Верховна Рада 13 грудня 2022 року ухвалила законопроєкт “Про медіа” – це комплексний реформаторський документ, який оновлює правила для галузі і зводить в один документ вимоги та права різних видів медіа. Прийняття законопроєкту також було одним із зобов’язань України перед Європейським Союзом в рамках Угоди про асоціацію та семи вимог щодо статусу України як кандидата в члени ЄС.
Депутати ухвалили законопроєкт у першому читанні ще 30 серпня 2022 року. У другому читанні “за” проголосували 299 народних обранців. Після набрання чинності він допоможе медійній галузі розвиватися у сучасному світі та дасть Україні нові важелі, аби захищатися від “гібридної агресії” у медіа.
Зазначимо, що експерти Центру демократії та верховенства права спільно з представниками медійних громадських організацій та галузевих об’єднань працювали над створенням аудіовізуального, а пізніше медійного законопроєкту починаючи з 2012 року та входили до складу численних робочих груп, що працювали над комплексним оновленням законодавства всі ці роки.
Потреба реформувати цю сферу назріла вже давно, адже чинні медійні закони ухвалені ще на початку 1990-х років, а оновлення в першому десятилітті 2000-х не внесло суттєвих змін. У них, до прикладу, взагалі не згадані онлайн-медіа (онлайн-преса), каталоги відео та соціальні мережі, які в Україні є одними з головних джерел новин для читачів. Так само законодавство майже тридцятилітньої давності не пристосоване до сьогоднішніх воєнних реалій.
Ухвалений законопроєкт “Про медіа”:
- Визначає та регулює порядок діяльності регулятора та медіа під час агресії;
- Надає визначення “держави-агресора” та деталізує зміст інформації, яка пов’язана зі збройною агресією, яку суб’єктам у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа забороняється поширювати;
- Містить обмеження щодо діяльності суб’єктів у сфері медіа під час збройної агресії та забороняє діяльність медіасервісів держави-окупанта тощо.
Водночас, ініційовані зміни до виборчого законодавства, що мали заповнити прогалини та оновити принципи інформаційного забезпечення виборів та агітації, до прийнятого законопроєкту наразі не увійшли. Раніше, ЦЕДЕМ аналізував чому такі пропозиції були важливими.
Детальніше про законопроєкт та його підготовку читайте у матеріалі Центру демократії та верховенства права.
Також з’явиться механізм реєстрації для інтернет-видань. Про його роботу розповів Ігор Розкладай, головний юрист з медійного права Центру демократії та верховенства права у коментарі для телеканалу ICTV.
“Онлайн-медіа мають вибір між двома режимами. Або вони реєструються – відповідно, тоді вони стають класичними медіа і до них застосовують усі санкції. Або вони не реєструються – і якщо будуть жорстко порушувати законодавство, до них застосують найжорсткіші санкції одразу”, – пояснив він.
Матеріал у повному обсязі дивіться нижче за посиланням.
