04 серпня 2022 року в Києві у гібридному форматі відбулася експертна дискусія “Як ОГС перевірити потенційного партнера і уникнути ризиків блокування їхньої діяльності”, котру організував Центр демократії та верховенства права в рамках Ініціативи секторальної підтримки громадянського суспільства України.
До обговорення в якості спікерів долучились В’ячеслав Хардіков, директор Департаменту державної реєстрації, Міністерство юстиції України; Ігор Ткаліч, директор генерального департаменту фінансового моніторингу АТ «Ощадбанк»; Вероніка Бойко, керівниця соціального напрямку компанії YouControl; Марія Гелетій, заступниця керівника проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства в Україні”, ІСАР Єднання; а також Анна Ісічко, координаторка проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства в Україні”, ЦЕДЕМ.
Серед учасників дискусії – організації громадянського суспільства, представники комерційних банків, та міжнародні експерти, зокрема, Європейського центру неприбуткового права (ECNL).
Під час дискусії обговорювали:
- Санкційну політику, яка може спричинити перешкоди в діяльності ОГС, включно з забороною діяльності організації в судовому порядку. В учасників виникають питання щодо перевірки і декларування бенефіціарних власників ОГС, які можуть підпадати під обмеження та санкції, а також обмеження роботи публічних реєстрів, доступ до яких був закритий з початком війни.
- Взаємовідносини ОГС та банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Найпоширенішими називають проблеми з фінансовими транзакціями (в тому числі за кордон), щорічною повторною ідентифікацією даних клієнта, довгу та ускладнену процедуру відкриття рахунку, блокування коштів на рахунках та відмови у відкритті рахунку.
- Практичні інструменти перевірки організацій, контрагентів та осіб на підсанкційність, які були презентовані в ході майстер-класу з інформаційних ресурсах YouControl.
Відеозапис заходу дивіться за посиланням
“Зараз ОГС зіштовхуються з великим переліком проблем, але поки вони не зачепили нас особисто, ми можемо навіть не розуміти, з якими ризиком зіткнулися. Для мене поштовхом було те, що ми, як ГО, яка отримує донорське фінансування з-за кордону, не змогли отримати один із траншів з США, бо банк заблокував надходження коштів з росії, Білорусі та України. Крім того, розширюються санкційні списки бізнесу, яким володіють росія і росіяни. І тут важливо дивитися з якими компаніями-постачальниками ми працюємо. Адже громадські організації закуповують багато послуг, і якщо виявилося, що ви співпрацювали з підсанкційною компанією, то потім до вас може прийти СБУ”, – вказала Марія Гелетій.
Вона наголосила, що треба пам’ятати про санкційні списки, вивчати їх і загалом ставитися з великою обережністю до закупівель будь-чого у компаній, де кінцевими бенефіціарними власниками є росіяни. Також експертка радить пам’ятати і про санкції Ради Безпеки ООН, Казначейства США та інших закордонних організацій. З ними теж варто ознайомитися до того, як здійснювати платежі.
Зв’язки ГО з підсанкційними партнерами та контрагентами – навіть якщо організація про це не знала – можуть призвести до того, що ретельно вибудувана репутація, зв’язки з бізнесом і державним сектором, будуть заплямовані цим “слідом”, говорить Анна Ісічко. “Втрата зв’язків та донорів призведе до того, що вклад цієї організації у захист України та її відбудову після перемоги буде меншим, ніж міг би. Тому завдання усіх організацій – вчасно помітити ці ризики, знати, як їх подолати, і працювати лише з партнерами, котрі не поставлять під загрозу репутацію”.
Зокрема, найнебезпечнішими наслідками цього можуть стати:
- Блокування активів ОГС;
- Призупинення, обмеження чи припинення статутної діяльності;
- Зупинка економічних зобов’язань перед партнерами, контрагентами чи членами, інтереси яких організація обстоює;
- Заборона здійснення платежів за кордон – відтак, ОГС не зможе замовляти товари чи послуги, які їй потрібні;
- Підвищена увага з боку правоохоронних органів, яка означатиме блокування певних аспектів діяльності;
- Заборона на передачу технологій та прав інтелектуальної власності, що теж ускладнить роботу.
В’ячеслав Хардіков назвав обмеження, які можливі для фізичних та юридичних осіб через діяльність, що загрожує безпеці держави або суспільства. За його словами, з’явилася додаткова підстава для заборони ГО: якщо уповноважена особа визнана винною у злочині за статтею 111-1 (“колабораціонізм”). Однак поки Мін’юст не отримував від правоохоронців інформацію про такі випадки. Посадовець радить громадським організаціям перевіряти інформацію і в санкційних списках.
“Усі шукають універсальний ресурс, де можна було б знайти актуальну інформацію про підсанкційні організації. Насправді такий ресурс незабаром запрацює на сайті РНБО, в рамках їхньої пошукової системи “СОТА”. Вона допоможе тим, хто перевіряє своїх партнерів на відповідність критеріям, щоб вступати у правовідносини. Зараз раджу шукати інформацію на сайті НАЗК, де реалізована інформація і про деякі міжнародні санкції”, – вказав він.
Про те, як банки перевіряють неприбуткову організацію, розповів Ігор Ткаліч. Так, питання обслуговування неприбуткових організацій висвітлює постанова Нацбанку №65. НБУ встановив чіткий порядок для банків.
“Перш за все, ми повинні розуміти, хто прийшов і з якою метою. Коли неприбуткова організація звертається до банку, їй ставлять багато питань, на які вона має дати письмову відповідь. Крім опитування для фінмоніторингу, є окремі питання до неприбуткових організацій, відповіді на них фіксують, і їх слід зберігати увесь час обслуговування”, – наголосив він.
За словами Ігоря Ткаліча, банки обов’язково перевіряють засновників на причетність до публічних осіб та перебування у санкційних списках. “Ощадбанк” моніторить і міжнародні санкційні списки. Також встановлюють чимало іншої інформації, як то: звідки організація отримує кошти та куди йтимуть основні видатки.
“Якщо фінансування буде з іншої країни, банк просить, щоб надали відомості про міжнародну організацію. І її також мають перевірити на предмет санкцій, причетності до ПЕПів [політично активних діячів, від англійської назви politically exposed persons, PEP] та країни-агресора. Це вимога Нацбанку”, – вказав він.
Вероніка Бойко, говорила про те, як перевіряти людей та компанії за допомогою реєстрів відкритих даних. Зокрема, вона показала, як для цього користуватися сервісом YouControl, котрий застосовують і українські банки. Також компанія запустила інструмент RuAssets, який допомагає виявляти зв’язки компаній з російськими та білоруськими посадовцями.
“Ми зробили зріз і виявили, що за увесь час в Україні зареєстровані 140 тисяч громадських та благодійних організацій. Однак 17% з них припинили існування. На це теж треба зважати. Або ж є чимало організацій з подібними назвами, “Надія” зустрічається 4018 разів. Аби перевірити їх, треба чітко вводити назву, а краще – знати код ЄДРПОУ”, – підсумувала Вероніка Бойко.
Як результат дискусії, учасники відзначили:
- Важливість розуміння поточної санаційної політики та відповідальності ОГС у випадку співпраці з підсанкційними особами або пов’язаними з ними організаціями.
- Необхідність продовжити та поглибити започаткований діалог між ОГС та банками в майбутньому, щоб налагодити стабільний діалог та співпрацю, побудовану на взаємному розумінні потреб банківського та громадського секторів.
- Значимість поширення серед ОГС практик та інструментів перевірки своїх партнерів та контрагентів, аби не допустити блокування їхньої діяльності.
Подія організована в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.
