Якісне інформування під час виборів: як слід діяти медіа

Україна входить у виборчий рік, протягом якого українці оберуть Президента та Верховну Раду. У цих кампаніях медіа відіграватимуть провідну роль, адже саме ЗМІ є основним джерелом політичної інформації для наших громадян. Відтак, від якості матеріалів ЗМІ та дотримання журналістських стандартів безпосередньо залежатиме результат виборчої гонки.

Про те, як забезпечувати виборцям якісну інформацію, як ЗМІ можуть протидіяти поширенню дезінформації під час виборів, а також правові аспекти роботи журналістів в умовах масової агітаційної кампанії йшлося під час круглого столу “Як забезпечити якісне інформування аудиторії ЗМІ під час виборів?”, організованого Незалежною медійною радою. Його учасниками стали члени НМР, медіаексперти, журналісти та правники.

 

Загроза Суспільному та гібридна війна: які виклики стоять перед медіа

Одним із найсвіжіших викликів перед українською медіагалуззю є блокування реформи Суспільного мовлення, відзначають експерти. НСТУ вже здійснила ряд кроків, однак успішне завершення реформи блокується через недофінансування: так, цього року ВРУ урізала бюджет Суспільного на 50%. При цьому Суспільне є особливо важливим під час виборів, адже не залежить від влади та приватних власників, відтак може надавати неупереджену та збалансовану інформацію. Крім того, НСТУ мала стати майданчиком для аналітичних матеріалів та політичних дебатів. Однак вартість одного випуску такої програми складає 7-10 тисяч доларів США, відтак їх запуск під питанням.

«Тут [у тиску на Суспільне] злилися інтереси як депутатів, яким не дають 20 хвилин для агітації, так і президентської гілки влади, яка не любить незалежні медіа та журналістські розслідування, які там виходять. Відтак, одне з завдань Незалежної медійної ради – сприяти тому, щоб наступний бюджет НСТУ не був урізаний і не йшлося про припинення мовлення», – відзначила Наталія Лигачова, голова Незалежної медійної ради, ГО “Детектор медіа”.

Викликом для українських медіа стануть і самі вибори в умовах війни, зокрема й інформаційної. Як опозиційні партії, так і самі ЗМІ виступають з критикою на адресу влади, однак аналогічні меседжі просуває і російська пропаганда. За словами Наталії Лигачової, медіа мають провести межу між правом на критику та маніпуляціями.

«Ситуація накладає на нас відповідальність: подавати інформацію без перебільшень, не змішуючи власні емоції та факти. Владу є за що критикувати – за корупцію, зокрема, – але критика має бути конструктивною. Однак це ні в якому разі не має перерости в самоцензуру», – наголосила експерт.

 

Саморегуляція та професійна етика: як медіагалузь протидіятиме «джинсі»

Вже традиційно передвиборчою проблемою обіцяє стати джинса. Офіційно кампанія ще не розпочалася, але кількість замовних матеріалів в українських медіа зростає. Відповідно, медіаексперти планують їй протидіяти.

Як розповіла Наталія Лигачова, наразі медійні організації готують меморандум про етичне висвітлення виборів. Ця угода встановлюватиме «правила гри» для ЗМІ, орієнтовані на дотримання стандартів та неупередженість.

«Нагадаю, у 2012 році вже діяла така угода. Ми будемо переконувати топ-менеджерів ЗМІ та журналістів долучитися до неї. «Журналістська революція» у 2004 році розпочалася саме знизу, тож нам потрібна готовність журналістів протистояти політичним замовленням», – наголосила вона. Також медіаекспертна спільнота готова підтримати журналістів, які виступатимуть проти втручання власників у редакційну політику та проти «джинси».

Павло Моісеєв, директор з правових питань «Інтерньюз-Україна», підтримав ідею саморегуляції, вказавши, що журналістська спільнота має публічно визначити етичні принципи роботи під час виборів.

