Лише кожен четвертий водій у великих містах користується ременями безпеки. Такими є дані щорічного дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України у 2020 році”, яке провів ГО “Vision Zero” спільно з Центром демократії та верховенства права в рамках Кампанії “За безпечні дороги”.
Тож рівень пристібання на сьогодні складає 26,04%, і це призводить до тих ДТП зі смертельними наслідками, яких можна було б уникнути завдяки користуванню ременями безпеки. Експерти вказують, що причинами є суспільні міфи та упередження, які спонукають водіїв не пристібатися, а також надзвичайно низький штраф – але ситуацію можна змінити на краще.
Учасники Кампанії “За безпечні дороги” провели дослідження у жовтні 2020 року у 24 містах (21 обласні центри України, Києві, Сєвєродонецьку Луганської області та Маріуполі Донецької області. Таке дослідження відбувається щорічно з 2017 року, аби визначити, який відсоток водіїв в Україні насправді користується ременями безпеки та чи змінився він за попередній рік. Для цього використали метод спостереження: так проінструктовані волонтери Кампанії зібрали інформацію про 33701 водія. Усі вони мали би бути пристебнутими за кермом: користування паском для водіїв і пасажирів – пряма вимога Правил дорожнього руху.
Тим часом в усіх досліджених містах більше половини водіїв (від 52% до 85%) не пристібаються під час поїздки. Найчастіше ця цифра складає 70-80%, такі показники мають 12 досліджених міст.
Спостереження показують, що дещо кращими є результати у Києві, де ременями користуються 48,2% водіїв. До топ-5 лідерів за пристібанням також увійшли Львів (40,2%), Черкаси (34,5%), Дніпро (33,2%) та Вінниця (33,1%). Антилідерами рейтингу стали Чернівці, Сєвєродонецьк і Кропивницький, де пристібаються менше 18% водіїв.
Така поведінка українських водіїв загрожує їхньому життю і здоров’ю, адже без ременя безпеки ризики отримання тяжких наслідків в аварії зростають. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, пристебнутий пасок міг би врятувати 50% жертв аварій зі смертельним підсумком. ВООЗ називає ігнорування ременів безпеки одним із ключових факторів ризику, що впливає на безпеку дорожнього руху, нарівні з перевищенням швидкості, кермуванням у нетверезому стані, та відволіканням на телефон під час кермування
“Сьогодні, на жаль, є типовою звичка не пристібатися як на передньому сидінні, так і позаду, – наголосила Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права. – Є дві причини, які пояснюють, чому. По-перше, це мізерний штраф у 51 гривню, а друге – величезна кількість міфів та упереджень серед водіїв та пасажирів. Ми у Кампанії давно говоримо, що ця 51 гривня створює у людей відчуття, наче правило про користування ременями є несуттєвим, його можна порушувати. Хоча ціною такого порушення може бути життя”.
Директорка ЦЕДЕМ нагадала, що з 2016 року організація разом з партнерами пропонує та адвокатує зміни у цій сфері. Один із перших законопроєктів, розроблених у 2018 році, передбачав підвищення штрафу за ігнорування ременів безпеки до 850 гривень. Після його ухвалення у першому читанні рівень пристібання зріс з 15% до 23%. Адже документ запустив інформаційну хвилю, яка спонукала людей пристібатися.
Натомість за наступні два роки (2019-2020) ситуація з користуванням ременями безпеки не покращилася порівно з 2018-м. Так, у 2019 році рівень пристібання складав 24,36%. За словами авторів дослідження, різницю у 2-3% можна пояснити статистичною похибкою. У кількох містах, зокрема Чернівцях, Чернігові та Черкасах натепер пристібається навіть менше водіїв, ніж минулого року. Однак є і позитивні приклади: у Вінниці з 2019 року рівень пристібання зріс наполовину, а у Маріуполі – втричі.
Додамо, що на сьогодні Верховна Рада України вже ухвалила у першому читанні два законопроєкти, які підвищують штраф за користування ременями безпеки: №2695 і №2696. “Для нашої Кампанії штрафи – це не засіб поповнити бюджет. Це питання мотивації, формування звички пристібатися. Адже така проста звичка рятує життя”, – підкреслила Олеся Холопік.
За словами Віктора Загреби, голови ГО “Vision Zero”, сувора відповідальність не працюватиме сама по собі, потрібна ще й просвіта. “Людям треба пояснювати, що пристібатися – у їхніх інтересах. Карати треба лише тих, до кого не дійдуть раціональні аргументи. Тому слід проводити максимально широкомасштабні кампанії з поясненням, чому ремені безпеки важливі, впливати на ставлення людей. І коли буде це, то змінюватиметься і поведінка людини: вона пристібне себе, пасажирів, переконуватиме друзів, знайомих і незнайомих, що це важливо. Так має сформуватися соціальна норма“.
Водночас, експерти відзначили і позитивні зміни, які відбулися цього року. Так, 11 листопада Кабмін затвердив зміни до Правил дорожнього руху, скасувавши винятки, які дозволяли не пристібатися водіям та пасажирам таксі та інструкторам автошкіл – а саме їхні приклади могли додатково спонукати українців не пристібатися.
Надалі Кампанія “За безпечні дороги” планує проводити адвокаційну збільшення відповідальності за ігнорування ременів безпеки та просвітницькі кампанії.
Відеопрезентацію дослідження “Рівень користування ременями безпеки серед водіїв у містах України у 2020 році” дивіться за посиланням.
Повний текст дослідження дивіться за посиланням.
Висловлюємо щиру подяку громадським активістам, які стали локальними спостерігачами у своїх містах, та долучилися до проведення національного дослідження “Рівень користування ременями безпеки в Україні”.
Довідкові матеріали, які стосуються користування ременями безпеки:
Кампанія “За безпечні дороги” – адвокаційна кампанія, спрямована на зменшення смертності та травматизму на дорогах України. Ініційована Центром демократії та верховенства права у партнерстві з ГО “Vision Zero”, U-Cycle та об’єднує міжнародних, українських експертів, представників законодавчої та виконавчої влади.
Фото: сторінка Українського кризового медіа центру на платформі Flikr
