Європейський суд з прав людини 5 квітня 2022 року у справі NIT S.R.L. v Moldova визнав законним і пропорційним рішення регулятора у сфері аудіовізуальних медіа Молдови про анулювання ліцензії одного з загальнонаціональних каналів, який попри численні санкції продовжував ігнорувати плюралізм думок, баланс політичних висловлювань і фактично займався пропагандою. 

Деталі справи

Справа стосується загальнонаціонального каналу NIT, який мовив у Молдові від 1997 року. В описі ЄСПЛ йдеться про те, що його частка на телебаченні становила 26,3%, а сам канал ретранслював російське телебачення і частково місцеві програми. 

Протягом 2009-2011 років, регулятор Молдови, Координаційна рада з телебачення і радіомовлення (КРТР), 11 разів накладала санкції на канал через порушення законодавства про телебачення і радіомовлення. NIT визнавали винним у трансляції однобокої позиції, політичній упередженості, ненаданні слова політичним силам чи особам, яких масовано критикували. 

Попри санкції, канал продовжував порушувати законодавство. КРТР ухвалило рішення провести моніторинг, який в результаті показав, наскільки заангажованим був канал. Зокрема, абсолютну більшість часу там виділили на позитивні згадки про Партію Соціалістів Республіки Молдова, а також на негатив у бік влади та інших політсил. При цьому останнім не надали жодної можливості висловитися у відповідь. 

Такий підхід супроводжувався агресивною журналістською риторикою, відсутністю інших джерел інформації, редакційними трюками для викривлення інформації. Про опонентів лунали такі вислови: “бандити”, “злочинці”, “група злочинців”, “шахраї”, порівняння з Гітлером. 

Врешті КРТР ухвалив рішення анулювати ліцензію каналу NIT. Аудіовізуальний кодекс передбачає таке покарання, якщо канал порушує принцип плюралізму, незаангажованості, до того ж неодноразово отримував санкції. Канал оскаржував рішення, проте національні суди визнали скарги необґрунтованими. Тож NIT звернувся до ЄСПЛ.

Що вирішив Європейський суд з прав людини? 

ЄСПЛ визнав дії КРТР і молдовських судів такими, що відповідають закону, переслідували легітимну мету і були необхідними в демократичному суспільстві. 

По-перше, національне законодавство Молдови сформульоване доступно, чітко і точно, тож кожен може передбачити його застосування у випадку необхідності. Зокрема, кодекс вказує, що мовники зобов’язані забезпечувати політичний плюралізм, надаючи можливість висловитися усім силам і рухам, а також дотримуватися принципів об’єктивності і чесності тощо. 

По-друге, ЄСПЛ за загальним правилом констатує, що діяльність ліцензійних систем мовлення із забезпечення якості і балансу на телебаченні та радіо є легітимною метою втручання у телерадіоорганізації. У цьому конкретному випадку легітимною метою анулювання ліцензії було забезпечити неупереджене, надійне і різноманітне мовлення щодо політичних питань. Тобто захист “прав інших осіб” (у цьому випадку аудиторії), що передбачено ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд не побачив тут виключно “каральної” мети санкцій. 

По-третє, анулювання ліцензії було необхідним у демократичному суспільстві. Суд не відходить від висновку, що в демократичному суспільстві необхідні плюралізм політичної думки, свобода політичних дебатів і питань суспільного інтересу. Втручання у ці процеси повинне бути дуже виважене і чітко регламентоване. Але у цьому випадку, суд не бачить у тому, що транслював канал NIT, будь-яких політичних дебатів чи внеску у політичний плюралізм.

Розглядаючи питання пропорційності такого заходу, як анулювання ліцензії, ЄСПЛ виходив із кількох фактів: 

• Перед тим, як позбавляти канал ліцензії, протягом трьох років на нього накладали низку санкцій. Але це не змінило риторики каналу і не спонукало виправляти порушення (§224). 
• Канал є загальнонаціональним, а рівень його охоплення дозволяє чинити значний вплив на аудиторію, що посилює негативні наслідки від порушень медійного законодавства. Це важливий фактор в контексті обов’язків медіа перед аудиторією і суспільством (§220);
• Важливо, що анулювання ліцензії не мовлення телеканалу ніяк не вплинуло на можливість редакції продовжувати інформаційну діяльність. По-перше, мовник міг і далі діяти в мережі Інтернет, як-от транслювати програми на YouTube. По-друге, за законодавством Молдови, NIT міг клопотати про отримання нової ліцензії через рік після анулювання попередньої (§223);

Враховуючи наведене вище, ЄСПЛ визнав анулювання ліцензії необхідним у демократичному суспільстві. 

У цій справі суд також висловився щодо балансу зовнішнього і внутрішнього плюралізму у країні. Зовнішнім плюралізмом є забезпечення різних джерел інформації (каналів, платформ) в інформаційному просторі, які гарантують плюралізм. Внутрішнім плюралізмом є забезпечення різних думок на кожному окремому медіа. Молдова, за словами ЄСПЛ, обрала другий шлях у своїй аудіовізуальній політиці. 

Як йдеться у прес-релізі ЄСПЛ, попередні справи зазвичай стосувалися зовнішнього плюралізму: наявності різних медіа, кожне з яких висловлювало свою точку зору, а різноманітність думок гарантувалася б тим, що вони не були б сконцентровані у одних руках. В цій же справі ЄСПЛ розвиває свою практику і вказує, що зовнішній і внутрішній плюралізм повинні йти нога в ногу. Де не вистачає різних медіа, дискусія має тривати завдяки розмаїттю думок у  кожному окремому ЗМІ. І навпаки. 

