З початком повномасштабної війни соціальні мережі стали одним із ключових джерел інформації для українців і водночас майданчиком, аби розповідати світу про російські військові злочини. 

За даними мережі ОПОРА, у 2023 році соцмережі стали основним “постачальником” новин для 77,9% українців. Тож і для медіа вони стають важливим каналом: так, Суспільне має 524 тисячі читачів у Facebook та 313 тисяч – у Telegram.

Однак українські користувачі та видання постійно скаржаться на бани, видалені дописи та зниження переглядів через дописи про війну. Частково проблема у самих соцмережах (яким складно модерувати чутливий контент), проте відповідальність несуть і користувачі, коли порушують базові правила того ж Facebook. Аби обговорити досягнення і виклики у цій сфері, ЦЕДЕМ 25 січня провів експертну дискусію “Соціальні мережі під час війни: український досвід модерації контенту”. Модерувала захід Євгенія Стаднік,  юристка, старша проєктна менеджерка напряму “Незалежні медіа”, координаторка Незалежної медійної ради.

Напередодні, у 2023 році, на замовлення Центру демократії та верховенства права в рамках “Медійної програми в Україні”, що виконується Internews Network за підтримки USAID, фундація The FIX  провела дослідження «“Ваш допис було вилучено”. Вплив соціальних мереж на український інформаційний простір після початку повномасштабного вторгнення». Під час дослідження проводились структуровані інтерв’ю з представниками медіа та блогерами. Також спілкувалися з експертами з НУО, аналітичних центрів і соцмереж. А ще – вивчали відкриті джерела та спеціалізовані сервіси.

Завантажити дослідження ви можете за посиланням

“Якщо підсумувати дослідження одним реченням, то платформи соцмереж недостатньою мірою адаптовані до реалій війни, але з платформами можна і треба вести діалог”, – зазначив Павло Бурдяк, аналітик напряму “Незалежні медіа” ЦЕДЕМ.

Так, медіа найчастіше потерпали через видалення постів та відео. Хоча перелік проблем варіюється від заниженого охоплення постів до обмеження певних функцій та навіть блокувань. Очікувано, найбільше обмежень прилітає за мову ворожнечі щодо росіян та фото чи кадри російської агресії.

Блогери також скаржилися на видалення дописів, а ще – зміни політик соцмереж та алгоритми. “І що цікаво, блокування акаунтів більш поширене серед блогерів, аніж серед медіа”, – додав Павло Бурдяк. Обидві групи вказали, що найбільше труднощів у них виникає у Facebook та Instagram.

До того ж, соцмережі не вказують, що саме порушили медіа, проблеми є і з комунікацією, аби швидко вирішити проблему. Так, видання “Вчасно” (Покровськ) у березні 2022 року отримало обмеження на рекламу. Facebook повідомив, що медіа порушило правила спільноти, але не вказав, які. Далі менеджер соцмережі, який вів комунікацію, перестав відповідати, а його пошта деактивувалася. Команда “Вчасно” не знайшла інших способів зв’язатися з Facebook.

А в особливій “зоні ризику” опиняються регіональні медіа. Їм часто бракує ресурсів і людей, аби реагувати на блокування. До того ж, видання з прифронтових регіонів частіше показують “чутливий контент” – наприклад, фото обстрілів. Подекуди соцмережі помилково вирішують, що медіа працює на окупованій території, і починають обмежувати функції.

“І власне, більшість опитаних медіа та блогерів відповіли, що вони вдаються до самоцензури. Вони утримуються від певного суперечливого і чутливого контенту, за який можуть прилетіти обмеження з боку соцмереж”, – наголосив Павло Бурдяк.

Крім того, Центр демократії та верховенства права розробив рекомендації для соціальних мереж. Їх втілення допоможе змінити умови роботи медіа на сприятливіші. Під час заходу організація коротко представила ці рекомендації.

