Україна зобов’язалась перед ООН посилити захист свободи вираження поглядів

June 7, 2018

В рамках третього циклу Універсального періодичного огляду ООН (УПО), що відбувався протягом 2017 року, Україна отримала від держав-членів ООН 190 рекомендацій щодо поліпшення стану дотримання прав людини, щонайменше 19 з яких стосувалися забезпечення свободи вираження поглядів. У квітні 2018 року результати Універсального періодичного огляду України були затверджені Радою ООН з прав людини.

Механізм УПО, який включає оцінку захисту прав людини та надання державами-членами ООН рекомендацій щодо його посилення, був створений відповідно до Резолюції Генасамблеї ООН №60/251, ухваленої 15 травня 2006 року. Оцінка кожної держави проводиться періодично – раз в чотири-п’ять років. Для України – це вже третій цикл, попередній огляд проводився у 2008 та 2012 роках. Кінцева мета механізму УПО – покращити захист прав людини у всіх країнах та запобігати порушенням прав людини, де б вони не відбувалися.

Оцінка стану дотримання прав людини здійснюється на основі національного звіту, що подається Урядом, інформації від міжнародних правозахисних інституцій та місій, інформації від національних правозахисних установ (Омбудсмена) та ін. Для забезпечення участі в УПО усіх зацікавлених сторін та всебічної поінформованості про стан прав людини у відповідній країні, свої  альтернативні звіти із зауваженнями і спостереженнями до Ради ООН з прав людини можуть подавати також правозахисники та НУО. Зазначена інформація включається до документів Робочої групи та разом з іншими документами поширюється серед держав-членів ООН в процесі підготовки до слухань.

У березні 2017 року ЦЕДЕМ спільно з Артиклем 19 та провідними українськими медійними громадськими організаціями (Центр інформації про права людини, Платформа прав людини, Інститут розвитку регіональної преси, Міждисциплінарний науково-освітній центр щодо протидії корупції,) підготував альтернативний звіт до третього циклу Універсального періодичного огляду стосовно України, який включав рекомендації щодо вдосконалення захисту свободи слова.

У ході інтерактивного діалогу, що відбувся у листопаді 2017 року, низка країн ООН надали свої висновки та рекомендації щодо ситуації з правами людини в Україні, зокрема, стосовно свободи вираження поглядів. Так, Франція висловила своє занепокоєння у зв’язку з законопроектом, який зобов’язує неурядові організації публікувати надмірний обсяг звітної інформації, а Австрія схвально відзначила процес реформування у певних сферах та створення сприятливих умов для працівників засобів масової інформації.

Значна частина рекомендацій країн, надані Україні під час третього циклу УПО стосувалася неприйнятності застосування непотрібних чи свавільних обмежень законної діяльності громадянського суспільства та ЗМІ, а також забезпечення поваги до свободи вираження поглядів, зокрема, щодо журналістів асоціацій і неурядових організацій, що займаються захистом основоположних прав, включно з правами LGBTQ. Такі рекомендації надійшли від Данії і були прийняті до виконання Україною.

Про неприйнятність впровадження декларування активістів та неурядових організацій (НУО) зазначили Чехія та Франція. Зокрема, країни наголосили на необхідності скасувати поправки до Закону “Про запобігання корупції” та контролювати, щоб законодавство про декларування НУО не послаблювало громадянське суспільство і не містило обов’язкових вимог щодо надто деталізованого розкриття інформації.

США та Норвегія також рекомендували приділити увагу законодавству, що стосується ЗМІ та громадянського суспільства, зокрема, проводити експертизу у співпраці з міжнародними експертами, з метою узгодження нових законів і указів із міжнародними зобов’язаннями України. Окрім цього, було рекомендовано ухвалити закони, що сприяли б розвитку і збереженню наявного згуртованого і динамічного співтовариства НГО в Україні.

Ці рекомендації від Чехії, Франції, Норвегії та США були прийняті Державою, також було зазначено, що Україна реалізує свої зобов’язання щодо боротьби з корупцією шляхом створення Антикорупційного суду і збільшення ресурсів та повноважень інших антикорупційних структур.

Україна також зобов’язалась виконати рекомендації надані Мексикою та Іспанією, що стосувалися залученості суспільства і ЗМІ до державних справ для гарантування безперешкодної реалізації права на свободу вираження поглядів та свободу засобів масової інформації. Зокрема, країни рекомендували забезпечити участь громадянського суспільства у виробленні механізмів реалізації і захисту цих свобод, що має сприяти притягненню до відповідальності у випадку порушень прав людини

Значну увагу приділено розслідуванню нападів на журналістів, працівників сфери медіа та активістів і забезпеченню їх захисту. Такі рекомендації надійшли від Франції, Нідерландів, Греції, Чехії, Республіки Корея, Італії, Румунії та Російської Федерації. Основними вимогами держав було: гарантування безпеки журналістам та громадським активістам; проведення розслідувань убивств пов’язаних із подіями в Одесі 2014 року (Франція, Російська Федерація), а також убивства Павла Шеремета 20 липня 2016 та інших журналістів (Чехія, Франція); недопущення безкарності та притягнення до відповідальності причетних у скоєнні злочинів проти працівників ЗМІ та активістів.

Україна зобов’язалася виконувати наведені рекомендації та зазначила, що поправки до Кримінального кодексу, які стосуються відповідальності за порушення прав журналістів, були внесені у 2015 році. Окрім цього, Держава наголосила, що вживає заходів для ефективного розслідування злочинів проти журналістів та громадських активістів.

Частина рекомендацій стосувалась скасування обмеження свободи вираження поглядів у зв’язку з окупацією Криму та Донбасу. Грузія і США відзначили необхідність вільного доступу журналістів, правозахисників, спостерігачів і гуманітарних організацій, утому числі міжнародних, до усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, для моніторингу ситуації з правами людини на окупованих територіях, а також вирішення пов’язаних із цим проблем.

Також, Україна прийняла зауваження Румунії, щодо врегулювання питання встановлення порогових рівнів для мов національних меншин під час телерадіомовлення.

Ознайомитись зі звітом та переліком усіх рекомендацій можна з англ. та рос. мовами.

Інформація про прийняті рекомендації за посиланням.