Першого липня 2012 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних”, № 3454-V.

Законом передбачено доповнення Кодексу про адміністративні правопорушення (КПаП) та оновлення статті 182 Кримінального кодексу України.

Так, згідно зі законом з’явлється відповідальність за:

• Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних, а саме:
  • Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб’єкта персональних даних про його права у зв’язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються;
  • Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Державної служби захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних;
  • Ухилення від державної реєстрації бази персональних даних 
  • Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них.

Відповідальність за такі діяння становить від 1700 до 17000 грн. залежно від виду порушення та його повторності. 

• Невиконання законних вимог посадових осіб Державної служби захисту персональних даних – за таке діяння передбачена відповідальність 1700-3400 грн.

Також законом внесено зміни до ст. 182 Кримінального кодексу України, а саме розширено сферу дії статті на будь-яке поширення конфіденційної інформації (раніше – поширення цієї інформації у публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації). Додано відповідальність за знищення та незаконну зміну конфіденційної інформації. Крім того, в 10 разів посилена відповідальність у вигляді штрафу – до 8500 – 17000 грн.

Також стаття поповнилась відповідальністю за завдання істотної шкоди (від 1700 і більше гривень).

Зауважимо, що відсутність у 182 статті Кримінального кодексу України оговорки про звільнення від відповідальності за поширення суспільно важливої інформації становитиме серйозний охолоджуючий ефект, адже посадові особи органів державної влади не зможуть виконувати функцію викривачів щодо порушень прав людини, введення громадськості в оману тощо.