «Інститут Масової Інформації», «Інтерньюз-Україна», «Детектор Медіа» та «Фундація «Суспільність») і складається із 15 членів. Голова Незалежної медійної ради – Тарас Шевченко, секретарі – Олена Голуб і Павло Моісеєв.