Права на інтерв’ю і твори штучного інтелекту: що пропонує новий законопроєкт про авторське право

June 11, 2021

9 червня 2021 року у Верховній раді зареєстровано чотири альтернативні законопроєкти, до раніше поданого законопроєкту №5552 “Про авторське право і суміжні права”.

Пропонуємо коротко розглянути проєкти законів 5552-1 (н.д. Руслан Стефанчук, Роксолана Підласа та інші) та 5552-2 (н.д. Володимир В’ятрович, Микита Потураєв та інші), які ЦЕДЕМ отримав у розпорядження.

Їхня мета — загальне реформування системи авторського права, зміни в якому давно назріли, особливо з огляду на технологічний прогрес та необхідність прозорої виплати роялті. Окрім цього, вони вперше визначають статус творів штучного інтелекту, особливості прав на інтерв’ю та вводять низку інших змін. 

Що пропонують депутати? 

  1. Чіткий поділ роялті. Законопроєкт №5552-2 пропонує чітко поділити відсотки винагороди авторам, акторам, композиторам, іншим правовласникам за публічне виконання, сповіщення їхніх творів та фонограм.   

Наприклад, за виконання пісні авторам і виконавцям пропонують виплачувати по 50% із зібраного доходу. За показ фільму виконавцям головних ролей у кіно пропонують виплачувати 40%, а авторам — 60%. 


Чинне законодавство не встановлює такого поділу, ці функції фактично відведені самим організаціям колективного управління. У Законі “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” встановлюється поділ винагороди тільки для авторів і власників прав на книжки, наукові твори, фотографії під час їхнього репрографічного відтворення (копіювання оригіналу). 

  1. Публічні ліцензії. Проєкт №5552-2 передбачає можливість авторам, виконавцям, іншим правовласникам виставляти в Інтернеті пропозиції щодо використання їхніх творів, фонограм, відеограм тощо. 

Наприклад, автор пісні зможе на відповідних сайтах створити публічне оголошення, а охочі зможуть за передбачену суму купити право на використання слів пісні. Те ж саме з музикою, фільмами, відеозаписами. 

При цьому така ліцензія може бути лише невиключною, тобто її можна продавати необмеженому колу осіб, а права самого правовласника ніяк не обмежуються. 

У проєкті №5552-1 Стефанчука та інших ця стаття менш деталізована. Зокрема, не конкретизується, в який момент публічна ліцензія вважається прийнятою. Також ним не передбачено безоплатної ліцензії. 

  1. Права на твір, створений штучним інтелектом. Автори обох законопроєктів пропонують вперше юридично визначити права на твір, створений комп’ютерними програмами (наприклад, коли штучний інтелект сам створює пісню або відеозапис). Такі твори називатимуться “неоригінальними об’єктами, згенерованими комп’ютерною програмою”. Так, виникає потреба врегулювати майнові та особисті немайнові права:
  • У результаті створення таких творів не виникає жодних особистих немайнових прав (ніхто не може вимагати зазначення авторства, вимагати збереження цілісності твору і протидіяти перекрученню тощо). 
  • Майнові права (право на використання твору, продаж прав на нього, заборону іншим відтворювати, публічно демонструвати твір тощо) належатимуть авторам або власникам самої програми, їхнім спадкоємцям, законним користувачам програмою тощо. Такі права діятимуть протягом 25 років від дня, коли його згенерував штучний інтелект. 
  1. Інтерв’ю можна буде не погоджувати. Інтерв’ю в чинному законі вважається твором, створеним у співавторстві, тож права на нього однаковою мірою мають як журналіст (інша особа, яка бере інтерв’ю), так і герой. Автори обох проєктів Закону пропонують передати майнові права на інтерв’ю тому, хто його брав. Це означає, що журналіст, наприклад, зможе на власний розсуд використовувати його, не погоджуючи з героєм. 

За чинним законом особа, яка взяла інтерв’ю, повинна отримати згоду героя на його опублікування. Цю норму закону пропонують виключити. 

З одного боку, це зменшить кількість спорів, які виникають, коли герой інтерв’ю не хоче оприлюднення того, що саме же сказав або ж різко передумав вже після написання інтерв’ю (див. справу лідера партії “Зелені” проти видання “Власть денег” щодо непогодженого інтерв’ю, яку він виграв). 

Водночас, така норма вимагатиме від героїв більш уважного ставлення до сказаного. 

  1. Розширення права на використання твору без згоди автора. Стаття 21 чинного Закону визначає вичерпний перелік випадків, коли твір можна використовувати вільно і без згоди автора, але з обов’язковим зазначенням його імені. Депутати у своїх проєктах Закону пропонують виокремити ще й такі випадки, коли можна не зазначати навіть імені. Зокрема: 
  • для перевірки обладнання, його ремонту чи демонстрації, якщо це неможливо без увімкнення звуку, відео тощо; 
  • відтворення творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва у публічних місцях;
  • у виправданому обсязі у судовому, адміністративному, кримінальному провадженнях, у нормотворенні, нотаріальних діях, для громадської безпеки;
  • виконання музичного твору під час офіційних церемоній, організованих владою, а також похоронних і релігійних церемоній у виправданому обсязі;
  • відтворення макету, креслення, плану будинку для реконструкції.

***

У законопроєкті №5552-2 також є низка інших змін. Наприклад, за використання фольклору (який не охороняється авторським правом) у комерційних цілях може встановлюватися відрахування до спеціальної державної установи з метою сприяння національно-культурному розвитку. Також пропонується створити Реєстр творів мистецтва, детально описано і конкретизовано умови авторського і ліцензійного договорів тощо. 

Що стосується альтернативного проєкту №5552-1, ініційованого Стефанчуком та іншими, то він значно менш деталізований і має неузгодженості. Наприклад, до особистих немайнових прав автора включається право на оприлюднення твору. В такому випадку, якщо твір створено на замовлення іншої особи, хто вирішуватиме можливість його оприлюднення? Адже забрати у автора його особисті немайнові права неможливо. Також у ньому не передбачено жодних змін щодо акредитації і роботи організацій колективного управління,які охороняють права авторів і виплачують роялті. 

Крім того, законопроєкти мають відмінності щодо функціонування органу у сфері інтелектуальної власності: проєкт В’ятровича, Потураєва пропонує керівництво органу дирекцією з трьох осіб, а Стефанчука — одним керівником. 

Проте говорити про реальний позитивний чи негативний вплив усіх цих змін можна буде лише після детального аналізу цього законопроєкту та альтернативних. 

Картка законопроєкту №5552-2: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/26960

Картка законопроєкту №5552-1: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/26951