У парламенті запропонували зупинити перебіг строків на розгляд інформаційних запитів під час карантину

Квітень 1, 2020

30 березня 2020 року у парламенті зареєстровано проєкт Закону про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (№3294, автор народний депутат  Сергій Демченко).

Вказаний законопроект передбачає, що «з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом, перебіг строків розгляду звернень громадян, запитів на публічну інформацію (поданих відповідно до законів України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації»), адвокатських запитів, окрім звернень (запитів), що стосуються захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення».

Як пояснює автор законопроекту, зупинення перебігу таких строків необхідне для запобігання порушенню строків розгляду звернень громадян, запитів на публічну інформацію та адвокатських запитів в умовах дії карантину. Адже об’єктивно ускладнюється їх своєчасний розгляд органами державної влади та місцевого самоврядування через необхідність пошуку, узагальнення, збору інформації, а також надання копій запитуваних документів. Оскільки запитувана інформація та копії документів частково не містяться в загальному доступі, а перебувають безпосередньо в органах державної влади, органах місцевого самоврядування за місцем їхнього знаходження.

Втім, хоч на сьогодні робота розпорядників дійсно ускладнено збільшенням кількості запитів, запровадженням режиму карантину та переведення працівників на дистанційну роботу, така ініціатива депутата парламенту має свої недоліки та може призвести до порушень прав громадян на отримання інформації. Фактично, буде зупинено розгляд будь-яких запитів, окрім тих, що стосуються захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій. А чи стосується запит саме такої інформації – залишатиметься на розсуд розпорядника.

При цьому, варто зазначити, що пропоновані зміни не містять винятків: зупиняється розгляд запитів всіма розпорядниками, незалежно від того, чи дійсно всі їх працівники переведені на дистанційну роботу і чи є якась об’єктивна перешкода у наданні відповідей на запит. Адже наразі у деяких розпорядників не змінилось навантаження по роботі із задоволенням запитів, а у більшості – зросла їх кількість. Проблему останніх можна було б вирішити шляхом законодавчого збільшення строків розгляду запитів на час карантину, скажімо до 10 робочих днів (фактично, двох календарних тижнів) або більше замість передбачених 5 робочих днів. Таким чином можна було б уникнути кардинальних змін у законодавстві, які є непропорційними у демократичному суспільстві. 

Іншою проблемою цього законопроекту є те, що зупинення перебігу строків «з дня оголошення карантину» є порушенням принципу незворотності дії закону у часі, що передбачено статтею 58 Конституції України: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Даний законопроект не тільки не стосується пом’якшення чи скасування відповідальності, а навпаки обмежує право на інформацію. Такі зміни фактично будуть “амністією для розпорядників”, які вже порушили законодавство.

Наразі Закон «Про доступ до публічної інформації» у частині шостій статті 22 уже містить положення про відстрочку в задоволенні запиту (не плутати із продовженням строків):

Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається у разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Поширення пандемії вірусу та запровадження дії карантину підпадають під визначення обставин непереборної сили і є підставою відстрочити задоволення запиту, адже у деяких випадках для цього дійсно існуватимуть об’єктивні обставини. Наразі у розпорядників є можливість дотримуватись вимог цього Закону.