«Надалі ми зможемо звертатися до ЗМІ: якщо ви підтримуєте ці позиції, то публікуйте принципи на своїх ресурсах. І якщо медіа публічно підтримає угоду, однак не виконуватиме зобов’язання, інші журналісти чи активні громадяни зможуть про це заявляти. Втім, одразу треба визначитися, як реагувати на ЗМІ, які нехтуватимуть цими нормами», – вказав він.

Натомість Андрій Куликов, голова Комісії з журналістської етики, запропонував проводити моніторинг висвітлення виборів. «Можливо, з допомогою зацікавлених ЗМІ ми зможемо запровадити «щоденник виборів», де відзначати як найтяжчі порушення, так і якісні матеріали, адже чесних журналістів слід заохочувати», – вказав він.

Учасники круглого столу також відзначили важливість прес-карти для журналістів. Саме під час виборів проблемою стає поява псевдожурналістів, які прикриваються посвідченнями, однак виступають в ролі провокаторів. Відтак, медіаспільнота повинна мати змогу видавати документ, який вирізняв би реальних журналістів.

 

Правові проблеми і як їх вирішити

Хоча саморегуляція є важливою для медіасфери, вирішення виборчих проблем неможливе без участі державних органів. Адже вони можуть покарати недоброчесні медіа за «джинсу» чи розпалювання ворожнечі, в той час як санкції громадськості обмежуються громадським осудом.

Однак за словами Ігоря Розкладая, юриста ЦЕДЕМ, секретаря Незалежної медійної ради, Нацрада з питань телебачення та радіомовлення під час виборів діє неналежно.

«Проблема в тому, що регулятор діє вкрай пасивно. Нацрада має реагувати хоча б в частині мови ворожнечі. Коли вони вказують, що нікого не штрафуватимуть під час виборів, однак потім видадуть звіт, виникає логічне питання: «і що?». Звіти – це добре, однак за його підсумками немає дій. Він має сенс лише якщо стає основою для висновків чи законопроектів, які усувають виявлені проблеми», – вказав він.

Юрист також наголосив, що українське законодавство «не бачить» Інтернету і соцмереж, які стали повноцінним полем для агітації та пропаганди. Однак наразі ми не маємо ні чітких вимог, ні законодавчих стандартів, ні механізму взаємодії з соцмережами. «Інтернет-сегмент буде наростати, тому слід задуматися про саморегуляцію чи співрегуляцію», – спрогнозував Ігор Розкладай.

Надалі експерти відзначили, що саме трактування ролі медіа під час виборів в Україні є хибним. На ЗМІ покладається обов’язок доносити інформацію про політиків і від них до суспільства. В той час як слід допомогти медіа стати самостійним професійним гравцем. Так, мовники повинні аналізувати програми та діяльність політиків, викривати маніпуляції та вести просвітництво серед виборців.

 

Як зупинити маніпуляції: поради для журналістів

За останні роки виборчі кампанії дедалі частіше відзначаються не просто замовними матеріалами, а повноцінними кампаніями дезінформації. З цією проблемою вже стикалися США та Франція, аналогічна загроза стоїть перед Україною. За словами Віти Володовської, експерта Лабораторії цифрової безпеки, саме медіа найбільшою мірою поширюють дезінформацію, відтак повинні їй протидіяти:

«По-перше, ЗМІ не повинні поширювати дезінформацію, і це означає перевірку не лише фактів, а й джерел: якщо ви когось цитуєте, слід перевірити і правдивість сказаного. По-друге, слід відмовитися від провокаційних заголовків та лідів. Адже навіть якщо сам матеріал є збалансованим, люди часто читають лише заголовки новин і роблять хибні висновки. Те саме стосується постів та візуалізацій», – вказала вона.

Медіаексперт наголосила, що ЗМІ під час виборів мають бути проактивними. Журналісти мають розвінчувати дезінформацію, навіть якщо її автором є інше видання. Так особливо затребуваною буде перевірка достовірності політичних заяв. Доброчесним ЗМІ слід співпрацювати між собою, аби виявляти та спростовувати маніпуляції.

Проект здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: