Чотири роки тому,  19 січня 2017 року, в Україні з’явилося Суспільне мовлення – було зареєстровано ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України”.

Причому процес запуску Суспільного мовлення тривав ще з 2014 року. Саме тоді було ухвалено закон “Про суспільне телебачення та радіомовлення України”. Пізніше у 2015 році було прийнято великий пакет змін до закону, а в 2016 році внесено зміни щодо “Укртелефільму”. Понад рік тривало об’єднання обласних і місцевих державних телерадіокомпаній з Національною телекомпанією України, і врешті решт на початку 2017 року це сталось – Суспільне мовлення створено!

Нижче чотири факти про Суспільне на честь четвертої річниці:

1. Україна створила суспільне мовлення передостанньою з європейських країн. На даний момент суспільний мовник відсутній лише у Республіці Білорусь.
2. Суспільне – це НЕ Перший національний і не УТ-1. Cуспільне мовлення створене на базі 28 державних установ, що були влиті до Національної телекомпанії, яка, в свою чергу, була перетворена на НСТУ. Тобто Суспільне включає і флагманський телеканал UA: Перший, і 24 регіональних телеканали, і Українське радіо, і цифрову платформу. 
3. Суспільне – це НЕ державний мовник. Так, НСТУ є акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі. Однак попри те, що акціонером є держава, Суспільне має незалежні органи управління: Наглядову раду, Правління, редакційну раду та ревізійну комісію, а держава не має права втручатися в редакційну політику компанії. Завдяки цьому Суспільне не залежить від олігархів чи політиків, не обслуговує жодних державних органів, політичних та бізнесових структур.
4. За чотири роки існування Суспільне мовлення жодного разу не отримало фінансування на рівні 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік, як це передбачено законом. Так, у 2017-2020 роках держава надавала не більше 60% від необхідної суми.

Зауважимо, що гарантовані 0,2% – це зафіксований розмір фінансування, який виділявся роками на Національну телекомпанію та ОДТРК. Тобто Суспільне мовлення по факту отримує менше, ніж колись державне, а якщо дослухатися до позицій фахівців Європейської спілки мовників, то така сума становить менше половини від реальних обсягів, які потребує Суспільне. Все це змушує НСТУ переходити в режим жорсткої економії і заморожувати виробництво нових проектів. 

І навіть попри це Суспільне досягає успіхів! Рівень довіри до Суспільного зростає, а українці оцінюють мовника як неолігархічного, надійного та об’єктивного. 

Суспільне відбулося, але реформа ще триває!