Що означає це рішення?

Європейський суд з прав людини зазвичай дає медіа широкі можливості для свободи вираження поглядів, навіть коли деякі висловлювання здаються занадто образливими чи несправедливими, навіть загрозливими. У справі Jerslid v Denmark ЄСПЛ не побачив порушень з боку журналіста і редакції, коли ті опублікували інтерв’ю з трьома правими екстремістами, які під час розмови фактично розпалювали ворожнечу на расовому підґрунті. Суд вказав, що журналіст відмежувався від героїв інтерв’ю, до того ж він сам має право обирати техніку подачі матеріалів.

У справі Lopes Gomes da Silva v Portugal суд вказав на те, що що у царині політичних дебатів обмеження з боку держави повинні бути звуженими. Справа стосувалася випадку, коли одна з газет із великим тиражем поширила інформацію про те, що політична партія попросила місцевого юриста стати кандидатом в місцеву раду. На цій же сторінці керівник газети опублікував критичний матеріал про кандидата, називаючи його “безглуздою кандидатурою”, людиною, “образ якої не зміг би створити гуморист із сумнівним смаком” тощо. Журналіста оштрафували місцеві суди, проте ЄСПЛ назвав це невиправданим втручанням. 

Але рішенням у справі молдовського телеканалу NIT ЄСПЛ посилює свою позицію щодо того, що свобода медіа далеко не безмежна. Враховуючи низку критеріїв, таких як розмір аудиторії, ймовірний вплив, можливе стримування свободи слова через страх перед санкціями (так званий “охолоджуючий ефект”), медіа повинні бути відповідальними. Вони не можуть прикриватися свободою вираження поглядів при однобокості, незабезпеченні плюралізму, маніпуляціях і пропаганді. 

Це корелюється і зі справою Zarubin and Others v. Lithuania, яка стосувалася відповідальності журналістів за зловживання. Йдеться про випадок, коли четверо журналістів російського державного телеканалу прибули до Литви на захід за участі російських опозиціонерів і представників МЗС Литви. Вони не отримали акредитації і потрапили на подію обманом, після чого влаштовували провокації. Їх вислали з країни і заборонили в’їзд на рік, зважаючи на загрозу національній безпеці, котру вони створили. ЄСПЛ визнав скаргу журналістів неприйнятною, а дії литовських посадовців – пропорційними. Це значить, що необхідність плюралізму не виправдовує свідомі зловживання свободою вираження, а тому явно неправомірна поведінка медіа може бути підставою жорсткої реакції з боку держави.

Молдовською справою суд ще раз підтвердив, що свобода журналістів і медіа обмежена розумними рамками. Попри можливість бути дещо провокативними, вдаватися до перебільшень (Pedersen and Baadsgaard v. Denmark, Prager and Oberschlick v. Austria), медіа не можуть переходити межу, яка порушує права аудиторії на незаангажовану, надійну, різноманітну інформацію. 

Блокування каналів 112, Zik, NewsOne

Рішення ЄСПЛ у молдовській справі є важливим для України з огляду на блокування проросійських каналів 112, Zik, NewsOne. Вони неодноразово порушували законодавство у сфері телебачення і радіомовлення. Зокрема, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначала позапланові перевірки каналів, виносила попередження і штрафувала їх за розпалювання ворожнечі. Незалежні експерти також фіксували низку порушень у риториці каналів. 

Проте діяльність каналів припинили не класичним для аудіовізуальних медіа шляхом, а через санкції проти фізичних осіб і пов’язаних з ними юридичних осіб (зокрема, телеканали). Тому блокування каналів викликало дискусії: санкції можна ввести проти іноземних фізичних  і юридичних осіб або ж тих, хто пов’язаний із тероризмом. Більше того, канали потрапили до них фактично через прив’язку до власника, Тараса Козака, а не через власні медійні порушення. Тож можуть виникати запитання, наскільки це втручання було передбачене законом, навіть попри легітимність мети і необхідність в демократичному суспільстві. 

Водночас, рішення ЄСПЛ відкриває для України можливість без остраху боротися з пропагандою і порушенням стандартів на телебаченні, але у чітко передбачений спосіб. З огляду на висновки суду, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення могла б ініціювати анулювання ліцензії за невиконані розпорядження усунути порушення законодавства і ліцензійних вимог. Це передбачено законом «Про телебачення і радіомовлення». В Україні така процедура відбувається через звернення Нацради до суду після того, як штрафи не дали результату. 

Висновки

Можна виокремити такі практичні висновки із рішення у цій справі:

• Медіа несуть відповідальність перед аудиторією і можуть бути справедливо покарані за зловживання свободою вираження. Особливо, якщо мають сильний вплив на широку аудиторію (як-от загальнонаціональні канали);
• Національне законодавство, а також діяльність органів у сфері ліцензування аудіовізуальних медіа можуть бути доволі жорсткими. Анулювання ліцензії мовника прийнятне, якщо менш суворі заходи не діють;
• Підхід до ліцензування, на думку ЄСПЛ, повинен бути комплексним: слід забезпечити як внутрішній, так і зовнішній плюралізм. Держави в особі органів, відповідальних за регулювання мовлення, повинні стежити за порушеннями на кожному конкретному каналі і на ринку аудіовізуальних медіа загалом (запобігати монополізації, моніторити роботу антимонопольних органів, ухвалювати необхідні законодавчі зміни). Доступ до ринку не повинен бути обмеженим без обгрунтування.