Незалежна медійна рада розробила рекомендації для журналістів, які пишуть чи бажають писати про окупований Крим

Травень 28, 2020

Незалежна медійна рада рекомендує медіа активніше висвітлювати тему окупованого Криму, однак уникати маніпуляцій і подбати про безпеку журналістів та спікерів.

Відколи Росія окупувала Крим, а доступ до півострова для українських журналістів ускладнився, присутність кримської проблематики в українському медійному середовищі значно скоротилася. У попередні роки телеканали приділяли темі окупованого Криму 1-2% ефірного часу. А більшість повідомлень стосувалися дій окупаційної влади: затримань і судів над активістами, мілітаризації півострова тощо. Глядачам і читачам практично не розповідають про життя двох мільйонів громадян України на захопленій Росією території. 

Тому Незалежна медійна рада рекомендує зберігати Крим у медійному просторі України, правдиво й адекватно зображуючи життя громадян України під російською окупацією. Така медійна політика не лише забезпечить право українців на інформацію, а й зміцнюватиме зв’язок окупованого півострова з вільними територіями, нагадуватиме глядачам, що Крим це Україна, а не назавжди втрачена територія.

Експерти Незалежної медійної ради розробили ряд рекомендацій для медіа, які пишуть про окупований Крим. 

Так, редакціям не слід вважати, що “усі кримчани зрадники”, а на півострові не лишилося справжніх українців. Адже такі судження не підкріплені об’єктивними даними. Опитування мешканців півострова чи відсутність публічних проукраїнських акцій не є показником “зради” кримчан, адже в умовах окупації та політичних репресій багато людей бояться висловлювати свою позицію. “Саме тому російські голоси в Криму потужні та гучні, бо зараз це є мейнстримом. Бути «русским» в Криму модно, «правильно» і головне безпечно. А от бути українцем, надто ж заявляти про це ризик для життя і безпеки близьких”, пояснює Незалежна медійна рада.

А для кращого висвітлення теми Незалежна медійна рада рекомендує журналістам шукати свої джерела на півострові. Зокрема, дізнаватися правду про життя у окупації від кримськотатарських та українських активістів вони можуть розповісти як про політичні переслідування, так і про побутове життя кримчан. Однак слід бути обережними у формулюваннях і цитатах, аби спікери не зазнали репресій через свої заяви. Експертів з теми Криму можна знайти і на материковій частині України професійну та достовірну інформацію мають громадські та правозахисні організації.

Окремо НМР наголошує на потребі безпеки і захисту джерел, адже півострів контролюють російські спецслужби.

  • Так, власним кореспондентам експерти рекомендують не носити із собою важливої інформації (її можуть вилучити), тримати зв’язок із зовнішнім світом та мати телефони адвокатів. На час перебування у Криму кореспондент має “зникнути” із соцмереж.
  • Якщо ж видання залучає місцевого мешканця чи журналіста, потрібно максимально захистити його від ідентифікації. Щодо такого рішення краще проконсультуватися з кримськими правозахисними організаціями.

З повним текстом рекомендацій можна ознайомитись тут.

Довідка:

Незалежна медійна рада є постійним громадським моніторинговим та консультативним органом, який розглядає спірні ситуації щодо недотримання медійного законодавства, міжнародних стандартів висвітлення інформації у медіа, порушень норм журналістської етики, а також надає рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення ними регулювання у медійній сфері. 

Незалежна медійна рада була заснована п’ятьма провідними медійними громадськими організаціями («Центр демократії та верховенства права», «Інститут Масової Інформації», «Інтерньюз-Україна», «Детектор Медіа» та «Фундація «Суспільність») і складається із 15 членів. Голова Незалежної медійної ради – Тарас Шевченко, секретарі – Олена Голуб і Павло Моісеєв.