• Розглянути можливість не блокувати контент з образливими висловлюваннями (на зразок “орки” чи “свинособаки”) на адресу загарбників. Зараз їх автоматично класифікують як мову ворожнечі. Але ці слова зазвичай стосуються не всіх росіян, а саме учасників збройної агресії проти України, і відображають гнів українців на адресу окупантів.
• Розглянути можливість не блокувати контент із закликами до насильства проти керівництва рф. Адже Україна захищається від агресії і має право застосовувати силу для оборони. Тому такі заклики можна розглядати як цілком виправдані.
• Враховувати контекст під час модерації контенту, що містить історичні паралелі між тоталітарними режимами минулого і сучасною росією. Зараз можна отримати бан за порівняння путіна з Гітлером чи російської армії з каральними загонами нацистів. Це вважається порушенням правила про згадку небезпечних організацій, але треба зважати на контекст.
• Враховувати контекст при модеруванні сатири, адже зараз такі дописи блокують через нібито мову ворожнечі чи згадку заборонених осіб – попри сатиричні звороти і висміювання.
• Пояснити ситуацію з модеруванням дописів про “Азов”.
• Створити сприятливі умови для відкриття представництв соціальних мереж в Україні – цей заклик адресований радше українській владі.
• Разом з українськими довіреними партнерами та медіа розробити білий список медіа. Він допоможе спрямувати трафік соцмереж до надійних джерел, аби люди отримували перевірену інформацію.
• Розробити кампанію з просування матеріалів з поширеними запитаннями і відповідями у стрічках користувачів, аби люди бачили чіткі правила і наочні приклади того, що їм (не)можна публікувати.
• Проводити регулярні – раз на півроку – зустрічі з довіреними партнерами, аби швидко реагувати на поточні проблеми, пов’язані з модерацією контенту про війну.
• Відкрити для довірених партнерів доступ до списків з забороненими словами і небезпечними особами та організаціями. Тоді довірені партнери зможуть використати інформацію, аби запобігти масовим блокуванням.
• Залучати довірених партнерів до процесу формування списків заборонених слів і списків небезпечних організацій та осіб. Це допоможе забезпечити максимально коректне формування списків з урахуванням локального контексту.
  

Відзначимо, що Центр демократії та верховенства права є довіреним партнером Facebook в Україні, тож може звертатися до соцмережі, якщо користувач чи медіа отримали несправедливе покарання. За словами Ігоря Розкладая, заступника директорки, головного експерта з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах ЦЕДЕМ, у 2023 році ЦЕДЕМ подав понад 800 апеляцій. Також він розповів, як сам звертався зі скаргами на різні порушення.

“Перше, звісно, дезінформація. Дезінформація за минулий рік, починаючи з березня, з кінця березня вона йшла хвилеподібно. По суті, весь минулий рік росіяни прощупували ту тематику, яка найкраще заходить українцям. Ну і тут нема чого, власне, приховувати, про це вже неодноразового говорив, що тема №1 – це корупція. Це може бути корупція як армійська, це може бути “Батальйон Монако”, що якимось чином люди вискакують за кордон України і там собі живуть. Друга історія – мобілізація”, – наголосив він.

Однак кейс дезінформації можна вважати історією успіху. За словами експерта, зараз система самостійно розпізнає такі дописи і бореться з ними. “В принципі дезінформація достатньо непогано знищується, я би сказав, що проскакують деякі прояви, які можуть кілька днів висіти, та як правило, вони більше доби не живуть”, – каже Ігор Розкладай. Плідною і оперативною експерт також називає співпрацю з Facebook, коли йдеться про відновлення зламаних хакерами сторінок.

Серед інших проблем він відзначив хвилю фішингу: це інтернет-шахрайство, коли зловмисники виманюють у користувачів особисті дані (наприклад, просячи зареєструватися, щоб отримати гроші від ООН). Далі їх використовують у злочинних схемах. Лише з 21 листопада Ігор Розкладай 30 тисяч разів скаржився на фішингові пости. Втім, за певний час вони зникли.

А найбільше труднощів викликає сатира – соцмережа не відрізняє її від мови ворожнечі чи пропаганди заборонених груп (для цього треба розуміти місцеві реалії, з чим глобальні соцмережі не справляються). Наприклад, видання “Liga.net” отримало чотиримісячний бан за добірку мемів про похід вагнерівців на москву, бо Facebook трактував це як пропаганду цієї організації. Трапляються і суто помилки алгоритмів: так, фото голови Брюса Вілліса система класифікувала як “сексуальну активність”

Ігор Розкладай підсумовує, що за останні півроку швидкість та якість розгляду скарг серйозно покращилася. “Але є певні кейси, які були дуже проблемними, дуже довго розглядалися і навіть зараз у мене є кілька кейсів ще з осені. Й чому вони не розглядаються, я не знаю”, – вказав він.

