Цей закон став основою для формування культури прозорості в Україні. Його поява – це результат багаторічної роботи експертів, серед яких і команда Інституту Медіа Права – сьогоднішнього ЦЕДЕМ. Ми брали участь у підготовці законопроєкту, наполягали на відкритості влади, розширенні переліку розпорядників інформації, скороченні строків надання відповідей і зрозумілості самої процедури для громадян.

З того часу ЦЕДЕМ постійно супроводжує імплементацію цього закону: від надання роз’яснень до захисту права на інформацію в судах. За ці роки ми взяли участь у 47 судових процесах як в українських судах, так і на міжнародному рівні. Символічною стала перемога в Європейському суді з прав людини у справі “ЦЕДЕМ проти України” (2020), де суд визнав порушення у відмові надати автобіографії кандидатів у народні депутати. Це рішення стало прецедентом у визнанні важливості доступу до інформації про політичних лідерів.

Ще одним важливим досягненням стала перемога у справі “Аврамчук проти України” (2023), в якій ЦЕДЕМ понад десять років юридично супроводжував позивачку, домагаючись скасувати обмеження на доступ до інформації про державних службовців і їхні привілеї. ЄСПЛ визнав порушення і підтвердив, що суспільство має право знати, як розподіляються державні ресурси.

Не менш важливою залишається просвітницька діяльність. Від 2011 року ЦЕДЕМ провів навчання для понад 3,5 тисяч держслужбовців, суддів та журналістів. Ми працювали над тим, щоб і запитувачі, і розпорядники краще розуміли законодавство про доступ до публічної інформації, особливо в умовах воєнного стану, коли питання прозорості постає особливо гостро.

Цей день – привід згадати, як багато вже зроблено. І підтвердження того, що ми й надалі працюватимемо заради захисту права знати.

Детальніше про доступ до публічної інформації читайте на сайті ЦЕДЕМ: https://bit.ly/4k18h36.