Виклики цифрового світу та розвиток технологій трансформують роботу медійників та призводять до появи нових правил гри у роботі журналістів.
Щоб допомогти розібратися з корисними функціями та навчити уникати пасток у соціальних мережах, ЦЕДЕМ 21 грудня провів онлайн-тренінг для журналістів регіональних і загальнонаціональних медіа та студентів-журналістів “Робота зі штучним інтелектом та соцмережами: інструменти ефективності для журналістів”.
Під час заходу учасники мали нагоду поставити свої питання спікерам та поділитися власним досвідом. Модераторкою онлайн-тренінгу була Євгенія Стаднік, проєктна менеджерка, юристка ЦЕДЕМ.
У першій лекції Павло Бурдяк, аналітик напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ, розповів про соцмережі у роботі медіа: поширення контенту, особливості модерації та безпеку.
За його словами, найчастіше у Facebook та Instagram блокують за:
- Слова-епітети про росіян – причому алгоритми соцмереж уміють розпізнавати навіть “замасковані” слова. Наприклад, “к@ц@п”;
- Заклики до насильства проти росіян, якщо йдеться про них загалом. А от закликати до російських військових зазвичай дозволяють;
- Донедавна блокували і про дописи, присвячені полку “Азов”;
- Сатиру та карикатури – алгоритми погано розпізнають їх;
- Зображення сцен насильства – у певних випадках їх “блюрять”, а не видаляють.
В Youtube діють трохи правила: там іноді дозволяють контент, котрий не пропускають Instagram та Facebook. Але за “мову ворожнечі” банить і ця платформа. Крім того, відео зі сценами насильства і “агресивний та образливий контент” отримують “жовту монету”, тобто гірше монетизуються.
На питання “Як уникнути блокування?” лектор відповів: “Панацеї не існує – треба слідувати правилам”. У випадку соцмереж це означає знати їхні стандарти та дотримуватися цих положень. Хоча треба пам’ятати, що правила соцмереж недостатньо пристосовані до умов війни, тож важливо це враховувати і відповідно змінювати свій контент. Крім того, Павло Бурдяк розповів, як оскаржити бан.
Іншою темою стала безпека в соцмережах. Учасники дізналися, які дані збирають про нас платформи та додатки.
Йшла мова також про поширену зараз загрозу: фішинг. Це форма шахрайства, коли людям приходять повідомлення нібито від імені адміністрації Facebook чи банку, аби змусити їх перейти за посиланням чи ввести особисті дані (фішинг можна впізнати за підозрілим доменом і проханням терміново надати чутливу інформацію).
Щоб захиститися, експерт радить перевіряти посилання за допомогою спеціальних сервісів, як-от VirusTotal, і загалом не надсилати конфіденційні дані та не натискати на підозрілі кнопки. А на пристрої повинен стояти антивірус.
У другій лекції Ольга Петрів, юристка зі штучного інтелекту ЦЕДЕМ, розповіла про можливості цієї технології у роботі журналістів.
Так, експертка вказала на функції чат-ботів, зокрема ChatGPT та Bard. До прикладу, за їх допомогою можна скласти сценарій для відео чи отримати короткий виклад великого тексту. Аналогічним чином розширення Google Slides здатне за декілька хвилин згенерувати та редагувати презентацію.
Існують і сервіси на зразок Pinpoint чи Video Highlight, які дозволять журналістам транскрибувати відео. Інші додатки здатні редагувати відео чи аудіо.
Але навіть якщо ви не користуєтеся штучним інтелектом самі, корисно пам’ятати про сервіс “AI or NOT”. Він дозволить перевірити: відео чи зображення є справжніми або ж їх згенерував штучний інтелект?
Сильними сторонами штучного інтелекту Ольга Петрів називає здатність автоматизувати трудомісткі завдання, обробляти та аналізувати великі обсяги даних, а також розпізнавати шаблони та зв’язки.
Крім того, лекторка розповіла про підходи до регулювання штучного інтелекту в Україні, відзначивши:
- Білу книгу;
- Загальні та секторальні рекомендації;
- Bottom-up підхід, тобто рух від меншого до більшого. Спочатку бізнесу надають інструменти для підготовки до майбутніх вимог, а вже після цього буде ухвалення закону;
- HUDERIA (Human Rights, Democracy, and the Rule of Law Impact Assessment) – методологію, яку розробляє комітет Ради Європи;
- “Регуляторну пісочницю” для розробників штучного інтелекту;
Крім того, триває робота над розробкою Конвенції зі штучного інтелекту, прав людини, демократії та верховенства права.