Водночас експерт радить не звинувачувати в усьому лише соцмережі, адже і користувачі мають дотримуватися правил. До прикладу, Facebook неминуче заблокує пост з побажаннями смерті усім росіянам – адже це порушення Стандартів спільноти.

Говорячи про безпеку, Катерина Крук, керівниця регіональної політики Центральної та Східної Європи в Meta, наголосила, що Facebook ніколи не пише користувачам у особисті повідомлення та не позначає їх у постах. Тож такі речі можна сміливо вважати фішингом і видаляти, не читаючи.

Спікерка погодилася з тим, що в Україні існує особливий контекст, але закликає не забувати, що соцмережі є глобальними. “Чи маємо ухвалити [рішення] в контексті повномасштабного вторгнення в Україні? Але ми є глобальною мережею, і наші стандарти надалі мають бути глобальними. Наразі у світі немає бажання і руху в бік так званої балканізації соцмереж, де кожна країна має свій набір правил, свої підходи до модерування і так далі”, – вказала вона, також закликавши користувачів дотримуватися Стандартів спільноти.

Катерина Крук окремо наголосила: Facebook та Instagram не видаляють дописи через те, що вони про війну (а лише у разі порушень). Не існує також московського офісу Facebook. До речі, у ЦЕДЕМ на це вказували ще два роки тому.

Також спікерка прокоментувала “заблюрене зображення” – механізм, який Facebook використовує для світлин із чутливим контентом.

“Більшість фотографій, які ви бачите за цим розмитим екраном, мали видалятися, але в нас так само є чудове розуміння підходу до можливості інформування і збереження свідчень злочинів та реальності війни. Цей розмитий екран не знімає охоплення, він не означає порушення. За нього ви не отримуєте жодних санкцій. Він є лише інструментом контролю для людей, які це бачать у ваших стрічках. Адже цей контент не обмежений лише територією України, його можуть побачити по всьому світу, різні групи людей”, – наголосила вона. Катерина Крук також радить оскаржувати рішення соцмережі, з якими ви незгодні.

Якщо ж усі варіанти вичерпані, користувачі можуть звернутися до Наглядової ради Meta. Про цей орган та його роботу розповіла Тетяна Авдєєва, старша юристка Лабораторії цифрової безпеки.

Наглядова рада функціонує як незалежний орган, який не бере участі у роботі соцмереж. Його функція – розглядати значущі справи, пов’язані з модерацією дописів (процес дещо нагадує роботу суду), а також видавати рекомендації, якщо змінювати потрібно не щось конкретне (наприклад, модерацію відео на певну тему), а підхід до контенту загалом.

“Рекомендації та рішення є обов’язковими. На початку створення Наглядової ради вони мали рекомендаційний характер, але згодом компанія зрозуміла, що зміст діяльності Наглядової ради в тому, щоб виправляти помилки, які можуть виникати в модерації. Наприклад, через нерозуміння контексту чи неправильне застосування міжнародних стандартів у сфері свободи вираження”, – наголосила експертка.

Однак це не означає, що кожне блокування можна оскаржувати до Наглядової ради. Тетяна Авдєєва називає кілька критеріїв. По-перше, це має бути нове питання, котре раніше не розглядали. По-друге, воно повинне стосуватися публічного інтересу. Людські та часові ресурси Ради обмежені, тому вона обирає найважливіші та найпринциповіші питання.

Крім того, індивідуальні експерти, громадські організації, медіа та журналісти можуть надсилати рекомендації стосовно чужих кейсів, які водночас тематично близькі нам. “Ви можете зайти на вебсайт Наглядової ради, подивитися, які кейси наразі перебувають на розгляді. І відповідно, після того, як ви побачили перелік кейсів, котрі ще не мають рішення, ви заходите на сторінку цієї справи і дивитеся дедлайн для надсилання”.

Наостанок Тетяна Авдєєва закликала зберігати спокій у випадках, коли ви незгодні з модерацією та використовувати усі механізми, аби її покращити. Зокрема, надсилати обгрунтовані скарги до Наглядової ради, аби вона могла вдосконалювати політики і рекомендувати зміни. Також можна звертатися до довірених партнерів.

Захід завершився сесією запитань та відповідей.