12 та 13 жовтня Центр демократії та верховенства права провів навчальний тренінг на тему «Судовий захист права на доступ до публічної інформації».
Український закон “Про доступ до публічної інформації” є одним із найкращих у світі (19 місце серед 128 країн), і гарантує право громадян на важливу для суспільства інформацію. Одним із елементів забезпечення цього права є можливість захистити і поновити порушене право до незалежної інституції. Коли розпорядник відмовляється відповідати на запит чи надає неповну інформацію, українці можуть захищати своє право знати у суді.
Учасниками тренінгу стали судді касаційного, апеляційних та окружних адміністративних судів, зокрема, Вінницького, Дніпропетровського, Житомирського, Полтавського, Луганського, Львівського, Сумського, Одеського, Харківського, Херсонського та Черкаського судів. Саме вони розглядають справи з доступу до публічної інформації – зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації та відновлюють порушені права громадян.
Основу увагу на тренінгу приділили розгляду найскладніших положень Закону України “Про доступ до інформації”.
Зокрема, йшлося про “трискладовий тест” – юридичну процедуру, за якою розпорядник визначає, чи надавати інформацію з обмеженим доступом. Простіше кажучи, держслужбовець має відповісти на три питання: чи існує законодавче обмеження на розголошення інформації, чи може її оприлюднення завдати шкоди і чи переважатиме ця шкода суспільний інтерес. І якщо принаймні на одне з питань відповідь негативна – інформацію слід надати.
Наприклад, відомості про забруднення води важливі для суспільства і не можуть бути засекречені – тому держорган має відповісти на запит. А от таємниця слідства громадянам може бути цікава не менше – але її розголошення зашкодить розслідуванню злочину (а відтак, і інтересам суспільства) та заборонене законом. Тож правоохоронці мають право відмовити.
Тарас Шевченко, заступник Міністра культури та інформаційної політики України, засновник Центру демократії та верховенства права розповів суддям про актуальні проблеми доступу до публічної інформації в Україні. Окремо пан Тарас підкреслив важливість недавньої ратифікації Україною Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенції Тромсе) – першого зобов’язуючого міжнародного документу, в якому визнається право доступу до офіційних документів, що створюються органами державної влади. Це має важливе значення для розвитку демократії та реалізації прав людини.
Тетяна Олексіюк, експертка ПРООН з доступу до публічної інформації, пояснила практичні моменти правильного застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації». Судді розглянули, яка саме інформація відноситься до публічної, хто є розпорядниками публічної інформації та які їхні обов’язки. Більше того, пані Тетяна зупинилась на міжнародній практиці у сфері доступу до публічної інформації – описала практику Європейського суду з прав людини у таких справах та основні положення Конвенції Тромсе.
Оксана Ващук-Огданська, експертка з питань доступу до публічної інформації ЦЕДЕМ, розповіла про алгоритм застосування «трискладового тесту», а також про балансування права на приватність та права на отримання інформації. Орієнтиром для суддів у цьому питанні може бути практика Верховного Суду у справах з доступу до публічної інформації.
Надія Бабинська-Вірна, експертка з відкритих даних, координаторка ініціативи OpenUp Ukraine, розповіла суддям про особливості публічної інформації у формі відкритих даних. Пані Надія висвітлила як технічні аспекти, так і правове регулювання доступу до відкритих даних. Учасники тренінгу змогли детально розглянути Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджене постановою Кабінету Міністрів України.
Також під час тренінгу судді мали змогу поділитись своїм досвідом і розповісти про складнощі, які виникали у їх роботі під час розгляду справ з доступу. А присутні експерти надавали поради суддям щодо розгляду конфліктних ситуацій.
Проведення тренінгу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews.
