Верховна Рада України провалила голосування за законопроект №8441 “Про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”. Цей законопроект мав усунути ключові проблеми при роздержавленні видань і таким чином допомогти державним та комунальним ЗМІ реформуватися.
Попри це, народні депутати за кілька спроб не спромоглися зібрати необхідні 226 голосів для прийняття законопроекту. Відтак, документ буде повернуто до профільного комітету Верховної Ради, і його ухвалення тепер відкладається на невизначений термін.
Законопроект №8441 мав на меті розблокувати реформування державних та комунальних ЗМІ. Як відомо, в Україні триває реформа державних та комунальних медіа. Її ключова ціль – вивести видання з-під впливу органів влади та перетворити їх на незалежні ЗМІ, які працюють для читачів. Реформа має закінчитися до кінця 2018 року, однак поки роздержавлення здійснили тільки 260 із 752 видань.
Хід реформування наразі стримує низка проблем. Зокрема, йдеться про бездіяльність або свідоме блокування роздержавлення з боку засновників, свавільне звільнення керівників та виведення майна з балансу редакцій. Також є випадки “фіктивного” реформування, коли права засновників переходять іншим державним чи комунальним підприємствам.
Відповідно, експерти медійних організацій, зокрема і Центру демократії та верховенства права, розробили законопроект, у якому пропонували рішення цих проблем. Так, у разі блокування роздержавлення, трудовий колектив міг би зберігати назву та певні майнові права, також колективи мали б другий шанс на пропозицію про спосіб реформування. Натомість законопроект забороняв звільнення керівників без згоди колективу на час реформування та обмежував вплив органів влади на пресу. Вирішувалися і суто процедурні проблеми роздержавлення.
Водночас, Верховна Рада ухвалила рішення, яке прямо суперечить ідеї роздержавлення. Законопроект №6518 (прийнятий у першому читанні) дозволяє газетам “Голос України” та “Урядовий кур’єр” не реформуватися. Відповідно, ці видання продовжать існувати як класичні ЗМІ – з редакціями та журналістськими матеріалами. А контроль над ними і надалі зберігатимуть Верховна Рада та Кабінет Міністрів. Для порівняння, відповідно до перехідних положень Закону про реформування, офіційні друковані видання з 2019 року мали б надавати лише офіційну інформацію і не використовувати працю журналістів. Саме тому громадські організації закликали не ухвалювати згаданий законопроект.